Ізмаїльський державний гуманітарний університет Новини | Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Впровадження сучасних технологій навчання англійської мови на факультеті іноземної мови
Впровадження сучасних технологій навчання англійської мови

23 травня в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті викладачами кафедри англійської мови та перекладу був організований незвичайний захід – масштабний конкурс студентських проектних робіт (Project work) з теми: «Країна, що захоплює»  («The country that impresses. English-speaking country»).

 

Студенти факультету іноземних мов, факультету української філології та соціальних наук та факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності представили свої креативні проектні роботи з оглядом на 7 світових країн: Англія, США (Огайо), Нова Зеландія,  Індія, Канада, Японія, Єгипет та  острів Гаваї та одну з чотирьох адміністративно-політичних частин  Об’єднаного королівства Великобританії та Південної Ірландії – Уельс. Кожна проектна робота складалась із наступних складових: представлення візитної картки країни (її географічне розташування, національні символи, столиця, державна мова), відомості про цікаві історичні періоди крани, ознайомлення із видатними особами, інформація про досягнення та здобутки у різних сферах життя, екскурс у  найкрасивіші куточки туристичного відпочинку, висновків.

 

На особливу увагу заслуговує  проектна робота студентки 3 курсу (311 група факультету іноземних мов) Анастасії Іорданової про державу у Північній Америці – Канаду. Студентка, яка навчається за дистанційною програмою навчання, у своїй презентації розповіла про цікаві факти: виникнення баскетболу, електричної лампочки, електричної плити, електронного мікроскопу, телефону, телебачення та ін.

 

Приємно вразила проектна робота студентів 2 курсу факультету (25 група української філології та соціальних наук) з теми: «Нова Зеландія». Студенти креативно представили своє бачення  країни у супроводі із звуковим оформленням  свого міні-фільму про державу у південно-західній частині Тихого океану.

 

Оригінальною була командна робота студентів групи 3 курсу (311 група факультету іноземних мов) про острів Гаваї, наймолодший американський штат.  Учасники конкурсу  відтворили атмосферу гавайського відпочинку, розповіли про  мешканців острову, які  вважали акулу (мано) божеством і ставилися до неї з великою пошаною.

 

Підсумовуючи результати виступів конкурсантів,  журі прийшло наступних висновків: III місце – презентація про чопорну Англію (101 група факультет іноземних мов),  II місце – чудова Канада (111 група факультет іноземних мов) та неповторна Індія (201 група факультет іноземних мов), I  місце – вражаюча Нова Зеландія ( 25 група  факультету української філології та соціальних наук).

 

Усі учасники конкурсу виявили блискучі знання з англійської мови, майстерність до творчого підходу та креативного мислення. Щиро дякуємо усім учасникам за незбутню мандрівку світовими країнами, і сподіваємось на плідну подальшу творчу співпрацю.

Топчий Олеся Юріївна

Наші педагогічні надії
Наші педагогічні надії

«Мудрець шукає все в самому собі» (Конфуцій). Ці слова геніального філософа влучно й вичерпно характеризують життєву позицію людей, котрим доля відвела високу місію навчати й виховувати дітей. Саме їм судилося повсякчас, безупину вдосконалювати, відгранювати свою педагогічну майстерність, перебувати в систематичних пошуках нового, цікавого, неординарного, незвіданого. В наш прагматичний час особливо важливою є справа підготовки тих, кому батьки й держава довіряють в цю нелегку пору таку почесну й водночас надзвичайно відповідальну справу.

 

Про піклування підготовкою молодого покоління вчителів свідчать не тільки традиційні освітні заходи з боку вищих навчальних закладів чи колективів загальноосвітніх шкіл, особистих клопотів педагогів високого професійного рівня з багатолітнім досвідом. Сьогодні на вирішення означеної проблеми спрямовані різноманітні цікаві інновації, форуми, семінари, конкурси тощо. Доволі примітним у цьому плані став проведений минулого місяця в Ізмаїльському міському Будинку вчителя четвертий фестиваль учителів-початківців «Педагогічна надія Одещини». Його мета закріплення молодих спеціалістів у педагогічних колективах, створення умов для зростання їх професійної майстерності, розкриття таланту та креативності.

