Поетичний Буджак у європейському науковому просторі

Друзі ФБ уже давно переконались, настільки мистецьки багатогранним є південь України, зокрема, наш сонцесяйний Придунай, бессарабський простір, який традиційно називають ще Буджаком (у перекладі з турецької – «кут»). Стільки художників, музикантів і поетів оспівували (та й оспівують) його неповторну красу та унікальну багатонаціональну культуру, що вигранює скарбами народів, котрі здавна в добрі й толерантності мешкають і трудяться на цій Богомданій землі. Ми знайомили уже шанувальників поетичного слова з першим випуском українськомовної лірики придунайських митців слова «Поміж Дунаєм і Дністром» (Ізмаїл, 2020).  Нещодавно побачив світ другий випуск болгарськомовних поетів.

 

«Дві колиски, дві Батьківщини» («Две люлки, две Родини») в оригіналі та в перекладах державною мовою. Невдовзі читачі зможуть прилучитись до ліричних джерел сучасних румуномовних авторів Буджака, супроводжуваних українськомовним перекладом голови ізмаїльського літоб’єднання Марини Копаной… У межах нині чинного наукового проєкту МОН України в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті готуються не лише  антологійні та хрестоматійні видання тутешніх майстрів пера. На сьогодні зроблено чимало й у царині наукового осмислення естетичної природи усього багатого й різномовного поетичного «грона Буджака».

Знаковою в цьому контексті стала Міжнародна наукова онлайн-конференція «Перспективи і проблеми інтеграції науки і освіти в європейському просторі», що відбулася 4 липня 2021 року в Кагульському державному університеті імені Богдана Петричейку Хашдеу (Молдова). Ізмаїльський виш гідно представили професори Тетяна Шевчук і Галина Райбедюк, адміністратор румунського центру при ІДГУ Наталка Урсу, магістрантка факультету української філології та соціальних наук Вікторія Демидчик-Асаржи, які виступили у філологічній секції. У фокусі наукового студіювання доповідачів перебували поетичні твори талановитих репрезентантів буджацького літературного ландшафту (Вадима Бачинського, Іона Бику, Віктора Капсамуна, Єфросинії Кожокару, Анатоля Маноле, Віри Баліки-Бойнегрі та ін.). Колеги з європейських вишів  високо оцінили науковий доробок ізмаїльських дослідників, а поетичне слово фігурантів доповідей буквально заворожувало усіх присутніх. До глибини зворушливо постала презентація відеоматеріалу про талановитого поета Іона Бику – голови румуномовних поетів південної Бессарабії «Відлуння Буджака» («Ecoul Bugeacului»), підготовлена одержимою хранителькою рідного слова Наталкою Урсу й продемонстрована професором Тетяною Шевчук. Ідейно-змістовим стрижнем цікавих і теплих діалогів на конференції можна  визнати поетичні рядки Іона Бику з його нової збірки «Крик мовчання» («Strigătul tăcerii»), що лейтмотивом проходять крізь усю партитуру «буджацького тексту»:  «… батьківщина є все що народжує та помирає / батьківщина це теплий подих солодкого сну  / вертаєшся до вірша коли думаєш про неї» («Батьківщина») / «baștina e totul ce naște și moare / baștina e aburul somnului dulce / revii la vers / când te gândești la ea» («Baștina»). Ці рядки, як і дух наукового форуму, за організацію якого щиро дякуємо модераторам, колегам Кагульського вишу, потверджують істинність «золотого слова» давньоукраїнського мислителя Григорія Сковороди: «Кожному мила своя сторона».

 Професор кафедри української мови та літератури
Галина Райбедюк