Ізмаїльський державний гуманітарний університет Новини | Ізмаїльський державний гуманітарний університет - Part 15

Студентський конкурс перекладу «Художнє слово»
Кафедра романо-германської філології ІДГУ провела щорічний конкурс художнього перекладу з німецької мови

З нагоди 55-річчя факультету іноземних мов кафедра романо-германської філології провела щорічний конкурс художнього перекладу з німецької мови. Метою цього конкурсу є розвиток та поширення мовної культури, підвищення зацікавленості майбутніх спеціалістів перекладацькою діяльністю, розкриття та стимулювання творчого потенціалу особистості, а також залучення шанувальників німецької творчості до кращих зразків втілення краси слова.

 

Цього року конкурс відбувався у двох номінаціях: перекладач-початківець та перекладач-митець.  Студентам було запропоновано оповідання Петера Альтенберга «Як я це бачу» та оповідання Маргрет Штеенфат «У дзеркалі». Під час оцінювання перекладу враховувались: оригінальність творчих ідей, покладених в основу перекладу; точність перекладу і близькість до оригіналу; відчуття мови, передача змісту й краси тексту; адекватність лексико-граматичних засобів; жанрово-стилістичні особливості перекладу текстів; розкриття культурно-специфічних особливостей перекладу; естетична еквівалентність; відображення змісту.

 

Згідно з рішенням журі, перші три місця в обох категоріях розподілилися таким чином:

у номінації «Перекладач-початківець»

1 місце  студентка I курсу Олена Лузанова;

2 місце – студентки I курсу Єлизавета Колесник, Аріна Макагонська;

3 місце – студентки I і II курсу Анна Іванова, Вікторія Лебєдєва;

 

у номінації «Перекладач-митець»

1 місце – студентка IV курсу Ніка Афанасьєва;

2 місце – студентки VI курсу Ванесса Акобідзе, Катерина Хаджирадєва;

3 місце – студентки VI курсу Ірина Комерзан, Дар`я Максименко.

 

Нагородження переможців конкурсу перекладу відбулося в рамках фонетично-поетичного конкурсу «Deutsch klingt im Herzen» наприкінці квітня. Переможці отримали дипломи та призи.

«Духовна висота Василя Стуса»:
студентські наукові читання, присвячені 80-річчю від дня народження поета

студентські наукові читання, присвячені 80-річчю від дня народження поета

 

«Вже вкотре збирає нас поет, якого місія –
єднати людей. Василь Стус  – висока постать,
що піднялася над малим часом, над мілинами часу…»

(Євген Сверстюк)

Черговою відрадою в буденних робочих буднях нашого університету стали студентські наукові читання «Духовна висота Василя Стуса», присвячені 80-річчю від дня народження великого сина Поділля, України, світу, патріота, перекладача і критика, літературознавця й правозахисника, Героя України (2005 р., посмертно), символу духовної незламності та свободи, автора багатьох поетичних збірок («Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості», «Палімпсести»), лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1991 р., посмертно за збірку «Дорога болю») Василя Семеновича Стуса. Захід відбувся 18 травня 2018 року на факультеті української філології та соціальних наук за ініціативи кафедри української мови і літератури, особисто професора Райбедюк Галини Богданівни та активної участі студентського наукового товариства молодих вчених, аспірантів та студентів ІДГУ.

 

Відкриття студентських наукових читань розпочалося переглядом фрагментів фільму Станіслава Чернілевського «Просвітлої дороги свічка чорна», презентацією художньо-документальної та наукової літератури, присвяченої різним аспектам життя і творчості Василя Стуса. Науковий колектив привітала декан факультету української філології та соціальних наук, кандидат історичних наук, доцент Чорна Ліана Володимирівна, яка відзначила актуальність та вагомість заходу не тільки у науковому житті студентства, а й значення його як невід’ємного чинника духовного та культурного розвитку особистості й народу в цілому. Лауреат премії імені Ірини Калинець, професор Райбедюк Галина Богданівна у своєму пристрасному слові наголосила на тому, що Слово Василя Стуса посіло, за словами Є. Сверстюка, «свою висоту й утримує її», а досвід поета повинен нагадувати нам про очевидне і актуальне» (С. Жадан). Адже Василь Стус тяжів до «олюднення» світу, тому аспекти його творчості визначалися такими духовними величинами, як «людиноподібний», «людинозахисний», «добростверджувальний». Для нього в житті важили найперше гуманістичні пріоритети, так необхідні нам сьогодні в непростий для нашого народу драматичний час.

