“Митець потрібен своєму народові
та й усьому світові тільки тоді,
коли його творчість зливається
з криком його нації”.
В. Стус
6 січня 2024 року виповнилося б 86 років Василю Стусу – людині, яка стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою фігурою духовного життя епохи, письменнику, правозахиснику, борцю.
Поет і громадянин Василь Стус (1938-1985) поклав своє життя на знак протесту проти тиранії, заплатив найвищу ціну за свою мужність і відмову бути зламаним. У Василя Стуса було відсутнє вміння пристосовуватись, що зумовлювалося його чесною вдачею, невмінням приховувати почуття та жити за подвійними стандартами. Душу поета пронизував біль за імперський геноцид проти української культури та ідентичності.
Аналізуючи життєвий шлях, спогади очевидців та творчість поета, можна виокремити його основні психологічні риси особистості, які були сформовані під впливом багатьох чинників: родоводу, оточення, вдачі, обдарувань, освіти, захоплень людини тощо.
Василь Стус – це легендарна особистість із яскравими, іноді парадоксальними рисами: гордий, самовпевнений, але делікатний, вразливий, чутливий, стійкий, інтелектуальний, проте не завжди пластичний, безмірно відданий своїй справі, долі та впевнений у тому, що ця справа й доля є надзвичайно важливими, тому заради цього можна піти на самозречення, страждання, самопожертви.
«Людина без шкіри», – називали вразливого Стуса друзі, бо він не вмів пристосовуватися до життєвих обставин і завжди бив правдою прямо в обличчя. Якою гіркою вона б не була. На думку людей, які особисто знали поета, він був приречений говорити правду у світі, де «правда» вважалася марновірством, у якому сила влади замінила правду, а підступність – інтелект.
Психологічний портрет В. Стуса містить у собі універсальне поєднання національного, загальнолюдського й духовного. Через свою творчість і приклад свого життя, він проголошував загальнолюдські цінності: прагнення особистісної свободи, відкидання тюремного соціалізму, захист гуманістичних ідеалів, національну самототожність, яка проявлялася в захисті української культури від радянського, комуністичного імперського геноциду.
6 січня, в День народження українського поета Василя Стуса, стартує всеукраїнський та міжнародний фестиваль «Стус-Фест», ініційований поетичним театром України «Театральна спільнота DSP». Фестиваль триватиме протягом січня 2024-го року. Його метою є висвітлення постаті Василя Стуса, як однієї з ключових фігур усвідомлення української нації, ідентифікація, об’єднання та ініціація всіх Стусо-суголосних проєктів в Україні та за кордоном. Детальніше на сторінці фестивалю “Стус-Фест” https://www.facebook.com/stusfest
Сьогодні, у час повномасштабної війни росії проти України, вірші Василя Стуса актуальні як ніколи, адже у творах поета-пророка постають теми любові до Батьківщини та прагнення жити у державі, де гідно бути українцем, а не ворогом народу, де питання національно-захисного характеру стоїть на першому місці, де абсолютно адекватним і обґрунтованим є прагнення бути господарем у власному домі під назвою «Україна», де немає поділу на «східняків» і «західняків». Саме такою має стати Україна, у якій залишиться Василь Стус вічно живим:
«Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь» (В. Стус).
Алла Соколова,
директорка Центру громадянської освіти
