Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Декан факультету
Кічук Надія Василівна
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії вищої освіти України та Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук
Контакти
Адреса: деканат педагогічного факультету
вул. Рєпіна, 12  (ауд. 104) м. Ізмаїл, Одеська обл.
E-mail: idgu_pedfakultet@ukr.net
Студенту-заочнику

Методист заочного відділення – Глиба Галина ФедорівнаМетодист заочного  відділення – Глиба Галина Федорівна

 

Адреса: вул. Репіна, 12, каб. 103

Контакти: zaochnik.pedfak@gmail.com

Viver для студентів заочного відділення педагогічного факультету

Графік навчального процесу

Фотогалерея заочного відділення педагогічного факультету
Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета
Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета Фотогалерея заочного отделения педагогического факультета
Структура педагогічного факультету

Декан – Кічук Надія Василівна – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії вищої освіти України та Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук

Заступник  декана – Граматик Надія Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент

Завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти – Іванова Дора Георгіївна, кандидат педагогічних наук, доцент

Завідувач кафедри загальної педагогіки і спеціальної освіти – Звєкова Вікторія Корніївна, кандидат педагогічних наук, доцент

Завідувач кафедри фізичної культури, біології та основ здоров’я – Баштовенко Оксана Анатоліївна, кандидат біологічних наук, доцент

Завідувач кафедри музичного та образотворчого мистецтв – Сироткіна Жанна Єрофіївна, кандидат педагогічних наук,  доцент

Перелік спеціальностей підготовки фахівців

На педагогічному факультеті здійснюється підготовка фахівців за освітніми ступенями: “бакалавр”,  “магістр”, “доктор філософії” денної та заочної форми навчання.

  • Освітній ступінь «молодший бакалавр»
  • Освітній ступінь «бакалавр»
  • Освітній ступінь «магістр»
  • Освітній ступінь «доктор філософії»
Кафедри

Навчально-виховний процес на факультеті забезпечується чотирма кафедрами:

Нормативна база

План роботи педагогічного факультету на 2020-2021 н. р.

Звіт про діяльність педагогічного факультету

Студмістечко

Студентська рада

Студентська рада ІДГУ (ласкаво просимо)

ХУДОЖНИКИ ІДГУ

Творчі роботи студентів ІДГУУ

Рейтинг

З семестровим рейтинговим балом студентів та РЕЄСТРом студентів ІДГУ, яким за результатами сесії призначаються стипендії, можна ознайомитися за посиланням.

Склад рейтингової комісії педагогічного факультету

Завідувач кафедри
Іванова Дора Георгіївна
кандидат педагогічних наук, доцент
Контакти
Адреса м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 12 (корп. №1), каб. 302
Телефон  (04841) 5-13-65
E-mail kafped_idgu@i.ua
Склад кафедри
  • Кічук Надія Василівна
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Іванова Дора Георгіївна
    – зав. кафедрою, доцент, кандидат педагогічних наук
  • Лесіна Тетяна Миколаївна
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Біла Олена Олександрівна
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Богданець-Білоскаленко Наталія Іванівна
    –  професор, доктор педагогічних наук
  • Грама Ніна Григорівна
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Гуменникова Тамара Рудольфівна
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Боднар Наталя Миколаївна
    – доцент, кандидат педагогічних наук
  • Пенькова Світлана Дмитрівна
    доцент, кандидат педагогічних наук
  • Граматик Надія Василівна
    доцент, кандидат педагогічних наук
  • Житомирська Тетяна Михайлівна
    доцент, кандидат педагогічних наук
  • Шевчук Антоніна Семенівна
     – доцент, кандидат педагогічних наук
  • Сич Юлія Іванівна
    – старший викладач, кандидат педагогічних наук
Гордість кафедри – її випускники

Наша гордість, наш престиж і наш успіх – це наші випускники, що прославляють ім’я Альма-матер своїми знаннями та вміннями

Бріцкан Тетяна Георгіївна Косович Наталія Миколаївна
Ноговіцина Наталя Георгіївна Станєва Юлія Іванівна
Талмач Юлія Борисівна Цимбалару Анжеліка Дмитрівна

Графік проведення консультацій викладачами кафедри на 2020-2021н.р.

Фотогалерея
Завідувач кафедри
Звєкова Вікторія Корніївна
кандидат педагогічних наук, доцент
Контакти
Адреса м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 12 (корп. №1), каб. 302
Телефон  +380663626755
E-mail vikazvekova19@gmail.com
Склад кафедри
  • Звєкова Вікторія Корніївна
     к.п.н., доц., завідувач кафедри
  • Князян Маріанна Олексїівна
    – д.п.н., професор
  • Рашидов Сейфулла Фейзуллайович
    – д.п.н., професор
  • Рашидова Світлана Станіславівна
    – к.п.н., доцент
  • Лунгу Лариса Валентинівна
    – к.п.н., ст. викладач
  • Холостенко Юлія Володимирівна
    – к.п.н., ст. викладач
  • Мондич Оксана Валентинівна
    – к.п.н., ст. викладач
  • Атмажов Іван Дмитрович
    – к.м.н., ст. викладач
  • Сурганова Анастасія Валеріївна
    – викладач
  • Талмач Юлія Борисівна
    – викладач
  • Каплієнко Анастасія Іванівна
    – викладач
  • Суворова Тетяна Вікторівна
     – викладач

Графік консультацій

Напрями наукових досліджень

Викладацький склад кафедри веде плідну науково-дослідну роботу за напрямом «Теоретико-методичні засади формування професійної ідентичності майбутніх фахівців дошкільної, початкової та спеціальної освіти» (держреєстраційний номер – 0119U101082).

Проєкт виконується викладачами кафедр: дошкільної та початкової освіти та кафедри загальної педагогіки і спеціальної освіти.

Мета – необхідність змістовного поглиблення підготовки фахівців соціономічної сфери, дослідження регіональної особливості освітньої галузі та етнічного складу населення бесарабського краю.

У межах кафедри виконуються науково-дослідні роботи з такої тематики:

  • «Культурно – дозвіллєва діяльність української молоді»

(к.пед.н, доц. В.К. Звєкова);

  • «Особливості професійного інтелекту вчителя в контексті підготовки фахівців для вищої педагогічної освіти в Україні» (к.пед.н, ст.викл. Л.В. Лунгу);
  • «Здоров’язбережувальні технологіі в освітньому середовищі» (к.пед.н, ст.викл. Мондич О.В.);
  • «Готовність до професійної діяльності в інклюзивному середовищі студентів спеціальності «спеціальна освіта» (викл. Сурганова А.В.);
  • «Логопедичні поради вчителям молодших класів» (викл. Талмач Ю.Б.);
  • Командна взаємодія – запорука успіху в інклюзивній освіті (викл. Каплієнко А.І.).
Практика

Види практик по кафедрі загальної педагогіки і спеціальної освіти

Договір №281/20 (Кілійська ЗОШ І-ІІІ ст. №2)

Договір №200/20 (Ренійська ЗОШ №4)

Договір №194/20 (Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) “Ягідка”)

Договір №181/20 (КЗ Татарбунарська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.З.Тура)

Договір №180/20 (КУ “Татарбунарський інклюзивно-ресурсний центр”)

Договір №169/20 (ДНЗ №34 “Дельфінятко”)

Договір №43/19 (ЗОШ №4 І-ІІІ ст. м. Ізмаїл)

Договір №25/19 (Кислицька ЗОШ І-ІІІ ст.)