 

У наукових читаннях взяли активну участь студенти факультету української філології та соціальних наук, факультету іноземних мов (Дрібноход Катерина, Кирилова Аліна). Представили свої доповіді для їх виголошення також студенти багатьох вишів України (Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Кам’янець-Подільського національно університету імені Івана Огієнка, Національного університету біоресурсів і природокористування України).

 

Виступи учасників наукових читань були спрямовані на висвітлення доробку письменника крізь призму міфологічних та естетичних кодів, національної самототожності, фольклорних джерел та філософських мотивів (людське буття, жертовність, свобода особистості, людиноцентризм тощо). В аудиторії панувала дружелюбна атмосфера, тому слухачі та доповідачі з величезним захопленням переосмислювали почуте, здобували нові знання, дискутували, що надало науковому форуму особливого пожвавлення, а головне – роздумували про своє життя, аналізували свої буттєві пріоритети крізь призму духовної висоти його величності Поета, Людини, Громадянина – Василя Стуса.

 

Особливого емоційного колориту науковим читанням надало артистичне читання віршів поета студентами факультету та учнями 10 класу ЗОШ № 4 Гавлицьким Павлом та Євпетровпом Микитою. Надзвичайно зворушливо відгукнувся в серцях усіх присутніх виступ студентів педагогічного факультету – презентація пісень на слова Василя Стуса, покладених на ноти Катриченко Вікторією та в її ж виконанні, разом із Драхня Євгенією, під супровід гітари Фуфаєва Івана. Нове відчуття філософсько-медитативного й ліричного звучання слова митця, що вони подарували учасникам, викликало неабияке захоплення присутніх від їх проникливості й щирості.

 

Теми студентських доповідей, виступи та дискусії переконливо довели таку істину: «Виявляється, що об’єднати та згуртувати народ можуть не тільки подія, програма, гроші, але й єдина справжня біографія людини, монумент якої має стати у самому серці України неподільним символом єднання, визнання та слави…». А Василь Стус – це саме та постать, котра здатна об’єднати Україну.

Матеріал підготувала студентка 4 курсу
факультету української філології
та соціальних наук Анна Павленко

До уваги абітурієнтів, що вступають до ІДГУ на навчання за освітнім ступенем «МАГІСТР» на спеціальності «032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ» і «053 ПСИХОЛОГІЯ»!
Терміни вступної кампанії на ОС магістр для спеціальностей 032Історія та археологія і 053Психологія - 2018 рік

Нагадуємо, що з 14 травня 2018 року, відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2018 році, розпочинається реєстрація електронних кабінетів та подача заяв для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови в магістратуру за спеціальностями «032 Історія та археологія» і «053 Психологія»  на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Завершується реєстрація – 05 червня 2018 року.

 

Для здійснення реєстрації Приймальною комісією ІДГУ вступникові необхідно мати при собі:

– оригінали та копії документа, що посвідчує особу, та ідентифікаційного коду;

– документ про здобутий ступінь вищої освіти або довідка щодо планового строку завершення навчання та отримання диплома у 2018 році, виданої за місцем навчання, – для осіб, які завершують навчання у рік проведення вступних випробувань;

– фотокартка розміром 3х4 см із зображенням, що відповідає досягнутому віку вступника.

Увага!

