Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи,
щоб не довелося гірко любити її, втративши.
Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі.
В’ячеслав Чорновіл
25 березня 2024 року виповнюється 25 років з Дня смерті українського дисидента, публіциста, політика, політичного в’язня комуністичного режиму та депутата Верховної Ради України перших трьох скликань – В’ячеслава Чорновола.
В’ячеслав Чорновіл – це символ незламності та боротьби за незалежність Української держави.
Початком протистояння тоталітарному режиму вважають легендарний протест проти арештів української інтелігенції, який В’ячеслав Чорновіл разом зі своїми друзями-однодумцями Іваном Дзюбою та Василем Стусом висловив на прем’єрі фільму Параджанова «Тіні забутих предків».
1967 року Чорновола ув’язнили на три роки таборів суворого режиму через його літературні роботи на захист репресованих «шістдесятників».
У 80-90-х рр. ХХ ст. протистояння виходить вже на політичний рівень. Чорновіл стає членом Української Гельсінської спілки. У 1989 році він очолює організацію «Народного руху України». Восени 1990 року, під час активних національних рухів, перемагає на виборах до Львівської облради та Верховної Ради. У Верховній Раді стає лідером радикального крила проти комуністичного режиму і врешті в серпні 1991 року разом з багатьма іншими проголошує Незалежність України.
25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. На місці загибелі встановлено справжній козацький хрест. Поховано видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища. У 2000-му році посмертно присвоєно звання Героя України.
В’ячеслав Чорновіл не став Президентом України, але став її національним Героєм. Його вбили в русі – у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров’ям і життям.
Донині Чорновіл залишається стратегічним генієм українського національного самоусвідомлення, філософом дисидентства, людиною вершинної суспільно-демократичної думки XX століття, українським демократичним фундаменталістом.
