«..Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая»
Тарас Шевченко.
9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – національного пророка українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією.
Т. Шевченко − явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни.
Тарас Шевченко − не тільки поет, а й драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, художник (живописець, гравер), який залишив велику образотворчу спадщину − понад тисячу творів. Геній Шевченка надзвичайно широкий, багатогранний.
Подвиг Шевченка, всю вибухову силу його творчості можемо збагнути, лише уявивши, серед якої мертвої тиші вона пролунала, проти якого «чудища стозевного» підняла свій меч.
Найгостріші соціальні драми й найтонші нюанси інтимного, гнівний біль безправства, неволі, хвилин розпачу, що їх теж знав поет, смутки знівеченого життя, голос потоптаної та пробудженої людської гідності, сила непокори, що не раз переходить у скрик прокляття, у грізні вибухи прометеївського титанізму, − все клекоче, все скипілося в художню цільність поезії Шевченка, від початку до кінця перейнятої вогнем, може, найсильнішого поетового почуття:
«Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю!».
Саме з цієї любові виросла правдива, вогненна творчість Шевченка, саме це ніякими стужами не остуджене синівське почуття й живило той дух протесту, бунтарства, антикріпаччини, яким наснажена Шевченкова душа. З її тираноборської суворості, у спалахах грозових її розрядів, в усій величі постає образ поета – борця.
Шевченкові належить виняткова роль у розвитку й формуванні свідомості українського народу, у згуртуванні української нації. Два століття тому Тарас Шевченко повстав проти російської імперії у культурному сенсі. Сьогодні українці протистоять тому ж імперському рецидиву.
Молитовні слова великого християнина і філософа Тараса Шевченка укріплюють віру в Боже благословення українського народу, у Перемогу добра над злом:
«Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.
А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.
А чистих серцем? Коло їх
Постави ангели свої
І чистоту їх соблюди.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли».
Доцент кафедри української мови і літератури
Алла Соколова