Особа може вступити до ІДГУ для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю (перехресний вступ), за умови успішного проходження додаткового вступного випробування (у формі співбесіди), яке проводиться на базі ІДГУ за графіком:

 

ГРАФІК

Приймальна комісія ІДГУ

В ІДГУ відбувся щорічний фонетичний конкурс з німецької мови
Конкурс, присвячений 55-річчю факультету іноземних мов ІДГУ

Наприкінці квітня в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбувся щорічний фонетичо-поетичний конкурс з німецької мови «Deutsch klingt im Herzen», присвячений 55-річчю факультету іноземних мов.

 

Проведення фонетичних конкурсів на факультеті іноземних мов стало вже доброю традицією. Тим більше, що саме такі конкурси дають можливість продемонструвати ступінь володіння мовою вивчення в найбільш яскравій формі.

 

До журі конкурсу увійшли заступник директора з навчально-виховної роботи Спеціалізованої загальноосвітньої школи №16 з поглибленим вивченням німецької мови Катерина Бахмет; вчитель німецької мови Спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 ім. О.В. Суворова Олена Мірошниченко; а також студентки Ізмаїльського держуніверситету – Катерина Яковлєва (II курс) і Катерина Тома (VI курс).

 

У цьому році у «мовному змаганні» взяли участь понад 30 студентів факультету іноземних мов. Вони декламували вірші відомих німецьких поетів, співали зворушливі пісні про кохання, а також представили на суд журі поетичні переклади на німецьку мову відомих європейських авторів.

 

Наприкінці заходу було визначено переможців фонетичного конкурсу з німецької мови в 2018 році. Володарями почесного першого місця стали студентка III курсу Інна Стрижак та студентка II курсу Марія Ачкасова. Друге місце розділили студентка III курсу Анастасія Шаповал і студентка I курсу Олена Лузанова, а третє місце – студентка IV курсу Наталія Потапенко та студентка III курсу Ксенія Розворська.

 

Переможці були нагороджені дипломами та подарунками, а всі учасники конкурсу отримали  приємні заохочувальні сюрпризи від кафедри романо-германської філології.

«Школа медіаграмотності» в ІДГУ
18 травня в ІДГУ з метою підвищення рівня медіаосвіти для жителів Одеського регіону було проведено семінар «Школа медіаграмотності»

18 травня  в ІДГУ в рамках регіональної комплексної компанії з підвищення рівня медіаосвіти, критичного мислення та свідомого сприйняття медіаматеріалів для жителів Одеського регіону було проведено семінар «Школа медіаграмотності».

 

Організатори заходу: Одеська обласна організація «Комітет виборців України» (тренером  якої  була  Надія Бондаренко)  та Центр громадянської освіти ІДГУ.

 

Основні теми  семінару: медіаграмотність як життєво необхідний навик в сучасному соціально-політичному і культурному контексті України; медіаосвіта і громадянське суспільство; інструменти медіаграмотності за часів інформаційних війн; медіаосвіта і медіаграмотність в навчальних закладах; медіа та інформаційна грамотність в сучасній бібліотеці тощо.

 

На заході були присутні викладачі, бібліотекарі, студенти, громадянські активісти і волонтери.

 

На сьогодні спостерігається активний розвиток медіаосвіти. Разом з тим, однією з проблем є те, що програми впровадження інтернет-технологій до освітнього процесу нерідко сконцентровані довкола технічних аспектів, спрямовані на розвиток у студентів навичок користувачів, при цьому все ще досить суттєвим є брак уваги до розвитку критичного підходу.

 

Тому метою семінару стало підвищення рівня медіаграмотності та заохочення до свідомого обирання медіаконтенту, через організацію серії навчальних заходів-тренінгів та створення Школи медіаграмотності, що виконувалась за підтримки «Українського медійного проекту» (У-Медіа), що реалізується громадянською організацією «Інтерньюз – Україна».

 

Тренер розповіла про базові знання у сфері медіа, ознайомила з найрозповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, а також надала базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.

 

Також на сайті ІзбірКому створена платформа для створення і поширення контенту з медіаграмотності, який є актуальним для Одеської області.

Оскільки потік інформації щодня і щохвилини нас збиває з ніг, і не всім відомі інструменти перевірки інформації,  Центр громадянської освіти ІДГУ пропонує свою допомогу у навчанні правильно аналізувати та фільтрувати інформацію, не підпадати під вплив пропаганди та мислити критично.