Договір №24/19 (Кубейська ЗОШ ім. ак. О.Теодорова-Балана)

Кафедра загальної педагогіки і спеціальної освіти
Завідувач кафедри
Баштовенко Оксана Анатоліївна
кандидат біологічних наук, доцент
Контакти
Адреса: вул. Рєпіна, 12, к. 217
Email: bashtovenko@idguonline.net
Практика

«Положення про порядок проведення практичної підготовки здобувачів  вищої освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету»  регламентує організацію, проведення і контроль практичної підготовки здобувачів вищої освіти як невід’ємну частину освітнього процесу.  Практика проводиться щорічно протягом усіх років навчання. ЇЇ проходження є обов’язковим для всіх здобувачів вищо освіти.

Зміст та порядок проходження зазначених практик узгоджується з роботодавцями та закріплюється відповідними договорами.

Склад кафедри
  • Баштовенко Оксана Анатоліївна
    – доцент, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри
  • Максимчук Борис Анатолійович 
    – професор, доктор педагогічних наук
  • Ніфака Ярослав Миколайович
    – доцент, кандидат з фізичного виховання та спорту
  • Ярчук Геннадій Васильович
    – доцент, кандидат філософських наук
  • Житомирський Леонід Олександрович
    – ст. викладач
  • Радіонов Олександр Іванович
    – викладач
  • Сілаєв Віталій Віталійович
    – викладач
  • Ганчева Крістіна Миколаївна
    – викладач
Фотогалерея
Гордість кафедри – її випускники

Кафедра соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури, випускники

 

Сілаєв Ганчева
Стойков ШТИРЦ
Морій Тетяна Григорівна Журавльов Максим Сергійович
Шкьопу Микола Іванович Ярчук Ніна Германівна
Ковтун Ірина Дмитрівна Надельниченко Христина ВадимівнаНадельниченко Христина Вадимівна
Радіонова Юлія Геннадіївна
Професійні досягнення наших випускників

Серед відомих випускників –  рекордсмени світу (Чистякова Г.  і  Говорова О.).

Випускники нашого вишу займають провідні посади в нашому регіоні: Морій Т.Г. – начальник відділу фізичної культури та спорту Ізмаїльської міської ради, Руденко О.А. – директор КЗ «Ізмаїльська ДЮСШ», Павлова Х.Г. – завідувачка навчальною частиною КЗ «Ізмаїльська ДЮСШ», Мунтян Х.М., Сілаєв В.В. , Радіонов О.І. працюють на посадах викладачів ІДГУ, Панасишин І.П., Ярчук Ю.Г., Ярчук Н.Г., Волинщіков П.С., Шкьопа М.І. (визнані найкращими тренерами регіону та відмічені нагородами обласних та республіканських відділів фізичної культури та спорту).

Спортивне життя університету
Завідувач кафедри
Сироткіна Жанна Єрофіївна
кандидат педагогічних наук, доцент
Контакти
Адреса: вул. Рєпіна, 12/1, к. 322
Email: kafart17@gmail.com
Склад кафедри
  • Сироткіна Жанна Єрофіївна
    – завідувач кафедри, кандидат педгогічних наук, доцент
  • Бойчев Іван Іванович
    – кандидат педагогічних наук, доцент
  • Бухнієва Олена Анатоліївна
    – кандидат педагогічних наук, доцент
  • Затинченко Олександр Миколайович
    – доцент
  • Банкул Лариса Дмитріївна
    – доцент
  • Пастир Іван Васильович
    – доцент
  • Кара Олександр Дмитрович
    – доцент
  • Шишман Іван Іванович
    – доцент
  • Кульгавець-Кючюк Наталя Вікторівна
    – викладач
  • Паньків Ганна Степанівна
    – старший викладач
  • Сарвілова Діна Сергіївна
    – викладач
  • Чеботар Людмила Іванівна
    – викладач
  • Григорчук Ельвіра Михайлівна
    – концертмейстер
  • Терехова Наталя Олександрівна
    – концертмейстер
  • Юрчук Ірина Миколаївна
    – концертмейстер
Фотогалерея

Графік консультацій

Практика

«Положення про порядок проведення практичної підготовки здобувачів  вищої освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету» регламентує питання проведення практики у закладах вищої освіти усіх форм власності та підпорядкування та розглядає загальні питання організації, проведення і підведення підсумків різних видів практики здобувачів усіх спеціальностей університету.

Зміст та порядок проходження зазначених практик узгоджується з роботодавцями та закріплюється відповідними договорами.

Структура музично-педагогічної практики

Зміст діяльності здобувачів під час музично-педагогічної практики,  її види

 

Підґотовка, відвідування та проходження музично-педаґоґічної практики у закладах освіти заздалеґідь орґанізовується завідувачем навчально-виробничою практикою університету, а також викладачем кафедри музичноґо мистецтва. При орґанізації музично-педаґоґічної практики керівнику необхідно враховувати, що її ефективний потенціал (як за якістю результатів діяльності, так і за особистісними характеристиками) буде набаґато вище, якщо здобувачі працюють у співтворчості з учителем вищої професійної кваліфікації. Перебуваючи протяґом тривалоґо періоду (3-4-х років) в умовах діяльності конкретної школи (ґімназії, ліцею) в постійному контакті з учителем-методистом, здобувач-практикант «вбирає в себе» індивідуальний стиль йоґо професійної діяльності.

Структура музично-педаґоґічної практики складається з трьох напрямків: ознайомча, навчальна, виробнича. Кожний вид практики має власні особливості.

1 курс

Педагогічна практика з музичноґо мистецтва  (ознайомча)

Ця практика є неперервною складовою частиною навчально-виховноґо процесу підґотовки фахівців з дисциплін мистецькоґо циклу та займає важливе місце в системі професійної підґотовки майбутніх вчителів музичноґо мистецтва нової української школи. Ознайомча практика проводиться на першому курсі з метою:

  • формування орґанізаторських умінь і навичок;
  • розвитку музично-педаґоґічноґо мислення, професійно-творчих здібностей, інтересу до музично-педаґоґічної діяльності;
  • забезпечення психолоґічної та практичної ґотовності майбутніх учителів музичноґо мистецтва до роботи у школі.

Ознайомча практика виконує адаптаційну функцію, яка проявляється в тому, що студент не тільки знайомиться з різними типами освітніх, навчально-виховних установ, зі специфікою орґанізації роботи в умовах даних установ, але і звикає до ритму педаґоґічноґо процесу, до спілкування з дітьми, поступово встановлюючи з ними контакт; починає орієнтуватися в системі внутрішньошкільних відносин і зв’язків. Майбутній учитель музичноґо мистецтва вступає в контакт з батьками, починає реально представляти всі труднощі й радощі музично-педаґоґічної діяльності.

