… «Не спалося, а ніч, як море…» (Т. Шевченко). Ще одна ніч рішучого протистояння ненависному російському окупанту та його посіпакам. Ще одна ніч життя «України в огні» (О. Довженко). Ще одна ніч запеклої боротьби та нечуваної стійкості наших героїв-воїнів, стійкості усіх разом і кожного зосібна, бо весь народ постав незламним щитом для нашої доблесної Армії і грізною силою для огидного ворога… Сьогодні, як ніколи, для нас пріоритетом життя є слово Лесі Українки: «Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту….». Тож начувайся, лютий враже!!! Могутнім мечем супроти ворога завжди було й залишається СЛОВО. Тому прошу підтримати поетичний флешмоб як одну із запорук незламності всенародного духу, його міцної віри в Перемогу, в наші Збройні Сили. Розпочинаю на своїй ФБ-сторінці флешмоб пристрасними рядками Надії Гуменюк, розміщеними на сторінці моєї духовної посестри з Червонограда Надії Пащук. Україна єдина, разом ми – непереможні! Нехай Господь береже усіх Вас, Ваші родини, наших славетних витязів-захисників, нашу Україну!
* * *
Рашистська гидь! Ти недооцінила
(Душа хлипка чи розумом слабка?)
Нащадків Кия й короля Данила,
Шевченка, Українки і Франка.
Запам’ятай, знеславлений ізгою,
Переступивши людськості рубіж:
В нас і слова стріляють, як набої,
А наша ніжність зблискує, як ніж.
Тобі не буде прихистку у світі,
Твої табу опиняться в гробу.
Весна вже салютує первоцвітом:
– Борися, земле! Україно, будь!
Летять лелеки з вирію додому,
Крильми перемагають холоди:
– Ми небо це не віддамо нікому!
Будь, Україно, вільною завжди!
Наш дух не вбити, волю не зламати,
Ми незнищенні й вперті, як трава.
За нами – діти й Україна-мати
І з нами воля й правда вікова.
(Надія Гуменюк)
Професор Галина Райбедюк
