Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Просимо Вас надати відповіді щодо якості освітньо-професійної програми, за якою Ви навчалися, рівня задоволеності навчанням на факультеті та Ваших майбутніх перспектив працевлаштування за здобутою кваліфікацією  (відповідно до наказу по ІДГУ № 173 від 21 листопада 2023 року).

Анкета є анонімною, результати якої будуть використані в узагальненому вигляді. Ваша думка і думка інших випускників допоможе з’ясувати проблеми, які хвилюють здобувачів, і сприятиме покращенню системи забезпечення якості освіти в університеті.

Відповіді прийматимуться з 22 січня по 30 січня 2024 року.

Посилання на онлайн-опитування «Анкета випускника»:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScGtVmY9_u7qmsuhuZGAeUp2qxReHb2KVDOKPbLszbQ3SObkw/viewform?usp=sf_link

 З повагою, сектор забезпечення якості вищої освіти ІДГУ

З 22 січня 2024 року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою отримання зв’язку з учасниками освітнього процесу щодо якості освітньої діяльності (відповідно до наказу по ІДГУ № 173 від 21 листопада 2023 року) здійснюватиметься анонімне онлайн-опитування «Викладач очима студентів-1 щодо оцінки якості викладання» (за 1-й семестр 2023-2024 н.р.) та «Викладач очима студентів-2 щодо оцінки організації навчання та побуту студентів протягом семестру» (за 1-й семестр 2023-2024 н.р.) серед здобувачів усіх ступенів та спеціальностей денної/вечірньої/заочної форм навчання.

Опитування є анонімним та передбачає визначення рівня відповідності викладання в ІДГУ сучасним потребам студентства, вироблення рекомендацій щодо підвищення якості викладання, налагодження зворотного зв’язку зі студентською аудиторією.

Відповіді прийматимуться до 09 лютого 2024 року.

Посилання на онлайн-опитування «Викладач очима студентів-1»:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc53y5RN6XpmGpyWlLe8DeC2lJtbNijrf7pxkmQeIqW037T7Q/viewform?usp=sf_link

Посилання на онлайн-опитування «Викладач очима студентів-2»:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfxJ8oSa-6HsILGnLArF5UW-1W-hsT9KXq0IRVhnRtksc4VJQ/viewform?usp=sf_link

 З повагою, сектор забезпечення якості вищої освіти ІДГУ

“Ми мусимо навчитися чути себе українцями –

не галицькими, не буковинськими українцями,

а українцями без офіційних кордонів” 

Іван Франко

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території.

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» повідомляє, що Всеукраїнський благодійний Культурно-науковий фонд Т.Г. Шевченка проводить Всеукраїнський краєзнавчий конкурс «От де, люде, наша слава, слава України», до участі в якому запрошується студентська молодь.

Детальніше про конкурс див. ot-de-lude-nascha-slava-slava-uk@ukr.net

Зворушлива подія відбулася нині на педагогічному факультеті – у перший день роботи Атестаційних комісій до рідної Alma-mater завітав яскравий випускник першого випуску магістратури (2023 рік;  спеціальність: 014.11 Фізична культура.  ОП: Середня освіта: фізична культура) Кособуцький Олександр Васильович, який отримав диплом із позначкою «За особливі досягнення»! Нині він вояк ЗСУ.

…Відбулася тепла зустріч із колегами. Згадували мирне буття… Лунали найщиріші побажання кожного – набуття омріяної перемоги над російським агресором, впевненість у неодмінності миру у волелюбній, багатостраждальній і незалежній Україні…

Зробили світлини на згадку. Факультетська спільнота гостинно чекає наступної зустрічі з Олександром Васильовичем. Маємо надію і на зустрічі у студентських аудиторіях з іншими випускниками факультету, які мужньо боронять нашу державу.

декан педагогічного факультету ІДГУ, Надія Кічук

12 січня 2024 року у змішаному режимі в м. Запоріжжі відбувся щорічний міжнародний фестиваль болгарської традиційної культури «Сурва. Добри гости с благи думи», який об’єднав етнічних болгар, болгаристів та друзів Болгарії з різних країн світу: України, Болгарії, Австрії, Бельгії, Греції, Італії, Німеччини та Франції.

Співорганізаторами фестивалю були: Центр болгаристики та Лекторат болгарської мови, літератури та культури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького – ініціатор фестивалю, та Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району Запорізької міської ради м. Запоріжжя. Фестиваль «Сурва…» було започатковано у 2019 році в Мелітополі, а сьогодні він був проведений в обласному центрі.