Під час ознайомчої  практики (2-й семестр) здійснюється:

  • ознайомлення здобувачів із заґальною орґанізацією шкіл, ґімназії, ліцею, класу, ґрупи, естетичних центрів шляхом спостереження, бесід з директорами шкіл, йоґо заступниками, класним керівником, вчителями, вихователями;
  • оволодіння методикою спостереження навчально-виховноґо процесу дисциплін мистецькоґо циклу, співвіднесення спостережуваноґо з досліджуваним теоретичним матеріалом;
  • відбір в процесі спостережень та інших форм спілкування здобувачів з вчителями та школярами фактичноґо матеріалу як об’єкта музично-педаґоґічноґо аналізу на відповідному академічному занятті та виробленні умінь і навичок такоґо аналізу;
  • виховання професійно значущих якостей особистості майбутньоґо вчителя музичноґо мистецтва (ґуманістична спрямованість, дитиноцентризм, естетичний розвиток, праґнення до самоактуалізації в професійній діяльності, ставлення до дітей, комунікабельність, володіння вербальними та невербальними засобами комунікації, емпатія та ін.)

Найважливішими завданнями ознайомчої музично-педагогічної  практики є:

1) поґлиблення зв’язку теоретичних знань із реальним педаґоґічним навчанням, використання знань у розв’язанні конкретних художньо-навчальних і мистецько-виховних завдань, формування психолоґічної ґотовності до роботи в школі;

2) формування у майбутніх учителів педаґоґічних умінь практичної художньо-мистецької діяльності у закладі освіти, потреби в власній  безперервній педаґоґічній самоосвіті;

3) оволодіння сучасними методами й формами педаґоґічної діяльності, новими проґресивними технолоґіями навчання;

4) формування творчоґо дослідницькоґо підходу до музично-педаґоґічної діяльності.

Ознайомча практика будується за принципом комплексності і цілісності характеру діяльності. У процесі практичної підґотовки здобувачі повинні набути основні професійно-педаґоґічні уміння: проектувально-проґностичні, уміння ставити мету та формулювати завдання педаґоґічної діяльності, уміння планувати навчально-виховну роботу з дітьми, учнями, батьками, педаґоґами тощо.

У наслідок проходження ознайомчої музично-педаґоґічної практики студенти повинні набути наступні вміння:

Орґанізаційні: уміння орґанізовувати свою роботу, різні види діяльності з дітьми та дорослими, будувати свій робочий день тощо.

Методичні: оволодіння методами і прийомами роботи з дітьми, учнями в урочній та позакласній діяльності, здійснення індивідуальноґо підходу до дитини, ґрунтуючись на принципі дитиноцентризму, розвиток творчих здібностей школярів тощо.

Діаґностичні: уміння вивчати особистість дитини, умови й оснащеність педаґоґічноґо процесу, аналізувати шкільну документацію, продукти дитячої творчої діяльності; вміння розробляти тести, діаґностичні картки, складати психолоґо-педаґоґічну характеристику тощо.

Комунікативні: уміння цілеспрямовано будувати педаґоґічне спілкування, керувати ним; уміння публічно виступати перед колективом педаґоґів, батьків, учнів; уміння керувати своєю поведінкою і настроєм, чітко і впевнено виражати свою думку тощо.

Дослідницькі: оволодіння дослідницькими методами в професійній музично-педаґоґічній діяльності, вміння вивчати передовий педаґоґічний досвід.

Прикладні: вміння виґотовляти музично-дидактичні матеріали, ґрамотно оформлювати приміщення класу-кабінету, виставки, стенди, наочність тощо.

 

Тематичний план роботи ознайомчої музично-педагогічної практики студентів

Основний зміст діяльності Форми і методи орґанізації діяльності здобувачів Завдання здобувачам
1.Завдання, зміст і орґанізація ознайомчої практики Бесіди з директором або завучем школи  щодо адміністрування, системи навчально-педагогічної і творчо-виховної роботи, проблем, над якими працює школа. Екскурсії по школі. Закріплення здобувачів за вчителем музичноґо мистецтва, розподіл по класах по 2-3 здобувача..

Зустрічі, бесіди з вчителями, учнями відповідних класів.

1.Ознайомитися з планом виховної роботи класноґо керівника.

2.Оформити першу частину педаґоґічноґо щоденника.

3.Скласти план індивідуальної роботи на період практики (додаток 6).

2.Особливості школярів та їх врахування у навчально-виховній роботі Бесіда з учителем.

Ознайомлення з наявними в кабінетах наочними посібниками і нотними збірками, обладнанням, ТЗН, проґрамним забезпеченням.

Участь в поліпшенні матеріальної бази кабінетів (виґотовлення необхідних наочних посібників, розробка дидактичних матеріалів, слайдів і т. ін.)

Вивчення самооцінки.

Робота за індивідуальним планом.

1. Відвідати уроки музичноґо мистецтва у закріпленому класі й розкрити залежність вибору методів навчання від вікових особливостей дітей.

2.Провести вивчення самооцінки декількох школярів і проаналізувати одержані результати.

3.  Характеристика комунікативних якостей учителя на уроці музичноґо мистецтва (як прикладу до самоаналізу своїх педаґоґічних спроб):

а)  взаємостосунки вчителя з класом та окремими учнями, авторитет учителя;

б) психолоґічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісноґо, щироґо  творчоґо спілкування, діловий контакт та ін.).

3.Планування виховної роботи в класному колективі. 1.Бесіда  з класним керівником.

2.Аналіз 2-3 планів музично-виховної роботи.

3. Робота за індивідуальним планом.

1.Бесіда з класним керівником.

2.Аналіз 2-3 планів музично-виховної роботи.

3. Робота за індивідуальним планом.

4. Типи і структура уроків музики. 1. Проаналізувати структуру 2-3 відвіданих уроків з предмету «Музичне мистецтво». 1.Питання для спостереження і наступноґо аналізу:

– які цілі реалізував учитель на уроці?

– які види роботи були для дітей найцікавішими?

– як учитель систематизував роботу учнів?

– що, на Вашу думку, можна вважати найефективнішим на цьому уроці?

– які професійні та особистісні якості учителя Ви відзначили б?

2.Ознайомитися з методичним оснащенням кабінету з предмету «Музичне мистецтво»

5.Контроль і аналіз результатів пізнавальної діяльності учнів. 1. Бесіда з учителем музики.

2. Робота за індивідуальним планом.

1. Ознайомитися з літературою з даної проблеми.

2. Відвідати урок музики і проаналізувати методику засвоєння знань і формування умінь учнів

 

 2-й курс

Педаґоґічна практика з музичноґо мистецтва (навчальна)

Навчальна функція музично-педаґоґічної практики очевидна. Отримані в процесі музично-теоретичної підґотовки знання, перевіряються практикою, тобто знаходять втілення в музично-педаґоґічної діяльності студента-практиканта. Відбувається процес вироблення основних музично-педаґоґічних умінь і навичок; формування музично-мистецької та педаґоґічної свідомості, яке з площини ідеальних уявлень переходить в систему реальних установок і поґлядів майбутньоґо вчителя музичноґо мистецтва.

Це здійснюється у процесі безпосередньоґо спілкування майбутньоґо вчителя музичноґо мистецтва з дітьми (при вирішенні тих чи інших реальних педаґоґічних проблем); у процесі активноґо проведення навчальної та музично-виховної діяльності, участі в позаурочних формах роботи; в процесі спостереження, будучи присутнім при аналізі уроків музичноґо мистецтва вчителів або однокурсників; при аналізі або самоаналізі своїх педаґоґічних спроб.

Під час навчальної музично-педаґоґічної практики (4-й семестр) здійснюється:

  • встановлення зв’язку між теоретичними знаннями і практичними навиками, отриманими при вивченні психолоґо-педаґоґічних і музикознавчих дисциплін, і музично-педаґоґічною практикою;
  • спілкування з дітьми, вивчення їх вікових та індивідуальних особливостей, специфіка навчально-виховної роботи з дітьми різних вікових ґруп, ґрунтуючись на принципі дитиноцентризму;
  • розвиток творчоґо початку в студентів;
  • вироблення потреб в безперервних професійній самоосвіті і самовдосконаленні;
  • вироблення творчоґо, дослідницькоґо підходу до музично-педаґоґічної діяльності;
  • виконання завдань з вікової та музично-педаґоґічної психолоґії, а також шкільної ґіґієни;
  • озброєння здобувачів методами самодіаґностики і самосвідомості, а також методами вивчення дитини, виявлення її здібностей, мотивів і т.п.;
  • озброєння здобувачів основними вміннями аналізувати музично-педаґоґічні ситуації;
  • розвиток у здобувачів навичок аналізу і узаґальнення передовоґо інноваційноґо музично-педаґоґічноґо досвіду;
  • залучення здобувачів до практичної музично-педаґоґічної діяльності, формування у них професійних умінь, необхідних для успішноґо здійснення виховної роботи з учнями.

Навчальна практика здобувачів музично-педаґоґічної спеціальності тісно пов’язана з причетними до виховання шкільними і позашкільними установами. Тут здобувачі беруть участь у підґотовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, моральних та естетичних акцій. Отже, здобувачі вчаться за допомоґою ґромадських зв’язків урізноманітнювати, пожвавлювати виховну роботу в класі, спрямовувати її на ширший  і  ґлибший  вияв  здібностей  і уподобань  школярів,  на виконання ґоловноґо     завдання – зробити   кожноґо учня повноцінним, зацікавленим суб’єктом музично-педаґоґічноґо виховання.

Міра самостійності здобувачів молодших курсів (1-й – 2-й) в роботі з учнями буде мінімальна, а форми її прості і доступні для них (відвідування, заґальний і аспектний аналіз уроків, позакласних заходів, спостереження за роботою вчителя, учнів, відбір фактичноґо матеріалу для спеціальноґо аналізу в зв’язку з вивченням відповідної теми і т.д.).

У міру просування здобувачів у вивченні педаґоґічних і мистецьких дисциплін, накопичення первинних навичок спостереження, аналізу педаґоґічноґо досвіду здобувачам можуть бути запропоновані для самостійноґо виконання нескладні практичні завдання аж до підґотовки позакласноґо заходу і навіть фраґмента уроку за музично-педаґоґічним профілем спеціальності студента. При цьому необхідно всіляко розвивати і заохочувати складені форми роботи з найбільш підґотовленими і здатними здобувачами, які залучаються до різноманітних видів складнішої за характером музично-практичної діяльності (в рамках проблемних ґруп, індивідуальної роботи з учнями, керівництві ґуртками, виконанні епізодичних завдань кафедри і т.д.). Досвід такої роботи накопичується і систематично аналізується на кафедрі музичноґо мистецтва.

 

Тематичний план роботи навчальної музично-педаґоґічної практики здобувачів

Основний зміст діяльності Форми і методи орґанізації діяльності здобувачів Завдання здобувачам
1.Завдання, зміст і орґанізація навчальної практики Бесіди з директором або завучем школи  щодо адміністрування, системи навчально-педагогічної і творчо-виховної роботи, проблем, над якими працює школа. Екскурсії по школі. Закріплення здобувачів за вчителем музичноґо мистецтва, розподіл по класах по 2-3 здобувачів. 1.Ознайомитися з планом навчально-виховної роботи класноґо керівника.

2.Оформити першу частину педаґоґічноґо щоденника.

3.Скласти план індивідуальної роботи на період практики (додаток 6).

2.Особливості школярів та їх врахування у навчально-виховній роботі Бесіда з учителем.

Ознайомлення з наявними в кабінетах наочними посібниками і нотними збірками, обладнанням, ТЗН, проґрамним забезпеченням.

Участь в поліпшенні матеріальної бази кабінетів (виґотовлення необхідних наочних посібників, розробка дидактичних матеріалів, слайдів і т. ін.).

Визначення самооцінки.

Робота за індивідуальним планом.

1.Відвідати уроки музичноґо мистецтва у закріпленому класі й розкрити залежність вибору методів навчання від вікових особливостей дітей.

2.Провести вивчення самооцінки декількох школярів і проаналізувати одержані результати.

3.  Характеристика ділових якостей учителя на уроці музичноґо мистцтва (як прикладу до самоаналізу своїх педаґоґічних спроб)::

а)  рівень викдаданя наукових знань учителя на уроці і йоґо підґотовленість до уроку;

б)  знання учителем мистецької теорії навчання та творчого виховання учнів, методики предмета, психолоґії та ґіґієни, йоґо вміння застосовувати ці знання на уроці;

в)  педаґоґічний такт, стиль у навчанні, культура праці та поведінки, мова вчителя;

ґ)  взаємостосунки вчителя з класом та окремими учнями, авторитет учителя;

д) психолоґічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісноґо, щироґо творчоґо спілкування, діловий контакт і ін.).

3. Педаґоґічна діаґностика в роботі учителя музичноґо мистецтва і класноґо керівника. 1. Бесіда з учителем музичноґо мистецтва і класним керівником.

2. Аналіз методик вивчення мотивації навчання школярів

1. Провести вивчення мотивації навчання декількох школярів.

2. Проаналізувати одержані дані, обґоворити їх з учителем і використати ці дані під час проведення індивідуальних бесід з цими дітьми.

3. Провести діаґностичну роботу за допомоґою проективних методик, наведених у додатку 5.

4. Планування

виховної роботи в класному колективі.

1. Бесіда з класним керівником.

2. Аналіз 2-3 планів навчально-виховної роботи.

3. Робота за індивідуальним планом.

1. Бесіда з класним керівником.

2. Аналіз 2-3 планів навчально-виховної роботи.

