Таміла Кібкало в душах дітей і дорослих

Ізмаїлу вкотре поталанило почути завжди впізнаванний своєю щирістю голос Таміли Кібкало, її проникливе слово, перейняте вірою в силу любові до людини, до рідного краю, до Творця, до України. Проте незрадливою любов’ю Таміли Олексіївни завжди були й залишаються її маленькі читачі. Хоча лірика поетеси не залишає байдужими й дорослих, про що свідчить подія, про яку піде мова. Ім’я Таміли Олексіївни відоме мешканцям Ізмаїла та Придунайському краю давно. Вона є наставником юних талантів, громадським діячем, засновником молодіжного музично-поетичного клубу «Причал», «Жінкою року» (2002), людиною року в номінації «Суспільно-політична діяльність, доброчинність» (2010). Цей список досягнень Таміли Олексіївни можна продовжити до безкінечності, адже для кожного з нас – це особлива субстанція, котра заворожує своєю простотою, скромністю, добрими вчинками, висотою духу, унікальною шляхетністю. Та головним своїм досягненням вона вважає душевні взаємини з дітьми:

Мені доля усміхнулась,

запросила в гості Музу.

Я тепер вірші складаю

для маленьких і для друзів.

Як мої радіють очі!

Як вони від щастя сяють,

коли віршики маленькі

першокласники читають.

Своєю майстерністю поетичного слова наша талановита краянка знову приємно подивувала читачів навдивовиж глибоким розумінням чистих дитячих душ. Четвертого травня цьогоріч в Ізмаїльській картинній галереї відбулася презентація її збірки віршів для дітей «На Дунаї хвиля грає» (упорядник – доцент кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Томчук О. Ф., літературний редактор – професор кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Райбедюк Г. Б. ). Привітати поетесу прийшли директор МКГ Ірина Федорова, художник Борис Мельников (його картину використано в оформленні збірки), викладачі (професор Галина Райбедюк, доцент Олег Томчук) та студенти ІДГУ (Любов Титаренко, Анастасія Кутова, Марина Коваль, Анна Павленко, Інна Усатенко, Людмила Лелюк, Анна Гайдут), викладач ІДХШ Лариса Сорина, голова ради ветеранів села Першотравневе Лідія Остапенко. Головними гостями дійства та його співтворцями були маленькі прихильники слова Таміли Олексіївни,  її незрадливі шанувальники (Ярослава Федорових, Софія Кормич, Ксенія Звягенцева, Олександра Гончаренко, Поліна Єрьоменко, Ринат Кособуцький, Максим Лях, Галина Лях, Поліна Воловик, Аліна Соколи, Карина Ряженова), а також їхні батьки.

 

Усі охочі виступили з привітальним словом. Діти молодших класів представили лірику Таміли Кібкало з презентацією своїх малюнків. Аудиторія була захоплена від почутого, адже діти не лише артистично читали вірші, але й відкривали нам свої маленькі серця та душ; тому хотілось слухати знову й знову Все це не просто слова, а обрії душі та світу самої поетеси, яка з радістю відкриває читачам найсокровенніше. За прочитані вірші діти були нагороджені щирим словом подяки Таміли Олексіївни та солодкими подарунками, а також книжечками-розмальовками.

 

Вірші Таміли Кібкало подобаються і дорослим, і дітям, адже вони «живі», писані душевно проникливою мовою, розкривають буденні речі. Таміла Олексіївна дуже скромно відгукується (говорить) про власну творчість. На питання про свій талант вона реагує гостро й однозначно: «Моя творчість нерозривно пов’язана з дітьми. Мої книжки виходять із творами та малюнками самих авторов. Я стараюсь своїх підопічних виховувати любов’ю до рідного краю, якою по вінця наповнене моє серце». Поетеса презентувала не лише свою збірку, а й відповідала на запитання, поставлені дітьми, розповіла цікаві історії, зокрема, про те, як до неї «прилітають» вірші, про іграшку свинку, яку вона демонструє дітям у школі для кращого запам’ятовування вірша та багато інших цікавих сюжетів…

 

Презентована під час поетичного дійства збірка віршів «На Дунаї хвиля грає» – це свого роду підсумок багаторічної мичстецько-пошукової праці поетеси. До неї увійшли вже раніше друковані та нові вірші для дітей. Їх упорядковано за чотирма тематичними рубриками, що вже своїми назвами свідчать про духовні регістри слова Таміли Кібкало: «Сонячний Придунай», «В куточку рідної природи», «Тепло родинного дому», «Духовні краплини для малої дитини».

 

Усі діти, котрі читали вірші Таміли Олексіївни, буквально заворожували авдиторію. У кожного з присутніх виникало питання: «Звідки ж пульсує ця «сонячна» енергія». Потім ставало зрозуміло – від щирості й добра. Якраз усі ці речі відчувають діти.  В цьому плані не дав помилитись п’ятирічний хлопчик із села Першотравневе Максим Лях, який неймовірно виразно й емоційно-душевно прочитав вірш «Село над лиманом» Таміли Кібкало. Всі присутні були вражені від артистичності молодого таланту, адже хлопчику всього лише п’ять років, а він так віртуозно володіє словом. Мабуть, причиною тут є не тільки вроджений талант виконавця, але й щемливо-ніжні поетичні рядки митців-наших краян.

 

Урешті-решт стало зрозуміло, що воістинно правдивими є слова самої Таміли Кібкало щодо сенсу її поетичного буття: «Це все моє життя, моя духовна їжа, моє повітря і вода, то, в чому я бачу своє покликання».

Мені у сні з’явились вірші,

сумні, веселі і потішні.

Я їх з любов’ю зустрічаю,

Зеленим чаєм пригощаю.

Радію з ними, мов дитя,

бо в віршах тих і каяття,

І дяка Богові за те

правдиве слово золоте.

(«Мені у сні з’явились вірші…»)

Травнева зустріч зі словом авторки колоритної збірки віршів «На Дунаї хвиля грає» залишала у серцях присутніх глибокий і світлий слід, як і світлою є душа самої поетеси. Усі присутні одностайно підтримали думку Сергія Льовіна, який свого часу зауважив слушну думку про її «секрети  поетичної творчості» (вислів І. Франка про істинну майстерність митця): «Писати про Тамілу Олексіївну Кібкало і легко, і складно. Легко – тому, що це надзвичайно добра, чуйна і відкрита людина, жінка, про яку багато хто говорить як про власну матір. Складно – тому, що не одразу відшукаєш ті слова, котрі змогли б передати багатство і красу її душі, тепло серця. Але одне очевидно: говорити і писати про таких людей треба». Отож, побажаємо Тамілі Олексіївні міцного здоров’я, творчого натхнення, пульсуючої енергії, незгасного оптимізму, нових мистецьких злетів… А ми, її шанувальники, щиро сподіваємось на нові й цікаві зустрічі з її поетичним Словом!

Кутова А. В., студентка 4 курсу ФУФСН