В ІДГУ відбувся концерт, присвячений її величності – Матері
16 травня в актовій залі Ізмаїльського державного гуманітарного університету вітали матерів

16 травня в актовій залі Ізмаїльського державного гуманітарного університету відбувся яскравий творчий захід. Студенти, які мають високі вокальні та хореографічні здібності представили насичену за змістом, вражаючу за натхненням і професійну за виконанням концертну програму, присвячену Дню Матері. Організатором святкової події була заступник декана педагогічного факультету, доцент кафедри музикального та образотворчого мистецтв Лариса Дмитрівна Банкул. В підготовці програми приймав участь звукооператор Денис Тарасов, а оформленням сцени займались студенти художнього відділення Владислав Ніколаєв і Яна Крючкова.

 

Більше години на сцену виходили ті, хто силою поетичного слова, мелодійною піснею і танцювальними рухами віддали данину поваги і вдячності найближчій людині у своєму житті – Мамі. Глядачами дійства були керівники всіх факультетів, викладачі університету, колишні випускники, студенти та їх батьки. Байдужими у заповненій залі не залишилось нікого. Кожний з артистів у теплих, ліричних виступах по-справжньому намагався проявити нашу любов до тих жінок, що народжують, виховують і все життя турбуються про своїх маленьких і вже дорослих дітей.

 

Відкривав концерт академічний хор музичного відділення педагогічного факультету ІДГУ під керівництвом старшого викладача кафедри музикального та образотворчого мистецтв Людмили Чеботар. Свої вокальні композиції душевно виконали найкращі студенти: Євгенія Морошану, Сергій Нейчев, Анастасія Мірчева, Людмила Маврова. Чудовими були виступи гостей свята, студентів Одеської державної консерваторії ім. А. Нежданової Віталія Смірнова і Дениса Богачова, які вразили всіх голосами та своєю спроможністю зачарувати глядацьку аудиторію.

 

Свято до Дня Матері завершилось спільним виконанням пісні «Помолимось за батьків» та бурхливими оваціями всіх присутніх у залі.

 

Спільна енергія усіх присутніх на святі стала проявом безмежного кохання до своїх матерів, побажанням здоров’я та радощів тим з них, хто поруч з нами, і тим, кого ми збережемо в серці.

 

Валерій Пейков, викладач кафедр соціальної роботи,
соціальної педагогіки та фізичної культури

Опитування щодо реформування освіти
Онлайн-опитування

Шановні колеги та студенти!!!

 

У травні-червні 2018 року та в червні 2019 року на умовах повної анонімності Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» планує проведення серед вчителів,  науково-педагогічних працівників, представників адміністрації закладів освіти опитування на тему: «Реформування освіти зсередини: точка зору представників освітянського середовища».

 

Респонденти зможуть індивідуально заповнити онлайн-анкету до 30 червня 2018 року у будь який зручний для них час, відзначаючи відповідним чином вибраний ними варіант відповіді, за посиланнями:

 учителі, адміністрація ЗСО

 науково-педагогічні працівники, адміністрація ЗВО

Участь в опитуванні є добровільною.

Українська вишиванка – це національна святиня!
ІДГУ долучився до святкування Дня вишиванки

Сьогодні, 17 травня, відзначають День вишиванки – свято, яке покликане зберігати й популяризувати споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

 

Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Це наш національний оберіг!

 

Український День вишиванки підтримають у понад 50 країнах світу.

Коли започатковували святкування Дня вишиванки, то ніхто собі за мету не ставив, щоб воно розрослося до світових масштабів. Тому було приємною несподіванкою, коли у 2014 році це свято вийшло за межі нашої країни і стало вже Всесвітнім днем вишиванки. Минулого року 38 країн світу підтримали свято.

.

Нехай це свято зітре кордони й об’єднує українців по всьому світу.  Чудового настрою та різнобарвних вражень!

 

Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати…
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.