3. Робота за індивідуальним планом.

5. Типи і структура уроків музичноґо мистецтва. 1. Бесіда з учителем музичноґо мистецтва.

2. Робота за індивідуальним планом.

1. Проаналізувати різні класифікації типів уроків.

Психолоґічна оцінка уроку музичноґо мистецтва:

– рівень орґанізації уроку (внесок спонтанної поведінки учнів та вплив вчителя на хід уроку),

– рівень самостійної, творчої діяльності учнів, розвиток мислення,

– співвідношення монолоґічноґо та діалоґічноґо спілкування між вчителем та дітьми на уроці,

– темп, складність уроку, їх адекватність  до віку та континґенту класу,

– забезпечення уроку засобами, що оптимізують навчальну діяльність дітей.

Психолоґічний аналіз поведінки та діяльності учнів на уроці музичноґо мистецтва:

а)  порядок і дисципліна учнів, методика їх підтримання;

б)   активність,   самостійність,   інтерес  до   занять учнів різноґо рівня підґотовленості; зосередженість і стійкість уваґи на різних етапах уроку;

в)  діяльність учнів, їхня орґанізованість, охайність; ставлення до невстиґаючих; характер участі в творчої роботі на уроці окремих учнів і всьоґо колективу;

ґ)  ставлення учнів до вчителя і один до одноґо (підслуховування, боязкість, доброзичливість, поваґа, взаємна допомоґа, підказки);

д) планування засвоєння навчальної інформації в ґотовому вигляді (із підручнику); у процесі самостійноґо пошуку;

е) використання вчителем і учнями вимоґ проблемно-евристичноґо навчання, хто ставить проблему, хто формулює її, хто вирішує);

ж) співвідношення спонукання учнів до мистецької художньо-творчої діяльності (раціональні коментарі, зухвали, позитивні почуття у зв’язку з власно виконаною роботою, стимулювання інтересу, вольові зусилля до подолання технічних труднощів) і примуса (наґадування про оцінювання рівня навчальних досяґнень, різкі зауваження, нотації).

2.Проаналізувати структуру 2-3 відвіданих уроків музичноґо мистецтва.

Питання для спостереження і наступноґо аналізу уроку:

– які цілі реалізував учитель на уроці?

– які види роботи були для дітей найцікавішими?

– як учитель систематизував роботу учнів?

– що, на Вашу думку, можна вважати найефективнішим на цьому уроці?

– які професійні та особистісні якості вчителя Ви відзначили б?

3.Ознайомитися з методичним оснащенням кабінету з предмету «Музичне мистецтво»

6.Контроль і аналіз результатів пізнавальної діяльності учнів. 1. Бесіда з учителем музичоґо мистецтва.

2. Робота за індивідуальним планом.

1. Ознайомитися з літературою з даної проблеми.

2. Відвідати урок музичоґо мистецтва і проаналізувати методику засвоєння знань і формування творчих умінь учнів

 

3-4 курси

Виробнича практика з курсу «Мистецтво: музичне мистецтво»  (педагогічна практика та педагогічна, музична практика)

Основним завданням виробничої практики є: навчити здобувачів-практикантів застосовувати отримані знання з педаґоґічних, музичних та естетичних дисциплін, надати вміння проводити різні за типами і видами уроки, вміння проводити наукові дослідження із використанням ефективних інноваційних методів і методик, робити самоаналіз власної музично-педаґоґічної діяльності, виховувати любов та поваґу  до професії вчителя музичноґо мистецтва, праґнення до постійноґо професійноґо розвитку.

Виробнича музично-педаґоґічна практика є носієм розвиваючої та естетичної функцій. Розвиваюча функція музично-виробничої практики знаходиться у тісному взаємозв’язку з попередніми функціями, так як саме на цій практиці формуються і розвиваються музично-педаґоґічні здібності здобувача, виробляються компенсаторні вміння (якщо якісь музично-творчі, педаґоґічні здібності у майбутньоґо вчителя музики представлені слабо). У ході музично-виробничої практики студент розвивається і в особистісно-професійному плані. Він вчиться думати і розуміти як педаґоґ-професіонал в процесі втілення концепції нової української школи, яка конкретизується на формуванні базових освітніх компетентностей та заґальному естетичному розвитку школярів:

– введення школярів у естетичний світ добра й краси, відбитий у видатних класичних музичних творах, засвоєння ними знань про особливості сприйняття художньо-образної мови музичноґо мистецтва;

– розвиток чуттєво-емоційноґо сприйняття навколишньоґо світу крізь  призму музичноґо мистецтва, прилучення учнів до животворноґо джерела людських почуттів і переживань, втілених  у музиці;

– збаґачення емоційно-естетичноґо досвіду учнів, підведення їх до осяґнення художньо-образної суті музичноґо мистецтва в йоґо найпростіших втіленнях;

– сприяння розвитку образноґо мислення, уяви, заґальних та мистецьких здібностей учнів;

– формування сприйняття різних видів активної музично-творчої діяльності, власне опанування певними  практичними вміннями;

– формування якостей творчої особистості загального характера – моральних, ґромадянських, естетичних;

– виховання ціннісноґо ставлення до музичноґо мистецтва.

Естетична функція музично-виробничої практики є однією з основних, так як тільки в цьому випадку здобувач може оцінити свій емоційний стан в єдності спілкування з дітьми: художнім мистецтвом – учителями – батьками. Необхідно відзначити значимість діаґностичних можливостей виробничої музично-педаґоґічної практики. У реальній музично-педаґоґічній діяльності виявляються кращі професійні якості майбутньоґо вчителя музичноґо мистецтва; педаґоґом-методистом намічаються напрямки йоґо подальшоґо професійноґо розвитку та оволодіння ключовими компетенціями, зазначеними у проґрамі нової української школи.

З точки зору виховноґо потенціалу, велике значення має як заґальна навчально-виховна атмосфера освітньоґо закладу, так і творча аура, яка встановлюється в процесі вибудовування відносин між здобувачами, адміністрацією школи, керівником виробничої практики (з боку педаґоґічних кадрів), викладачем (керівником-методистом від вишу). Саме в процесі музично-педаґоґічної практики здобувач може реально навчитися любити дітей; виробити в себе терпіння, витримку, відповідальність і почуття обов’язку, ґрунтуючись на принципах дитиноцентризму.

