Свято слов’янської писемності і культури, яке щорічно відзначається 24 травня у багатьох європейських країнах, пов’язане з іменами великих постатей слов’янського світу – просвітників, проповідників християнства, творців слов’янської азбуки, солунських братів Кирила і Мефодія. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іоанн Павло II в 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту.
Шануванню видатних просвітників минулого була присвячена зустріч представників болгарської громадськості і колективу викладачів Ізмаїльського державного гуманітарного університету, які свої наукові вподобання пов’язали з історією і культурою бессарабських болгар.
На зустрічі з нагоди свята слов’янства були присутні студенти університету та гості з Республіки Болгарії. Теплі слова привітання висловили ректор ІДГУ професор Кічук Я.В., голова Ізмаїльської болгарської спільноти «Свята Софія» Іванов М.М., професор кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури Шевчук Т.С.
В ході зустрічі декан факультету української філології та соціальних наук Чорна Л.В. презентувала книгу «Документи та матеріали до історії болгар Південної Бессарабії» із серії «Історико-культурна спадщина Південної Бессарабії. Випуск 2», створену колективом істориків ІДГУ і видану в Ізмаїлі напередодні Свята слов’янської писемності і культури. Укладачі книги доцент Дроздов В.В., Майданевич С.Б., викладач Морошан Н.В. поділились своїми враженнями від роботи з масивом документів, пов’язаних з історією бессарабських болгар і запевнили, що їх робота неодмінно буде продовжена.
На зустрічі відбулось представлення проекту «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Придунав’я як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму». Професор кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури Шевчук Т.С. представила присутнім напрями роботи за проектом та учасників, які працюють на «болгарським» блоком антології поезії бессарабських митців: викладача кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури Берестецьку О.П., молодого бессарабського поета Вігера О., художника – ілюстратора антології, доцента кафедри музичного та образотворчого мистецтва Кару О.Д. та відповідального виконавця проекту – професора кафедри української мови і літератури Райбедюк Г.Б.
Учасник проекту Берестецька О.П. розповіла, що до антології поезії увійдуть твори відомих бессарабських болгарських поетів Петра Бурлака-Волканова, Ніко Стоянова, Тодора Стоянова, Георгія Барбарова, Тані Танасової-Тодорової, Іллі Волкова, Михайла Бочварова-Бондара, Дмитра Пейчева, Анни Терзивець та Маріани Чепразової, і відзначила, що університеті у різні роки звучало живе слово таких майстрів, як Ніко Стоянов, Петро Бурлак-Волканов та Михайло Бочваров-Бондар.
Зауваживши, що переліченими іменами не обмежується кількість талановитих болгар Бессарабії, виконавці проекту розповіли, що важливим критерієм для включення до антології поезії цих поетів тематика творів: рідний край Буджак і рідний дім, куди хочеться повернутись, рідна болгарська мова – мова батька і мами; не завжди видимий зовні, але завжди відчутний душею зв’язок з прабатьківщиною, її величними постатями, як хан Кубрат та хан Аспарух.
Важливо, щоб поетичне слово бессарабських болгар стало не тільки культурним надбанням болгарської діаспори України і як частинка влилося у потік сучасної болгарської літератури, а й стало відомим нашим співвітчизникам в Україні завдяки тому, що колектив згуртувався навколо ідеї поширити твори бессарабських митців в культурному просторі України.
Декламовані Оленою Берестецькою відібрані до антології вірші та презентовані переклади у виконанні Олександра Вігера були гідно оцінені присутніми на зустрічі представниками болгарської діаспори.
Учасники проекту запевнили, що робота над укладанням антології сучасної поезії нашого регіону – це можливість не тільки самим долучитися до високого і вічного, яким є поетичне слово, а і прагнення долучити до цього якомога більше наших співвітчизників, людей, які живуть з відчуттям прекрасного, яке поети втілюють у нескінченних рядках своєї поезії.
Берестецька О.П., викладач кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури
