Традиційно напередодні Великодня українські родини прибирають свої оселі. Для нас, студентів факультету української філології та історії, навчальний корпус № 3 – це наш дім, у якому ми проводимо значну частину свого життя. Тому ні в кого не викликала заперечення ідея проведення суботника.

На спільному засіданні деканату та студентської ради факультету було вирішено провести загальний суботник у нашому корпусі та на прилеглій території. Студентський президент факультету Олександр Ботня взяв під опіку підготовку до цього заходу, закріпивши студентів за аудиторіями та суміжними ділянками.

Квітневий день відлунює святково.

Тут радість й смуток у душі тремтить.

Зібрало нині свято нас чудове:

Дзвінок останній продзвенить.

11 квітня 2014 р. на факультеті української філології та історії пролунав останній дзвоник для випускників ОКР «спеціаліст» і «магістр». Випускники, філологи та історики, запросили всіх до урочисто прикрашеної аудиторії, де, незважаючи на дощ за вікном та сльози в очах, дівчата-ведучі сповістили про початок нашого свята.

Факультет української філології та історії плідно співпрацює з міським і районним відділами освіти, реалізуючи принцип зв’язку наукових досліджень із майбутньою професійною діяльністю студентів та запитами реальної практики. Викладачі факультету й учителі-гуманітарії загальноосвітніх шкіл регіону беруть участь у спільних науково-методичних форумах (районна науково-практична конференція «Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо»; міська учнівська науково-практична конференція «Тарасовими шляхами»; Міжнародна науково-практична конференція «Шевченко і світ»).

Щорічно на факультеті української філології та історії відзначається «День історика», що цього року відбувся 3 квітня.
Програма почалася з концерту, на якому завдяки машині часу ми перенеслися в епоху Великих географічних відкриттів. Висловлюючись словами з пісні: «Не надо прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнётся под Вас», – усіх присутніх привітала адмірал факультету професор Циганенко Лілія Федорівна.
Ми побували в Японії, Індії, Китаї, Північній Америці, зустрілися з піратами. Першокурсники представили Японію з її Великими воїнами – самураями. Другокурсники розповіли про трагічне кохання індійського юнака і дівчини, котрим перешкоджає батько молодої. Про мудрого вождя індійців повідомили третьокурсники, а про сумоїстів та їх побут – четвертокурсники. Нелегку долю піратів та їх стосунки з жінками показали п’ятикурсники.

Першого квітня 2014 року на факультеті економіки та інформатики Ізмаїльського державного гуманітарного університету було відкрито Студентський консультаційний центр.

«На базі нашого центру будь-який студент може отримати безкоштовну консультацію психолога, соціального працівника або юриста», – розповідає координатор центру, президент студентської ради Прохор Петку.

27 березня 2014 року на факультеті іноземних мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету відбувся академічний вечір англійської мови, який традиційно щороку проводиться кафедрою англійської мови і перекладу.

Студенти читали поему О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін», співали пісні сучасних груп і виконавців. Увазі журі та глядачів були представлені драматизації – «Мері Попінс», «На уроці англійської мови», «Робочий день студента». Учасники заходу креативно інтерпретували сценки: співали, танцювали, грали на музичних інструментах.

У межах відзначення Шевченкових роковин на факультеті української філології та історії відбулася презентація роману Мирослава Дочинця «Криничар. Діяріюш найбагатшої людини Мукачівської домінії», удостоєного Національної премії імені Тараса Шевченка за 2014 рік.

У центрі роману – українська душа, що не заблукала в історії, не зломлена, не стомлена поразками, як сама Україна. Це захоплююча сповідь безрідного байстрюка, що стає найбагатшою людиною Прикарпатської Русі. Щоб вижити, він хлопчаком почав копати криниці, а докопався до дивовижних скарбів духу. Криничар узяв від Землі силу, а від Неба духовність і навчає цього людей, рішуче змінює їх, а з ними й довколишній світ. Своїм життям він відкриває читачеві дві найголовніші принади – свободу від страху і свободу від злиднів.

«Його геній вродив рясно, як святе дерево, чиє віття простяглося крізь часи, чиї плоди люди завжди будуть цінувати». (Є. Камілару)

В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті панує дух Тараса Шевченка. Ще одним свідчення тому став усний журнал «Вінок шани Кобзареві», підготовлений викладачем кафедри української мови і літератури Дакі О. А. У зачинному слові Олена Анатоліївна підкреслила: «Коли характеризують народ, то передусім називають найталановитіших, найкращих його представників. Україна – це Тарас Шевченко. У ньому наша історія, буття, наші болі і мрії. Його творчість є одвічним джерелом оновлення високого духу. Вона така всеосяжна, що проходить межі часу та простору. Сьогодні ми вкотре віддаємо шану великому Кобзареві, геній якого тримає небеса»…