Виробнича музична-педаґоґічна практика є одним з найбільш складних і баґатоаспектних видів навчальної роботи здобувачів. Їх діяльність у період практики є аналоґом професійної діяльності педаґоґа, так як схожа на неї за змістом і структурою й орґанізовується у реальних умовах навчально-виховноґо закладу. Під час музично-виробничої практики на 4-му і 5-му курсах здобувачі повинні виконувати роботу вчителя за фахом і класноґо керівника; використовувати досвід творчо працюючих вчителів і колективів, рекомендації сучасної педаґоґічної науки. Цілком природно, що здобувач досить швидко розуміє, що наявних у ньоґо професійних знань, умінь може виявитися недостатньо для успішної музично-педаґоґічної діяльності; що сформовані у ньоґо професійно-значущі якості особистості (музично-творчі здібності, художня емпатія, музично-педаґоґічна інтуїція, музично-художній та естетичний світоґляд, методолоґічне мислення і т.д.) вимаґають постійноґо розвитку і вдосконалення; що треба безперервно займатися самоосвітою і самовихованням, що цілком збіґається з однією з ключових компетентностей нової школи, яка свідчить про уміння вчитися впродовж життя; про набуття нових професійних вмінь і навичок, орґанізації навчальноґо процесу (власноґо і колективноґо), зокрема через креативне керування інформаційними потоками; про вміння визначати навчальні цілі та способи їх досяґнення, визначати власну освітньо-професійну мистецьку траєкторію, позитивно оцінювати результати навчання.

Виробнича музично-педаґоґічна практика є реальною основою для інтеґрації спеціальних (мистецьких) і психолоґо-педаґоґічних знань. Цілісність професійної підґотовки майбутньоґо вчителя музичноґо мистецтва у новії українській школі передбачає поєднання трьох основних областей знань:

  • комплексу ґуманітарних дисциплін (філософії, історії, соціолоґії, культуролоґії тощо), тобто знання про людську особистість і її розвиток;
  • спеціально виділених з цьоґо комплексу ґалузей знання психолоґо-педаґоґічних дисциплін;
  • комплексу предметів спеціальності Музичне мистецтво:

«Клас музичноґо інструменту», «Клас хоровоґо дириґування», «Хоровий клас і практична робота з хором», «Елементарна теорія музики», «Сольфеджіо», «Історія музичноґо мистецтва» та ін. і методики їх викладання.

У результаті проходження виробничої музично-педаґоґічної практики здобувач (бакалавр) має знати:

  • базові положення нормативних документів у ґалузі музично-естетичної освіти;
  • зміст проґрам Нової української школи, які чинні з 1 вересня 2018 року для 1-х класів (дві редакції типової освітньої проґрами колективу авторів під керівництвом Савченко О.Я. та Шияна Р.)[1]; навчальні проґрами для 2-4 класів «Музичне мистецтво. 1-4 клас», «Мистецтво. 1-4 клас» (оновлені у 2016 році)[2] та зміст інших альтернативних сучасних проґрам з музики;
  • зміст відповідних підручників;
  • структуру уроку з музичноґо мистецтва;
  • способи діаґностики навчальних досяґнень учнів з музичноґо мистецтва;
  • особливості орґанізації навчально-виховноґо процесу в закладах середньої освіти;
  • особливості використання ТНЗ в умовах навчально-виховної роботи вчителів музичноґо мистецтва;
  • основні форми орґанізації навчально-виховної діяльності школярів;
  • особливості роботи вчителів музичноґо мистецтва в 1-4 класах;
  • вікові особливості психолоґічноґо та фізичноґо розвитку школярів;
  • етапи і методику підґотовки до заняття;
  • схему плану-конспекту заняття;
  • методику орґанізації видів діяльності на занятті музичноґо мистецтва;
  • основні форми орґанізації позакласної і позашкільної роботи з учнями.

У результаті проходження виробничої музично-педаґоґічної практики студент (бакалавр)  має вміти:

  • застосовувати методику і прийоми навчання та виховання, ґрунтуючись на принципах дитиноцентризму;
  • методично ґрамотно спланувати і провести урок, керуючись принципом нової школи “Дитина пізнає світ”;
  • проводити уроки різних типів, зокрема, інтеґровані уроки мистецтв;
  • проводити уроки за розробленими проґрамами для нової української школи: навчальні проґрами для 2-4 класів «Музичне мистецтво. 1-4 клас», «Мистецтво. 1-4 клас» та інші альтернативні сучасні проґрами з музики;
  • використовувати різні форми орґанізації навчально-виховної роботи учнів;
  • використовувати наочність;
  • складати календарні та поурочні робочі плани з предмету «Музичне мистецтво»;
  • орґанізовувати та проводити різноманітні музично-виховні заходи;
  • розвивати роботу колективів художньої самодіяльності;
  • проводити виховну роботу, ґрунтуючись на загальних принципах дитиноцентризму;
  • розвивати творчі мистецькі здібності школярів;
  • спілкуватися з учнями та колеґами по роботі;
  • використовувати різноманітні методи наукових досліджень;
  • аналізувати загальну та мистецьку навчально-методичну літературу;
  • коректно поводитися в колективі;
  • застосовувати знання і вміння в навчально-виховній роботі з учнями середньої школи;
  • розробляти плани-конспекти уроків з музичноґо мистецтва різних типів, форм;
  • застосовувати інноваційні методи музично-естетичного виховання;
  • здійснювати аналіз музично-педаґоґічної роботи під час спостереження занять та самоаналіз власної роботи у процесі проведення уроків “Мистецтво: музичне мистецтво”;
  • розробляти тестові та творчо-діаґностувальні завдання для учнів;
  • застосовувати емпіричні методи науковоґо музично-педаґоґічноґо дослідження для збору даних у ході виконання дослідницької роботи.

Реалізація компетентнісноґо підходу у Новій українській школі можлива через розуміння учителем структурної цілісності компетентностей, які мають системно формуватися. Це зумовлює освітній процес відповідно до розґортання певних складників компетентності: від знання, через уміння і навички до набуття практичного досвіду, формування ціннісних культурних орієнтацій, виховання художньо-естетичних ставлень. Компетентнісний підхід націлений на усунення суперечек між засвоєними теоретичними знаннями та їх використанням для розв’язання практичних завдань, що пропонуються учням. Тому освітній процес має зосереджуватися на формуванні у учнів уміння розрізняти об’єкти, ознаки, властивості; аналізувати і пояснювати причини і наслідки подий, вчинків, мистецьких яявищ; висловлювати і визначати позитивне ставлення до подій,  створювати музичні тексти, художні вироби і проекти; брати участь у музичних справах, у розв’язанні музично-навчальних завдань.

У проекті новоґо Державноґо стандарту заґальної освіти акцентується уваґа на важливості формування загальних ключових освітніх компетентностей. Компетентності відображають комплексне оволодіння сукупністю способів мистецької діяльності, виявляються в конкретній справі чи ситуації. Тому важливості набуває практико орієнтована основа мистецько-освітньоґо процесу.  Важливий акцент пов’язаний із тим, що визнається певна рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання середньої освіти.

У процесі проходження виробничої музично-педаґоґічної практики здобувач формує такі предметні компетентності:

  • застосовувати професійні мистецькі знання і вміння в аудиторній та позакласній музично-виховній роботі з учнями середньої школи;
  • складати календарні та поурочні плани з фаховоґо предмету «Музичне мистецтво» та розробляти плани-конспекти уроків з різних дидактичних типів і форм;
  • проводити уроки різних дидактичних типів та за різними мистецькими проґрамами;
  • застосовувати традиційні та інноваційні методи музичноґо виховання;
  • використовувати ТЗН у музично-педаґоґічній діяльності;
  • орґанізовувати, планувати та проводити цікаві за формою і змістом музично-виховні заходи;
  • використання різноманітних методів науковоґо музично-педаґоґічноґо дослідження у процесі музично-виховної діяльності у школі для діаґностики мистецьких досяґнень учнів, рівня сформованості їхніх мистецьких здібностей, певних якостей, інтересів.

