Кардинальне реформування сучасної освіти вимагає суттєвих інновацій у загальній культурі організації навчання, оновлення професійних компетентностей викладачів і студентів українських вишів, істотних змін у системі оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, модифікації пріоритетних принципів забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
Ізмаїльський державний гуманітарний університет також формує нове освітнє середовище на основі кращих національних і європейських моделей системи якісної освіти. Об’єктивна ситуація із поширенням у світі коронавірусної інфекції COVID-19, а відтак і запровадження карантинного режиму навчання пришвидшили потребу уведення в практику означених інновацій. Непередбачувано й невідкладно постала необхідність створення сучасного електронного ресурсу в різних системах дистанційної освіти в університеті з усіх дисциплін, до того ж усіх видів навчальної діяльності. Ця ситуація вивела на перший план цілу низку проблем, котрі в умовах традиційних класичних форм навчання не видавались такими пекучими. І викладачі, й студенти на перших порах виявились не зовсім готовими до виключно дистанційного освітнього середовища – і морально-психологічно, й інформаційно-технічно (щоправда, до цього значна частина колективу університету була охоплена підготовчими курсами в означеній сфері). Не вдаючись у подробиці всього тримісячного періоду дистанційного навчання, вважаю за необхідне акцентувати увагу на важливих моментах, котрі забезпечили достатній рівень його ефективності. Маю на увазі, насамперед, злагоджену, вельми копітку й до певної міри навіть одержиму діяльність кафедри математики, інформатики та інформаційної діяльності, особисто доцента Мізюк Вікторії Анатоліївни, викладачів Дмитрієвої Марини Вікторівни та Абросімова Євгена Олександровича, працівників Центру навчальних та освітніх технологій, керівника цього центру Арнаута Віктора Якимовича, особливо адміністратора інформаційної системи ІДГУ Горох Ірини Олексіївни. Їхні чіткі настанови, своєчасні інструкції, постійні висококваліфіковані й детальні консультації забезпечили оптимальний рівень технічної організації усіх видів дистанційної освіти. Особливу увагу звертаємо на морально-етичний аспект цього багатопланового полілогу. Йдеться про максимальне розуміння, толерантність у ставленні і до викладачів, й до студентів у вирішенні будь-яких питань, постійну допомогу й підтримку на всіх рівнях – від розміщення основної інформації, важливих ресурсів й до різних видів рубіжного контролю (модульні роботи, екзамени, широкий спектр тестових, індивідуально-дослідних завдань тощо). Від імені колег, студентів, усіх учасників різних дистанційних платформ навчання висловлюю щиру вдячність і добрі зичення успіхів і здоров’я усім працівникам відповідних структур ІДГУ.
Безумовно, дистанційні технології не здатні повністю замінити «живе» спілкування викладачів і студентів, надто коли йдеться про гуманітарні дисципліни. Проте його ефективні форми й достатній рівень технічного забезпечення, цікаві освітні портали, вебінари, онлайн-курси тощо, як засвідчила практика, дають відчутні результати. Свідченням цього є проведені упродовж останніх тижнів підсумкові атестації здобувачів вищої освіти, під час яких випускники університету демонструють доволі ґрунтовні знання з усіх винесених на атестаційні екзамени дисциплін. Підсумовуючи, зауважимо, що нинішня парадигма освіти зазнає істотних змін, на які фахівці сучасного вишу повинні реагувати гнучко й мобільно, а головне – професійно. Адже посутня роль у модернізації освіти сьогодні відводиться методам активного пізнання та самоосвіті її здобувачів, що великою мірою забезпечуються саме дистанційними технологіями.
Професор кафедри української мови та літератури Галина Райбедюк
