Фундатор академічного лесезнавства, відомий поет-неокласик Михайло-Драй-Хмара свого часу поставив наріжне питання: «Що сказати про наші часи? Чи доросли ми до розуміння тих скарбів ідейних та літературних, що залишила нам у спадщину Леся Українка?». Для того, щоби порушене ученим у 1920-х роках питання й сьогодні не звучало риторично, читаймо Лесю Українку, на яку чекали півстоліття, читаймо і осмислюймо створені для нас українським «генієм в умовах заблокованої культури» (Л. Костенко) духовні цілющі скарби, так потрібні нам – нині сущим.
Отож, уперше твори, листи та переклади Лесі Українки в повному неспотвореному цензурою виданні зібранні. Презентація 14-томника стане центральною подією ювілейного року. Україна чекала на це видання півстоліття. Зібрання дійсно унікальне, адже попереднє «повне» видання було цензурованим і складалося з 12 томів. Принципова відмінність зібрання – це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема, до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу.
Видання поділене тематично і жанрово за такими напрямами-блоками:
драматургія (1–4 томи),
поезія та ліро-епічні поеми (5 том),
художня проза (6 том),
літературна критика та публіцистика (7 том),
переклади (8 том),
записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том),
«Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 том),
листування (11–14 томи).
Повне зібрання творів Лариси Косач-Квітки офіційно представлять у рамках Масштабного мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» в Національному центрі «Український дім». Зібрання підготовлено та видано зусиллями провідних науковців Волинського національного університету імені Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій України: Агеєвою Вірою Павлівною, Вісич Олександрою Андріївною, Громиком Юрієм Васильовичем, Данилюк-Терещук Тетяною Ярославівною, Кирилюк Світланою Дмитрівною, Кицан Оленою Вікторівною, Кочергою Світланою Олексіївною, Маланій Оленою Олександрівною, Моклицею Марією Василівною, Полюхович Ольгою Павлівною, Прокіп Валентиною Анатоліївною, Романовим Сергієм Миколайовичем, Семенюк Ларисою Степанівною, Сірук Вікторією Григорівною, Стріхою Максимом Віталійовичем.
Галина Райбедюк, професор