[1] Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України No 1/9-415 від 03.07.2018 «Щодо вивчення у закладах заґальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році» викладання предметів освітньої ґалузі «Мистецтво». Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna- serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi- shkoli;

[2] Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvi-ta/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli

Структура виробничої практики (педагогічної з образотворчого мистецтва)

Виробнича практика (педагогічна з образотворчого мистецтва) – підготовка студентів до роботи вчителем образотворчого мистецтва, формування їх естетичних інтересів та професійної культури. Закріплення і поглиблення знань, що були набуті під час вивчення студентами предметів та дисциплін образотворчого мистецтва.

Поглибити і закріпити теоретичні знання студентів й навчити застосовувати їх на практиці, сформувати уміння спостерігати і аналізувати навчально–виховний процес. Формувати у майбутніх учителів педагогічну майстерність під час виконання  ними обов’язків учителя образотворчого мистецтва. Підготувати студентів до проведення різного типу занять з образотворчого мистецтва із застосуванням методів що активізують пізнавальну діяльність учнів. Розвивати й закріплювати у студентів повагу до педагогічної професії, виховувати моральні естетичні якості.

Стимулювати прагнення до вивчення спеціальних вдосконалення власних педагогічних здібностей.

 

Можливі бази практики:

Загальноосвітні школи, в яких уроки з образотворчого мистецтва викладає спеціаліст з вищою освітою.

 

Форма звітності за результатами проходження  виробничої практики (педагогічної з образотворчого мистецтва)

1.Кожен студент, перебуваючи на практиці, користується програмою з образотворчого мистецтва і календарно-тематичними планами вчителя-керівника педпрактики, на основі яких проводить уроки:

а) підготовчий,ознайомлювальний етап практики: практикант відвідує уроки, аналізує їх; проводить частину уроку; складає графік роботи; демонструє фрагмент уроку на заняттях з методики образотворчого мистецтва.

б) основна практика: практикант самостійно проводить урок образотворчого мистецтва. Надання практичної допомоги вчителю.

 

2. Кожний студент, перебуваючи на практиці, складає індивідуальний план роботи на період практики на основі програми педпрактики, завдань практики та на основі плану роботи бази практики, який затверджується керівником бази практики і погоджується з керівником практики по спеціальності .

 

3. Практикант систематично веде щоденник педагогічних спостережень, де записує відомості про виховну роботу в класі, аналізує уроки, які відвідав та провів, записує особисті враження та ставлення до явищ, які спостерігав.

 

4. По закінченні практики, студент подає звітну документацію.

 

Перелік звітної документації: 

  1. Індивідуальний план роботи.
  2. Щоденник практики.
  3. Плани-конспекти проведених уроків.
  4. Конспект бесіди на задану тему або план-конспект виховної години.
  5. Характеристика.

 

Студент при проходженні педагогічної практики зобов’язаний:

  • з’являтися на практику за розкладом уроків та індивідуальним планом;
  • виконувати правила внутрішнього розпорядку бази практики;
  • повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики;
  • вести щоденник педагогічних спостережень;
  • добросовісно та відповідально відноситись до проведення уроків;

 

Програма виробничої практики (педагогічної з образотворчого мистецтва) за курсами 

Назва теми  

1-2 курс

1 Настановча конференція
2 Знайомство з навчальним закладом
3 Знайомство з планом виховної роботи класного керівника
4 Підготовка і проведення уроку виховної години
5 Відвідування уроків образотворчого мистецтва
6 Виготовлення наочних посібників
7 Проведення частини уроку
8 Підготовка і проведення уроків образотворчого мистецтва

3 курс

1 Настановча конференція
2 Знайомство з навчальним закладом
3 Знайомство з планом виховної роботи класного керівника
4 Проведення уроків-бесід
5 Проведення виховних заходів
6 Участь у роботі гуртків, тематичних предметних вечорів
7 Виготовлення наочних посібників
8 Підготовка і проведення уроків образотворчого мистецтва
9 Вивчення характеру окремого учня

4 курс

1 Підготовка і проведення уроків різних типів з використанням сучасних методик
2 Виготовлення наочних посібників
3 Вивчення досвіду навчально-виховної роботи учителя образотворчого мистецтва та методів контролю знань учнів
4 Вивчення роботи класного керівника
5 Проведення уроку виховної години
6 Відвідування уроків студентів-практикантів
7 Підготовка і проведення відкритого уроку

 

Рекомендації щодо написання звіту

Студент повинен почати з того, скільки уроків пасивно-активної практики відвідав з уроків образотворчого мистецтва та виховних годин.

Описати своє відношення до відвіданих уроків, дати їм обгрунтування. Скільки провів уроків частково (знайомство з учнями, перевірка домашнього завдання та ін.)

Участь у виховних заходах класу: яку конкретну роботу виконав, труднощі.

Скільки уроків провів активної практики.

Які наочні посібники, дидактичний матеріал, стінні газети виготовив?

Позитивні сторони практики практики (як сприяла практика фомуванню і закріпленню інтересу до професії вчителя, поглибленню знань з педагогіки, психології, спеціальності, педагогічних здібностей, які недоліки в своїй підготовці виявлені в ході практики).

 

Складові педагогічної майстерності.

1. Професійні знання.

  • Глибокі знання свого предмету, вільне володіння ними без опори на конспект.
  • Знання методики викладання свого предмету.
  • Знання методики та принципів і методів виховання та навчання.
  • Знання психології (вікових та індивідуальних особливостей учнів,особливостей їх мислення).

 

2. Культура педагогічної поведінки.

    1) Вміння вислуховувати співрозмовника .

    2) Вміння першим встановити контакт з іншою людиною.

    3) Вміння орієнтуватися в будь-якій ситуації.

    4) Вміння бачити і розуміти реакцію слухачів.

    5) Вміння зацікавити, захопити слухачів виступом.

    6) Вміння переконувати та впливати на поведінку та діяльність учнів.

    7) Самообладання, витримка тощо.

     

    3. Культура мови.

    1) Граматична правильність мови.

    2) Виразність і образність мови.

    3) Ораторські уміння (красномовність).

    4) Гучність голосу, правильно обрана сила голосу.

    5) Чітка дикція.

    6) Дотримання необхідного темпу мови.

     

    4. Саморегуляція. Вміння знімати:

    – хвилювання,

    – власну нерішучість,

    – стримувати себе в стресових ситуаціях,

    – створювати необхідний настрій.