 

Дуже приємно відзначити, що однією з конкурсанток, котра доволі гідно представила свою педагогічну концепцію, була магістрантка кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Петрова Галина Панасівна. Свої знання, набуті упродовж навчання на факультеті української філології та соціальних наук, вона вже впродовж певного часу реалізує на практиці, працюючи вчителем української мови і літератури та англійської мови в ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів м. Ізмаїл. (Щира вдячність колективу школи й особисто її директорові, невтомній Надії Василівні Голубковій, котрі з любовю віддають свої знання й досвід молодому поколінню педагогів).

 

В умовах фестивалю був запропонованийвельми важливий конкурс – «Самопрезентація» вчителя. Своїм педагогічним кредо наша вихованка обрала слова Д. Білоуса, котрі доволі промовисто свідчать про її етичні пріоритети:

Роби, і не зважай на втому,

і не чекай, що зробить хтось.

Коли ж зробив, то щоб нікому

перероблять не довелось!

Конкурсантка подала своє бачення педагогічної професії, продемонструвала оригінальні підходи до організації сучасного уроку в новій українській школі. В конкурсі «Урок майбутнього» вона за орієнтир взяла мудру настанову В. О. Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні…».

 

Конкурсному журі в особі головного спеціаліста відділу освіти Ізмаїльської міської ради Полякової Т. В., голови міського комітету профспілки працівників освіти Дунакової Л. А., директора міського Будинку вчителя Атаманчук І. І. та її заступника ГорєловоїО. В., ветеранів педагогічної праці, вчителів-методистів Трифонової С. А. та Маєнкової З. Г. особливо імпонували такі настанови Петрової Г. П., як акцентування уваги на побудові гуманних стосунків «вчитель-учень», де панує повна довіра, а учитель для учня є джерелом досвіду; прагнення створювати простір для спільних із учнями переживань та емоцій; готовність і спроможність кожного з учительсько-учнівського колективу відверто виражати свої почуття; взаємоповага; формування в учнів здатності до емпатії та толерантності, уважність як до власних переживань і переконань, так до почуттів та переконань інших. Щодо привабливості професії педагога у конкурсі «Гімн професії» Петрова Г. П. довела, що її вибір був не випадковим і що професія вчителя для неї є внутрішньою потребою. Учасниця розкрила таємниці про цікавинки з власного життя та особистих інтересів. У конкурсі «Світ моїх захоплень» вона продемонструвала професійно підготовлений український народний танець, чим ще більше заполонила своєю креативністю та багатогранністю уподобань усіх присутніх.

 

… Ось уже близько місяця Петрова Г. П.  ретельно й серйозно готується відстоювати своє право бути в когорті тих, кого з упевненістю й гордістю можна вважати нашою педагогічною надією. Тож, побажаємо їй переконливо довести своє лауреатство на обласному конкурсі. А ми, викладачі та студенти університету й учителі та учні уже рідної для конкурсантки школи пишаємось нею та віримо в її, отже, й наші майбутні перемоги.

Галина Райбедюк, професор кафедри української мови та літератури ІДГУ 

«Духовні уроки Олеся Гончара»: науково-методичний семінар на факультеті української філології та соціальних наук
В ІДГУ відбувся науково-методичний семінар, присвячений 100-річчю від дня народження Олеся Терентійовича Гончара

«Людина людині повинна світити»

(О. Гончар)

11 та 14 травня у стінах Ізмаїльського державного гуманітарного університету у два етапи відбувся науково-методичний семінар «Духовні уроки Олеся Гончара», присвячений 100-річчю від дня народження Олеся Терентійовича Гончара – видатного українського письменника, публіциста, громадського та культурного діяча, Героя України. Основні ідейно-змістові домінанти усіх виступів та презентацій оберталася в духовному полі слова й чину О. Гончара, котрий особисто визначив його такими словами: «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем», «Творчість – це передусім людяність». Модераторами семінару виступили професор кафедри української мови та літератури Райбедюк Галина Богданівна та студенти 4 курсу факультету української філології та соціальних наук.

 

На початку роботи семінару було продемонстровано фрагменти документальних стрічок про знакові епізоди біографії Олеся Гончара в контексті національного духовного відродження, прослухано у відеозаписі спогади про нього багатьох культурних і громадських діячів, представлено презентацію нових видань спадщини самого письменника та наукових праць про нього (листи до Олеся Гончара у 2 книгах, упорядковані професором Степаненком Миколою Івановичем; матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства» (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2018, 18-19 квітня); гончарознавчі монографії професора Гуменного Миколи Хомича; сторінки майбутньої книги М. Наєнка «Олесь Гончар в інтер-інтер’єрі»).

