Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

Ліси хриплять застуджено, як бронхи.

 У Зоні тиша. Тиша гробова.

 Лиш мілітарним привидом епохи 

 «Чорнобиль-2» над лісом проплива.

Л. Костенко.

38 років тому, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській АЕС сталася найбільша і найстрашніша за своїми наслідками техногенна радіаційна аварія. Внаслідок вибуху і руйнування 4-го реактора ЧАЕС тонни радіоактивних елементів потрапили у зовнішнє середовище. Приблизно 3,5 млн людей вважаються потерпілими від цієї катастрофи. За даними Міжнародної програми Всесвітньої організації охорони здоров’я у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи брали участь 600 тис. людей і серед них – весь персонал Чорнобильської АЕС.

 

За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

 

У грудні 2016 року Генасамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу. З 2017 року документи, стосовно Чорнобильської аварії, занесено до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

 

Роботи над «загоєнням цієї радіоактивної рани планети» тривають досі. Особливо це питання загострилось після брутальної злочинної поведінки російських окупантів у зоні ЧАЕС у 2022 році, коли Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.

 

Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п’ять тижнів. Унаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.

 

Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку. Крім того, окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання.

 

Водночас нині під російською окупацією залишається ще Запорізька АЕС, яку загарбники фактично використовують як військову базу. Вони мінують периметр станції, продовжують тримати важку техніку з боєкомплектом у турбінних залах і зброю – на дахах енергоблоків. Станція пережила вісім блекаутів, там відбуваються руйнівні процеси та деградація обладнання, постійні перебої енергопостачання, підвищений рівень пожежної небезпеки.

 

Сьогодні із великою шанобою ми згадуємо усіх, хто рятував наслідки катастрофи на ЧАЕС в далекому 1986 році, завдячуємо нашим захисникам, які не допускають ворога до скоєння ядерного вибуху. Віримо, що в мирній Україні завше буде сяяти сонце і цвістимуть сади…

Директорка Центру громадянської освіти
Алла Соколова