Уже кілька днів поспіль не полишають спогади й незабутні враження від ХХІ Міжнародних педагогічно-мистецьких читань «Неперервна педагогічна освіта ХХІ століття: досвід, інновації, тенденції», котрі традиційно щороку організовує відділ змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. На цьому заході (офлайн/онлайн) зібрались із усіх куточків України (Київ, Бердянськ, Ізмаїл, Херсон, Умань, Чернівці) «в одну громаду скуті» (І. Франко) поціновувачі неординарної у своїй унікальності науково-творчої особистості – професорки Оксани Петрівни Рудницької. Її слід у мистецтві й науці настільки потужний, що самі лише згадки про ті чи ті аспекти діяльності вимагають окремої спеціальної розмови про «наболіле», прокладають усе нові й нові магістралі, котрі неодмінно стануть предметом цікавих дискусій наступних читань, твердо віримо, що уже в мирному Києві.
Доробок Оксани Рудницької актуалізує чимало архіважливих для сучасної мистецько-педагогічної сфери питань, про що свідчить широка амплітуда проблематики конференції. Усе було неймовірним: і науковий рівень, і естетично-емоційна зарядженість, і колоритні й пізнавально-інформативні коментарі та ремарки, й сама атмосфера, тепло якої передавалось навіть крізь монітори й відстані. Відчуття від побаченого і почутого дуже світлі. Кожна з доповідей – то цікава й креативна студія, переважно ілюсторована естетичними презентаціями/музичним супроводом.