 

Семінар розпочався з привітального слова декана факультету української філології та соціальних наук, кандидата історичних наук, доцента Чорної Ліани Володимирівни, яка, зокрема, зазначила, що за своє довге, плідне й доброчесне життя Олесь Гончар став прикладом для цілого покоління патріотів, тому слово його і сьогодні має особливу вагу та животворну силу. Звертаючись до присутніх, завідувач кафедри української мови і літератури, доктор філологічних наук, професор Колесников Андрій Олександрович акцентував увагу на потужності постаті Олеся Гончара, відзначив потребу перегляду багатьох сторінок творчої біографії письменника та їх наукового трактування, побажав учасникам семінару плідної роботи, цікавих наукових дискусій.

 

Професор Райбедюк Галина Богданівна у своїй доповіді «Духовні імперативи Олеся Гончара та виклики сучасності» окреслила стан і перспективи сучасного наукового осягнення багатогранного доробку письменника. Відтак було й зорганізовано роботу семінару за науково-методичними напрямами студіювання його спадщини, що й визначили основну проблематику дискусій: 1) біографічний синерген Олеся Гончара: необхідність коректив; 2) творчий доробок Олеся Гончара: інтерпретаційне поле дискурсу; 3) духовний профіль Олеся Гончара у вимірі мемуарного тексту; 3) мовостиль Олеся Гончара – прозаїка, публіциста; 5) художній набуток Олеся Гончара: методичні аспекти вивчення. В роботі семінару взяли участь викладачі кафедри української мови та літератури, студенти 1-4 курсів факультету української філології та соціальних наук, магістранти, учителі української мови та літератури. В кожному виступі було представлено особисте бачення автором окресленої наукової проблеми, а в цьому контексті й постаті О. Гончара в українському та світовому духовному просторі.

 

Усі учасники семінару одностайно зійшлися на тому, що «майстер, голос якого має ціну всюди, де в пошані сила й краса духовності, гуманізму, національної свободи, – таким постає видатний письменник сучасної доби Олесь Гончар» (Анатолій Погрібний).

 

Зворушливим моментом семінару стала поетична рефлексія феномена Олеся Гончара студентки 4 курсу Любові Титаренко. Тому насамкінець подаємо фрагмент її ліричного етюду:

…Як став я вже Олесем Гончарем,

Як час прийшов і все, в мені поснуле,

Прокинулося враз і б’є ключем…

Я потім згадую війну… свої нотатки…

Вони ж… як золото… не зітруться уже –

Мені лиш натякнуть лишається нащадкам:

«Ви оприлюдніть все і най жиє …»

А потім спогад повертається додому,

Де сотні вух розхристаних, як я,

Таку мелодію співали від наркому,

Що хоч бери і зникни: але ж я …

Так, я письменник! Більше – я людина!

В мені живуть відблиски «чорних» днів,

І хай все зрозуміють Йван і Ліна –

На захист їхній я ставав, як вмів …

А потім ще газети, газетьонки…

Написані, невидані статті…

Одна чи дві, чи й три колонки –

То все одно в житті, ж як у житті…

Цей Хтось замовк лише на кілька мить,

В його мовчанні сльози понімілі,

Я так скажу: живіть, як треба жить…

Матеріал підготувала студентка 4 курсу факультету
української філології та соціальних наук Інна Усатенко

Чому дата перепоховання Шевченка така важлива для українців?
На ФУФСН обговорювали дату перепоховання Шевченка

Саме таке питання обговорювали сьогодні студенти факультету української філології та соціальних наук, як і всі свідомі українці. Афористично його сформулювала Ольга Жук на сторінках газети «Україна молода».  Цими думками й хочемо сьогодні поділитись…

 

… Його [Шевенка] боялися і живим, і мертвим. Його могилу охороняли від людей в далекому 1914-му жандарми з гвинтівками, і навіть у 2010-му, коли Президентом став Янукович, міліцейські кордони трималип ростий люд біля підніжжя гори. Що вже казати про 60-ті – 80-ті роки. Для студентів перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга на батьківщину і перепоховання його на Чернечійгорі в Каневі 22 травня 1861 року стало символом протесту проти режиму, пошук собі подібних. Відтоді у травні кожного, хто насмілився поїхати на Тарасову гору чи покласти квіти до пам’ятника великому Кобзареві, ризикував бути звільненим із роботи, виключеним з інституту, арештованим, побитим міліціянтами…

 

Чому ця дата, 22 травня, відіграє таку велику роль у житті українців? Що б ми втратили, якби Шевченко спочивав на Смоленському кладовищі в Петербурзі біля Церкви Смоленської ікони Божої матері, де був похований 13 березня 1861 року на кошти друзів? І невже перевезення домовини Шевченка, яке ініціювали художник Григорій Честахівський і брати Михайло та Олександр Лазаревські, це тільки виконання волі поета про поховання його в Україні?

 

Відповідь однозначна: «Тому, що Тарасова гора це серце України й тому, що Шевченко – це символ України».

Галина Райбедюк, професор кафедри української мови та літератури ІДГУ

Студенти-філологи ІДГУ долучилися до роботи над державним науковим проектом
Проект «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов та діалектів»

17 травня викладачі кафедр української мови і літератури, загального мовознавства, слов’янських мов і світової літератури, романо-германської філології та перекладу ІДГУ, виконавці наукового проекту Міністерства освіти і науки України «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов та діалектів» (НДР № 0116U004158), провели настановчу конференцію з діалектологічної практики.

 

Керівники практики пояснили студентам методику збору й опрацювання діалектного матеріалу, специфіку спілкування з інформаторами, ознайомили з правилами безпеки під час експедиції, складанням звіту про результати практики. На допомогу молодим науковцям було видано й методичні рекомендації «Генеза і динаміка діалектів межиріччя Дністра і Дунаю» (автори – А. О. Колесников, М. С. Делюсто, П. Д. Кісеолар), які містять укладений різними мовами питальник до першого в Україні полілінгвального регіонального атласу, створення якого є одним з основних завдань спільної роботи філологів університету та науковців Інституту української мови НАН України.

 

Під час практики студенти-філологи першого та другого курсів факультету української філології та соціальних наук, факультету іноземних мов збиратимуть мовний матеріал від носіїв українських, болгарських, румунських, російських, гагаузьких говірок у населених пунктах межиріччя Дністра і Дунаю. Ці матеріали поповнять фонотеку і текстотеку діалектного мовлення регіону.

 

Упевнені, що проведені в червні польові експедиції будуть традиційно плідними, принесуть чимало цікавого, як для студентів (від спілкування з діалектоносіями, ознайомлення з мовною реальністю і розмаїттям Південної Бессарабії), так і для академічної науки.

Делюсто М. С., доцент кафедри української мови і літератури

 

Студентський конкурс перекладу «Художнє слово»
Кафедра романо-германської філології ІДГУ провела щорічний конкурс художнього перекладу з німецької мови

З нагоди 55-річчя факультету іноземних мов кафедра романо-германської філології провела щорічний конкурс художнього перекладу з німецької мови. Метою цього конкурсу є розвиток та поширення мовної культури, підвищення зацікавленості майбутніх спеціалістів перекладацькою діяльністю, розкриття та стимулювання творчого потенціалу особистості, а також залучення шанувальників німецької творчості до кращих зразків втілення краси слова.

 

Цього року конкурс відбувався у двох номінаціях: перекладач-початківець та перекладач-митець.  Студентам було запропоновано оповідання Петера Альтенберга «Як я це бачу» та оповідання Маргрет Штеенфат «У дзеркалі». Під час оцінювання перекладу враховувались: оригінальність творчих ідей, покладених в основу перекладу; точність перекладу і близькість до оригіналу; відчуття мови, передача змісту й краси тексту; адекватність лексико-граматичних засобів; жанрово-стилістичні особливості перекладу текстів; розкриття культурно-специфічних особливостей перекладу; естетична еквівалентність; відображення змісту.

 

Згідно з рішенням журі, перші три місця в обох категоріях розподілилися таким чином:

у номінації «Перекладач-початківець»

1 місце  студентка I курсу Олена Лузанова;

2 місце – студентки I курсу Єлизавета Колесник, Аріна Макагонська;

3 місце – студентки I і II курсу Анна Іванова, Вікторія Лебєдєва;

 

у номінації «Перекладач-митець»

1 місце – студентка IV курсу Ніка Афанасьєва;

2 місце – студентки VI курсу Ванесса Акобідзе, Катерина Хаджирадєва;

3 місце – студентки VI курсу Ірина Комерзан, Дар`я Максименко.

 

Нагородження переможців конкурсу перекладу відбулося в рамках фонетично-поетичного конкурсу «Deutsch klingt im Herzen» наприкінці квітня. Переможці отримали дипломи та призи.

До уваги абітурієнтів, що вступають до ІДГУ на навчання за освітнім ступенем «МАГІСТР» на спеціальності «032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ» і «053 ПСИХОЛОГІЯ»!
Терміни вступної кампанії на ОС магістр для спеціальностей 032Історія та археологія і 053Психологія - 2018 рік

Нагадуємо, що з 14 травня 2018 року, відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2018 році, розпочинається реєстрація електронних кабінетів та подача заяв для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови в магістратуру за спеціальностями «032 Історія та археологія» і «053 Психологія»  на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Завершується реєстрація – 05 червня 2018 року.

 

Для здійснення реєстрації Приймальною комісією ІДГУ вступникові необхідно мати при собі:

– оригінали та копії документа, що посвідчує особу, та ідентифікаційного коду;

– документ про здобутий ступінь вищої освіти або довідка щодо планового строку завершення навчання та отримання диплома у 2018 році, виданої за місцем навчання, – для осіб, які завершують навчання у рік проведення вступних випробувань;

– фотокартка розміром 3х4 см із зображенням, що відповідає досягнутому віку вступника.

Увага!

Особа може вступити до ІДГУ для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю (перехресний вступ), за умови успішного проходження додаткового вступного випробування (у формі співбесіди), яке проводиться на базі ІДГУ за графіком:

 

ГРАФІК

Приймальна комісія ІДГУ

В ІДГУ відбувся щорічний фонетичний конкурс з німецької мови
Конкурс, присвячений 55-річчю факультету іноземних мов ІДГУ

Наприкінці квітня в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбувся щорічний фонетичо-поетичний конкурс з німецької мови «Deutsch klingt im Herzen», присвячений 55-річчю факультету іноземних мов.

 

Проведення фонетичних конкурсів на факультеті іноземних мов стало вже доброю традицією. Тим більше, що саме такі конкурси дають можливість продемонструвати ступінь володіння мовою вивчення в найбільш яскравій формі.

 

До журі конкурсу увійшли заступник директора з навчально-виховної роботи Спеціалізованої загальноосвітньої школи №16 з поглибленим вивченням німецької мови Катерина Бахмет; вчитель німецької мови Спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 ім. О.В. Суворова Олена Мірошниченко; а також студентки Ізмаїльського держуніверситету – Катерина Яковлєва (II курс) і Катерина Тома (VI курс).

 

У цьому році у «мовному змаганні» взяли участь понад 30 студентів факультету іноземних мов. Вони декламували вірші відомих німецьких поетів, співали зворушливі пісні про кохання, а також представили на суд журі поетичні переклади на німецьку мову відомих європейських авторів.

 

Наприкінці заходу було визначено переможців фонетичного конкурсу з німецької мови в 2018 році. Володарями почесного першого місця стали студентка III курсу Інна Стрижак та студентка II курсу Марія Ачкасова. Друге місце розділили студентка III курсу Анастасія Шаповал і студентка I курсу Олена Лузанова, а третє місце – студентка IV курсу Наталія Потапенко та студентка III курсу Ксенія Розворська.

 

Переможці були нагороджені дипломами та подарунками, а всі учасники конкурсу отримали  приємні заохочувальні сюрпризи від кафедри романо-германської філології.

«Школа медіаграмотності» в ІДГУ
18 травня в ІДГУ з метою підвищення рівня медіаосвіти для жителів Одеського регіону було проведено семінар «Школа медіаграмотності»

18 травня  в ІДГУ в рамках регіональної комплексної компанії з підвищення рівня медіаосвіти, критичного мислення та свідомого сприйняття медіаматеріалів для жителів Одеського регіону було проведено семінар «Школа медіаграмотності».

 

Організатори заходу: Одеська обласна організація «Комітет виборців України» (тренером  якої  була  Надія Бондаренко)  та Центр громадянської освіти ІДГУ.

 

Основні теми  семінару: медіаграмотність як життєво необхідний навик в сучасному соціально-політичному і культурному контексті України; медіаосвіта і громадянське суспільство; інструменти медіаграмотності за часів інформаційних війн; медіаосвіта і медіаграмотність в навчальних закладах; медіа та інформаційна грамотність в сучасній бібліотеці тощо.

 

На заході були присутні викладачі, бібліотекарі, студенти, громадянські активісти і волонтери.

 

На сьогодні спостерігається активний розвиток медіаосвіти. Разом з тим, однією з проблем є те, що програми впровадження інтернет-технологій до освітнього процесу нерідко сконцентровані довкола технічних аспектів, спрямовані на розвиток у студентів навичок користувачів, при цьому все ще досить суттєвим є брак уваги до розвитку критичного підходу.

 

Тому метою семінару стало підвищення рівня медіаграмотності та заохочення до свідомого обирання медіаконтенту, через організацію серії навчальних заходів-тренінгів та створення Школи медіаграмотності, що виконувалась за підтримки «Українського медійного проекту» (У-Медіа), що реалізується громадянською організацією «Інтерньюз – Україна».

 

Тренер розповіла про базові знання у сфері медіа, ознайомила з найрозповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, а також надала базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.

 

Також на сайті ІзбірКому створена платформа для створення і поширення контенту з медіаграмотності, який є актуальним для Одеської області.

Оскільки потік інформації щодня і щохвилини нас збиває з ніг, і не всім відомі інструменти перевірки інформації,  Центр громадянської освіти ІДГУ пропонує свою допомогу у навчанні правильно аналізувати та фільтрувати інформацію, не підпадати під вплив пропаганди та мислити критично.

В ІДГУ відбувся концерт, присвячений її величності – Матері
16 травня в актовій залі Ізмаїльського державного гуманітарного університету вітали матерів

16 травня в актовій залі Ізмаїльського державного гуманітарного університету відбувся яскравий творчий захід. Студенти, які мають високі вокальні та хореографічні здібності представили насичену за змістом, вражаючу за натхненням і професійну за виконанням концертну програму, присвячену Дню Матері. Організатором святкової події була заступник декана педагогічного факультету, доцент кафедри музикального та образотворчого мистецтв Лариса Дмитрівна Банкул. В підготовці програми приймав участь звукооператор Денис Тарасов, а оформленням сцени займались студенти художнього відділення Владислав Ніколаєв і Яна Крючкова.

 

Більше години на сцену виходили ті, хто силою поетичного слова, мелодійною піснею і танцювальними рухами віддали данину поваги і вдячності найближчій людині у своєму житті – Мамі. Глядачами дійства були керівники всіх факультетів, викладачі університету, колишні випускники, студенти та їх батьки. Байдужими у заповненій залі не залишилось нікого. Кожний з артистів у теплих, ліричних виступах по-справжньому намагався проявити нашу любов до тих жінок, що народжують, виховують і все життя турбуються про своїх маленьких і вже дорослих дітей.

 

Відкривав концерт академічний хор музичного відділення педагогічного факультету ІДГУ під керівництвом старшого викладача кафедри музикального та образотворчого мистецтв Людмили Чеботар. Свої вокальні композиції душевно виконали найкращі студенти: Євгенія Морошану, Сергій Нейчев, Анастасія Мірчева, Людмила Маврова. Чудовими були виступи гостей свята, студентів Одеської державної консерваторії ім. А. Нежданової Віталія Смірнова і Дениса Богачова, які вразили всіх голосами та своєю спроможністю зачарувати глядацьку аудиторію.

 

Свято до Дня Матері завершилось спільним виконанням пісні «Помолимось за батьків» та бурхливими оваціями всіх присутніх у залі.

 

Спільна енергія усіх присутніх на святі стала проявом безмежного кохання до своїх матерів, побажанням здоров’я та радощів тим з них, хто поруч з нами, і тим, кого ми збережемо в серці.

 

Валерій Пейков, викладач кафедр соціальної роботи,
соціальної педагогіки та фізичної культури