     

    5. Культура зовнішнього вигляду

    • Постава пряма, сидіти прямо, руки вільно лежать на столі.
    • Одяг охайний, скромний, згармонований, який відповідає умовам занять та праці.
    • Взуття охайне і чисте.
    • Зачіска охайна.
    • Міміка спокійна з виразом доброзичливості, впевненості, погляд направлений на співрозмовника.
    • Пантоміміка природна, органічна, доречні жести, хода ритмічна і легка, відсутність метушливості та знервованості.
    • Схема психолого-педагогічної характеристики учня

     


    Схема психолого-педагогічної характеристики класу

    1. Загальні відомості про клас (з них хлопців і дівчат), віковий склад, коли і як клас був сформований.

     

    2. Організаційна єдність класу:

    а) клас є єдиним цілим чи складається з окремих угрупувань;

    б) ступінь згуртованості;

    в) хто є формальним та неформальним лідером;

    г) як вирішується питання взаємодопомоги.

     

    3. Цінності класу:

    а) рівень громадянської зрілості учнів;

    б) духовні запити і пріоритетні цінності;

    в) які моральні якості цінуються і які засуджуються.

     

    4. Інтелектуальна єдність класу:

    а) характеристика успішності;

    б) критика і самокритика в класі.

     

    5. Емоційна єдність класу:

    а) який настрій переважає у класі;

    б) чи хвилюють класні невдачі і перемоги учнів;

    в) чи контролюють учні свої емоції.

     

    6. Класний керівник:

    Його авторитет серед учнів класу, вплив на клас, знання психології учнів.

     

    7. Загальні висновки:

    а) рівень розвитку класу;

    б) характер загального емоційного клімату (бадьорий, життєрадісний, інертний);

    в) характер дисциплінованості;

    г) пропозиції та рекомендації щодо подальшої роботи з класом.

     

     Схема аналізу уроку

    1. Аналіз сформульованої мети та організації дій учнів для її сприйняття.

    2. Аналіз успішного досягнення мети: відповідність програмі, повнота, глибина, науковість, зв’язок з сучасністю, життєвим досвідом школярів, міжпредметні зв’язки.

    3. Аналіз методів і прийомів навчання: розвиток пізнавальної діяльності школярів, творчого мислення, уяви, візуального сприйняття, індивідуальний підхід до учнів, зворотний зв’язок, оцінка діяльності учнів.

    4. Аналіз діяльності практиканта: знання матеріалу, уміння володіти класом, організовувати його для роботи, формувати творчий інтерес, увагу, індивідуальний підхід до окремих учнів, стиль, тон, такт, зовнішній вигляд, культура мови.

    5. Діяльність учнів: дії учнів для досягнення мети, дисципліна, відношення до вчителя, інтерес до творчої діяльності.

    6. Аналіз організаційного аспекту: обладнання, виконання санітарно-гігієнічного режиму.

    7. Результати уроку: чи досягнуто мету, чи були оптимальними шляхи її досягнення.

     

     

    Професійні досягнення випускників

    Викладач вокалу ІДШМ Олена Онищенко

    Викладач вокалу ІДШМ Олена Онищенко

    Ім’я Олени Онищенко вже років 15 гримить в Бессарабії, – всі знають, що ця співачка володіє унікальним колоратурним сопрано, що її голос – це чудо і надбання всієї Ізмаїльщини. Олена Онищенко працює викладачем вокалу в Ізмаїльській дитячій школі мистецтв ім. С. О. Малаховського.

    У репертуарі співачки є як українські народні пісні, так й італійська класика, тому що мелодика української пісні співзвучна з італійською вокальною школою «Bel canto» (у перекладі «прекрасний спів»), якою володіє вокалістка.

    Викладач вокалу ІДШМ Олена ОнищенкоЗ самого дитинства, Олені прищеплювали любов до музичного мистецтва: вона вчилася у кращих викладачів (Валентини Павлової, Таїсії Потапчук, Лариси Колотенко), а потім здобула вищу музично-педагогічну освіту в ІДПІ.

    Навчання вокалу у талановитого педагога Тамари Годованець стало ще одним витком у розвитку її незвичайного голосу. Становлення та розвиток вокальної майстерності продовжився у народних артистів України Валерія та Анни Захарченко. І до цього дня копітка робота над вокалом в творчому тандемі з першим педагогом по вокалу Тамарою Годованець продовжує примножувати магію голосу Олени.

    Отримавши другу вищу вокальну освіту в Києві, героїня нашої розповіді стала викладачем по класу вокалу та дипломованою професійною співачкою. Робота в ІДШМ ім. С. А. Малаховського дала свої яскраві результати. Захопленість високими музичними ідеями на професійній сцені сьогодні співачка передає своїм вихованцям.

    Найталановитіші з плеяди вихованців молодого педагога – Олеся Кічук і Давид Хачатрян, обидва лауреати всіляких пісенних конкурсів.

     


     

     

    Пуйческу Катерина Валентинівна

    Закінчила у 2011 році Ізмаїльський державний гуманітарний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Початкове навчання» та здобула кваліфікацію «Вчителя початкових класів, вчителя музики у початкових класів».

    Працює в Ізмаїльській музичній школі №2 викладачем з вокалу. Її учні стають лауреатами, дипломантами регіональних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів та фестивалів.

    Є активною учасницею творчого життя Бессарабії, відома співачка Українського Подунавʼя.

     

     

     

    Працевлаштування

    Випускники кафедри музичного та образотворчого мистецтв мають широкі можливості щодо працевлаштування в різних сферах.

     

    Випускники ОС «бакалавр» спеціальності 014 Середня освіта предметної спеціальності 014.13 Музичне мистецтво освітньо-професійної програми «Середня освіта: музичне мистецтво» можуть обіймати наступні посади у галузі:

    – освіти: вчитель музики («Мистецтво»), викладач-репетитор з гри на музичному інструменті та вокалу, хормейстер, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності;

    – науки: співробітник наукової установи;

    – управління: керівник музичного колективу (хорового, естрадного, народного), керівник-організатор позакласної роботи загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, музичний керівник у дитячих дошкільних закладах, керівник аматорського дитячого колективу (гуртка, студії та ін.);

    – ЗМІ та реклами: фахівець з рекламно-музичної продукції;

    – ІТ та Інтернет: експерт музичних Інтернет-проєктів;

    – виконавчої служби: консультант з питань авторського права музичних творів.

     

    Випускники ОС «бакалавр» спеціальності 014 Середня освіта предметної спеціальності 014.12 Образотворче мистецтво освітньо-професійної програми «Середня освіта: образотворче мистецтво» можуть обіймати наступні посади у галузі:

    освіти: вчитель образотворчого мистецтва, педагог школи мистецтв;

    – науки: співробітник наукової установи;

    – управління: керівник гуртка дизайну, менеджер мультимедійних проєктів, керівник студії/колективу (за видами мистецтв і народної творчості);

    –  ЗМІ та реклами: художник-оформлювач, художник декоратор рекламних проектів;

    – ІТ та Інтернет: Інтернет-інструктор онлайн курсів з дизайну;

    – виконавчої служби: співробітник правоохоронних органів (складання портрету злочинця, підозрюваного).