Увага! Онлайн-опитування
Онлайн-опитування EdCamp Ukraine «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству?»

Шановні колеги та студенти!

 

З 10 травня по 10 червня 2018 року Міністерство освіти і науки України та спільнота EdCamp Ukraine «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству?» проводять масштабне онлайн-опитування, присвячене темі підвищення кваліфікації та сертифікації педагогів.

 

Просимо долучитися до онлайн-опитування педагогів, адміністрацію закладів освіти, викладачів та студентів педагогічних вишів, науковців, представників управлінь освіти, методичних служб, державних і недержавних організацій, які здійснюють підвищення педагогічної кваліфікації.

 

Отримані в дослідженні дані будуть використані для розробки рекомендацій до законодавчих актів, що наразі створюються на реалізацію нового закону «Про освіту».

Посилання на опитувальник: http://bit.ly/edcampteachandlearn

Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-294 від 10.05.2018 “Щодо проведення онлайн-опитування”

Додаток до листа №1/9-294 від 10.05.2018

 

Дирекція Центру неперервної освіти

Несплачений борг перед пам’яттю великого поета і громадянина
«Василь Стус: життя, ідеологія, творчість, соціополітичний і літературний контекст»

(роздуми про українське сьогочасся після ювілейної Стусівської наукової конференції в Донецькому національному університеті)

Василь Стус і Донецький національний університет, що носить нині його ім’я, – майже ровесники: колишній Сталінський педінститут, правонаступником якого став університет, був створений у 1937 році, а на Різдво наступного року народився великий Поет, який і дав йому своє ім’я. І хоч Стус мав із цим вищим навчальним закладом безпосередні зв’язки, адже тут із 1954 року навчався, а у п’ятдесят дев’ятому блискуче закінчив його історико-філологічний факультет, зберігши в пам’яті все найкраще, що давали йому наставники, – пише доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії української і світової літератури Віра Просалова, – справжня зустріч випускника зі своїм навчальним закладом відбудеться значно пізніше, адже потрібні були роки, щоб вони – університет і Стус – знайшли одне одного… І сталося це тоді, коли справдилися пророчі слова поета: «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя…».

 

Згодом станеться ще одне повернення В. Стуса. І цього разу, на жаль, також драматичне, хоча й це повернення до рідних пракоренів, до «малої» батьківщини – землі Івана Богуна, поетової колиски. Сюди, до Вінниці змушений був переїхати Донецький національний університет 2014 року, полишивши окуповане зухвалим агресором рідне місто мільйонів троянд. І цілком закономірно, що ювілейна VІ Міжнародна науково-практична конференція «Василь Стус: життя, ідеологія, творчість, соціополітичний і літературний контекст» (20-21 квітня) відбулася в цьому виші. Адже саме тут, у стінах цього славетного університету, як відзначив його ректор професор Роман Гринюк, «живе Свобода, яку ми вибороли, Гідність, яку ми не втратили та ім’я, яке ми здобули і яке зобов’язує!».

 

Потреба присутності В. Стуса в просторі сучасної України, його гідності й волі, а також несплаченого боргу перед пам’яттю Великого поета і Громадянина – такі думки й почуття викликали під час пленарного засідання високоінтелектуальні й водночас гранично імпульсивні доповіді Жулинського М. Г – директора Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка, доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, Загнітка А. П. – доктора філологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України, Шовкошитного В. Ф. – письменника, громадського і державного діяча, Овсієнка В. В. – українського громадського діяча, члена УГГ, політв’язня, публіциста, історика дисидентського руху. Велике емоційне пожвавлення й неабиякий пізнавальний інтерес викликала у присутніх презентація віртуального музею Василя Стуса, модератором якого був кандидат філологічних наук, доцент ДонНУ Олег Соловей, а спікером – син поета Дмитро Стус, відомий сучасний культурно-громадський діяч, кандидат філологічних наук, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, член Асоціації українських письменників, Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України». В його зверненні до аудиторії, власне, до всієї української громадськості прозвучала вітальна сила й крицевість поетового Духу, конче потрібна сьогодні усім нам. Подібними інтонаціями заряджали науково-творчу атмосферу, в якій відбувалася конференція, голова Вінницької обласної державної адміністрації, кандидат економічних наук Валерій Коровій, сучасниця поета журналістка Маргарита Довгань та ін.

