02 грудня 2018 р. в стінах Ізмаїльського державного гуманітарного університету пройшло засідання круглого столу, присвяченого Дню прапора Республіки Албанія. Організаторами заходу виступили: Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Спілка албанців України та Ізмаїльська албанська громадська організація «OBOR SHIPTAR».
Серед присутніх були й гості з с. Каракурт Болградського району – неофіційної столиці албанців України. Після традиційних привітань організаторів та гостей, короткого екскурсу в історію албанського народу та його державності перейшли до проведення відеоконференції з етнічними албанцями, які проживають в інших містах та країнах.
На відеозв’язок з ІДГУ вийшли Тано Байрактарі (м. Тирана, Албанія), Беснік Муджій (м. Мілан, Італія), Владислав Ільченко (Запорізька область, Україна), Георгій Каратанас (м. Кишинів, Молдова), Едмонд Здрава (м. Лідс, Великобританія), Тетяна Мірабель Сюпюр (м. Лондон, Англія).
Хочеться відмітити відеозвернення до албанців півдня Одещини відомого кінорежисера, що проживає в столиці Албанії – Тано Байрактарі. Сам він відвідував Україну, та навіть зняв фільм про етнічних албанців с. Каракурт.
Звертаючись до учасників круглого столу, Тано, зокрема, сказав: «Вітаю всіх з нашим національним святом! Дякую, що в Україні є Ви, щоб люди зрозуміли: ви високо тримаєте святе для нас ім’я – албанець. Я пишаюся тим, що був першим албанцем, який зняв фільм про українське с. Каракурт. Обіцяю, що це буде не остання моя робота про представників нашої нації в Україні».
Потім учасники круглого столу перейшли до тематичних повідомленнями. Так, Олександр Дерментлі розповів присутнім про історію албанського прапора, Ілля Русинський зробив змістовне повідомлення про представлених, на спеціально підготовленій книжковій виставці, виданнях. З великою увагою присутні вислухали виступ професора ІДГУ Тетяни Шевчук, в якому вона розповіла про видатного ізмаїльського художника албанського походження Михайла Пейкова.
Засідання круглого столу пройшло практично на одному диханні, оскільки багато його учасників знайомі особисто, а спілкування було наповнене щирими емоціями та гордістю за свій народ.
