В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. Свято встановлено Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I “Про День слов’янської писемності і культури”, день, який об’єднує усі слов’янські народи та дає змогу кожному поринути в історію та виховати в собі часточку патріотизму.
У рамках відзначення Дня слов’янської писемності і культури факультет української та іноземної філології Ізмаїльського державного гуманітарного університету долучився до проведення заходу з нагоди цього свята. 17 травня 2023 року був проведений мовно-літературний захід, присвячений Дню слов’янської писемності й культури.
Олена Берестецька, модератор цього заходу, розпочала його із відеосюжету про святих Кирила і Мефодія, слов’янських просвітителів та провідників християнства. Саме вони, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства, відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури.
У заході взяли активну участь здобувачі різних курсів факультету. Так, зі змістовними доповідями і презентаціями, в яких ґрунтовно було подано цілісну історію творення, поширення і використання рукописних і друкованих набутків людства, виступили:
- Кракатиця Ольга (студентка 2 курсу ОП «Українська мова і література»): «Попередники сучасних видань: первинний видавничий матеріал, форми книги».
- Климович Дарина (студентка 2 курсу ОП «Українська мова і література»): «Українська рукописна книга дохристиянської доби (середина ІХ – Х ст..н.е.)».
- Бондар Ганна (студентка 3 курсу ОП «Українська мова і література»): «Книгописання в давньоукраїнській державі після прийняття християнства (друга половина Х-ХУІ ст.)».
Філологічно цікавою була інформація доцента кафедри англійської філології та світової літератури Тетяни Сороки про історію, культуру, архітектурні пам’ятки Західної України. Викладачка ще раз підкреслила важливість і необхідність знань, які набули попередні покоління, та перенесення їх у сьогоднішні та завтрашні дні. Саме така спадковість забезпечує майбутнє.
Мова, скарби літератури і культури слов’ян – це те, що нас об’єднує!
Лариса Топчій, доцент кафедри української мови та літератури