 

Не менш захоплюючим і цікавим було засідання секції «Художня творчість Василя Стуса: семантика, підтекст і смислотворення». Його модератори професор Віра Просалова та професор Ірина Руснак задавали тон дискусіям довкола презентованих доповідачами ідей та поглядай на ті чи ті проблеми сучасного стусознавства. А головне, що глибоко запало в душу, це той живий інтерес до постаті Поета, зумовлений насущними потребами й болючими проблемами сьогодення. Кожен із виступаючих представляв свій шлях до В. Стуса. Особливо запам’яталися виступи доктора філологічних наук, професора Людмили Тарнашинської (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України), зокрема її презентація наукового Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва та ґрунтовної монографії «Шевченко – поет сучасний: прочитання крізь призму шістдесятництва». Жвавий полілог викликала презентація доктором філологічних наук Олегом Рарицьким (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) цікавої розвідки «Партитури тексту і духу (Художньо-документальна проза українського шістдесятництва)». Суттєвим інформаційно-науковим прирощенням до власного дослідницького досвіду кожного з присутніх стали різноаспектні доповіді доктора філологічних наук, професора Елеонори Соловей, кандидата філологічних наук Галини Бурлаки (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України), кандидата філологічних наук, доцента Ольги Шаф (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара), кандидата філологічних наук Наталії Глушковецької (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) та багатьох-багатьох інших.

 

Мені особисто поталанило стати учасником такої глобально важливої віхи в осмисленні цілісного образу В. Стуса як митця, міцно вкоріненого в національний ґрунт і водночас автора слова високого світового засягу, Лицаря Гулагу, поета «індивідуальних духовних зусиль, затятої надії, подвижництва і стоїцизму» (Е. Соловей), якому доля призначила не тільки утверджувати й берегти, але й рятувати «український духовний космос від руйнування та поглинання його хаосом імперської тоталітарної системи» (Н. Мафтин). Саме такі думки виникали й під час обговорення запропонованої мною теми особистих і творчих взаємин В. Стуса та Ірини Калинець. Втішена й тим, що студенти ДонНУ матимуть змогу познайомитись із нашим скромним науковим набутком у царині дослідження Стусового тексту й контексту (бібліотеці університету передано навчально-методичні посібники («Вивчення творчості українських поетів-дисидентів»), примірники наукових часописів, зокрема, «Наукового вісника Ізмаїльського державного гуманітарного університету», «Філологічних діалогів» тощо). Студенти ж нашого вишу, вивчаючи матеріали конференції, подаровані професором Вірою Просаловою студії, інші джерела налагоджуватимуть наукові й творчі контакти із таким шанованим у національному та європейському освітянському просторі університетом. Матеріали наукової конференції, як, власне, й досягнення Донецького національного університету імені Василя Стуса загалом, стали предметом пильної уваги та жвавих обговорень і з боку керівництва Ізмаїльського вишу в особі ректора – доктора педагогічних наук, професора Ярослава Кічука, першого проректора – кандидата філологічних наук, доцента Наталії Кольцун, проректора з науково-педагогічної роботи – доктора історичних наук, професора Лілії Циганенко, викладачів кафедри української мови та літератури.

 

Висловлюючи щиру вдячність організаторам наукової конференції, завперш колективу кафедри  теорії та історії української і світової літератури ДонНУ й особисто її завідувачці професору Вірі Просаловій, щиро сподіваємось, що міцною віссю, котра єднатиме й надалі не тільки географічно віддалені українські землі, але й наші долі, стане духовна постава Поета і Громадянина, який, скинувши із себе всі земні марноти, заповідав нам жити в добрі й мирі. Тож, нехай якомога раніше достеменно справдяться його пророчі слова:

Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра –

даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!

Галина Райбедюк, професор кафедри української мови та літератури

.