12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня, ініційований 1975 року В’ячеславом Чорноволом, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського (а насправді – рашистського) режиму. Активне інакодумство в період «українського безчасся» вільнолюбних лицарів національного Духу, відкрите протистояння тоталітарному кровожерному молоху, цілковите неприйняття його псевдоідеалів і псевдоцінностей, опозиційну українськоцентричну громадську діяльність, самоофіру приречених на страту у 1960–80-х рр. новітніх «каменярів» репрезентувала когорта непримиренних борців-максималістів. Всі вони були свідомі свого вибору як неминучої Голготи в політичній ситуації обстоювання українських сенсів, коли за «кожним словом – зашморг» (М. Коцюбинська). Відосібнившись од канонізованого й толерованого владою шістдесятництва, кожен із них ішов на самотні битви проти псевдохудожніх бутафорій радянського псевдогуманізму, проти русифікаторських зашморгів на все, що було субстанцією української національної ідеї та збереження громадянської і просто людської гідності. Як лихий ладану, жахалася рашистська людиноненависницька влада могутньої сили українського Слова, яке представляли такі потужні постаті, як Василь Стус, Іван Світличний, Ігор та Ірина Калинці, Микола Руденко, Тарас Мельничук, Степан Сапеляк, Іван Сокульський, Юрій Литвин. Своїм Словом і Чином вони давали людям надію, сміливо стверджуючи життям і творчістю, що жити у своїй незалежній державі – не така вже й примарна ідея, а цілком реальна річ, котрої повинні прагнути всі, хто має природну гідність – особисту й національну.

У період з 13.11.2023 по 24.12.2023 року студенти 43І групи факультету української та іноземної філології ІДГУ проходили педагогічну практику з французької мови в Ізмаїльській гімназії № 11 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської області. Керівниками практики були: в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті – кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германської філології та МНІМ Кудінова Ольга Іванівна, в Ізмаїльській гімназії № 11 з початковою школою – вчитель французької мови Тришина Олександра Анатоліївна.

Проходження практики в означеному навчальному закладі стало справжнім «критерієм істини» у виборі майбутнього педагогічного шляху, адже вона збагатила надзвичайно цінним досвідом, важливим для професійного зростання, розширення горизонтів у викладанні французької мови та усвідомлення багатогранності й значущості обраної професії.

Під час практики було проведено навчальні заняття з французької мови у середніх класах, котрі проходили як в аудиторіях, так і в онлайн-форматі, а також організовано цікаві та пізнавальні позакласні заходи.

У буремні дні сьогодення подвиг особистості заради свободи своєї батьківщини та народу спонукає нас шукати та знаходити паралелі з історичними постатями минулих битв за національне визволення. Таким взірцем для наших співвітчизників є Христо Ботев, річницю з дня народження якого відмічають 6 січня. В цей день у Болгарії, в місцях, пов’язаних з Христо Ботевим, завжди збираються історики, літератори, громадські діячі й представники влади, молодь, щоб віддати шану своєму кумиру.

Ботева небезпідставно називають полум’яним борцем за свободу. Як революціонер, він присвятив життя боротьбі проти османських поневолювачів і віддавав всі свої сили для організації загальнонаціонального повстання. Як поет, Христо Ботев залишив по собі близько двадцяти поетичних творів, але завдяки їм він посідає чільне місце серед найвидатніших європейських поетів. У 1875 році вийшла його єдина збірка віршів «Пісні та вірші Ботева і Стамболова», а через рік  в єдиній епічній битві обірвалось життя поета як недоспівана пісня, у 28 років. У поетичній творчості Ботева ми знаходимо драму епохи, яка пройшла через серце поета і наклала свій відбиток на його особисту людську, громадянську і творчу долю.

Представники найбільшої болгарської діаспори нашого регіону також традиційно щорічно вшановують поета-революціонера. Біля погруддя Христо Ботева до Ізмаїльського державного гуманітарного університету зібрались представники  болгарського товариства ім. Святої Софії, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

“Митець потрібен своєму народові

та й усьому світові тільки тоді,

коли його творчість зливається

з криком його нації”.

В. Стус

6 січня 2024 року виповнилося б 86 років Василю Стусу – людині, яка стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою фігурою духовного життя епохи, письменнику, правозахиснику, борцю.

Поет і громадянин Василь Стус (1938-1985) поклав своє життя на знак протесту проти тиранії, заплатив найвищу ціну за свою мужність і відмову бути зламаним. У Василя Стуса було відсутнє вміння пристосовуватись, що зумовлювалося його чесною вдачею, невмінням приховувати почуття та жити за подвійними стандартами. Душу поета пронизував біль за імперський геноцид проти української культури та ідентичності.