Є в історії національного духовного поступу потужні особистості, без яких не можна уявити і культуру, й саму Україну. До пантеону таких імен належить фундаментальна постать Олеся Гончара – талановитого письменника глибокого життєвого досвіду й художньої майстерності, проникливого публіциста високої совісті й громадянської снаги, «будівничого соборів наших душ». На пошанування 105-ї річниці від дня його народження 5 квітня 2023 року у дистанційному форматі відбулася щорічна V Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «ОЛЕСЬ ГОНЧАР У ДУХОВНО-КУЛЬТУРНОМУ ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ». Модератором цього наукового дійства виступила кафедра української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, співорганізаторами – Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського та меморіальний музей-садиба Олеся Гончара (с. Суха, Полтавська обл.). Географія учасників конференції виявилася доволі широкою (Бердянськ, Дніпро, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Київ, Львів, Ньїредьгаза (Угорщина), Одеса, Полтава, Рівне, Херсон), що свідчить про важливість наукового заходу й про інтерес до творчої особистості видатного митця та назрілу потребу переосмислення його спадщини, оцінки громадсько-культурної діяльності, місця й ролі в історико-літературному та державотворчому процесах – поза ідеологічними та літературознавчими «міфами».
З вітальним словом до учасників конференції звернулася ректорка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка доктор педагогічних наук, професор Марина Гриньова. Вона, зокрема, наголосила на значущості творчості Олеся Гончара, його загостреному почутті справедливості й відчутті прекрасного, активній позиції, що спонукає сьогодні український народ замислитись над проблемами історичного та культурного буття, загострює його прагнення іти шляхом честі, правди і добра. Учасників та гостей наукового заходу привітали також Василь Фазан – проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, доктор теологічних наук, професор та Оксана Кирильчук – декан факультету філології та журналістики, кандидат педагогічних наук, доцент.
Заявлена науковцями тематика цьогорічної конференції засвідчила надзвичайно широкий спектр проблем, що актуалізують вивчення літературної спадщини Олеся Гончара, його публіцистики та епістолярію. Науковий інтерес та жваві дискусії викликали доповіді відомих українських учених-літературознавців, представлені на пленарному засіданні: Юрія Коваліва – доктора філологічних наук, професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреата Шевченківської премії; Михайла Наєнка – доктора філологічних наук, професора, Почесного професора Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, директора центру літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреата Шевченківської премії; Ткаченка Анатолія, доктора філологічних наук, професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Тетяни Бикової – доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (м. Київ); Валентини Біляцької – доктора філологічних наук, професора кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»; Віри Мелешко – кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Цікавою інформацією про письменника, представленою матеріалами неопублікованих щоденникових записів та архівних документів, поділився Сидір Кіраль – доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу національної бібліографії НБУ імені В. Вернадського (м. Київ). Відеоекскурсію літературно-меморіальним музеєм-садибою Олеся Гончара в с. Суха Полтавської області «Від бабусиної хати – у широкий світ» продемонструвала директорка музею Тетяна Бондаревська.
До щему у серці слухачів полонили лірично-драматичні фронтові поезії Олеся Гончара у майстерному декламуванні Богдана Чернявського – заслуженого артиста України, режисера, актора Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя та Кирила Винового – студента факультету філології та журналістики, учасника студентського театру «Факультет-F» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Плідною й цікавою була робота науковців на 5-ти секційних засіданнях, які охопили багатогранність творчості Олеся Гончара: комунікативний дискурс, дослідження публіцистики, літературознавчий та лінгвістичний виміри творчості письменника, а також методичний аспект. Спонукою до наукових дискусій стали доповіді: «Олесь Гончар і дисиденти: щоденникова рецепція» Галини Райбедюк – професора кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, докторантки кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; «Образність та концептуальність роману “Собор” Олеся Гончара у світлі рецептивної поетики» Василя Будного – кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка; «Світ дитинства і війна як проблемно-тематична складова малої прози О. Гончара (на матеріалі оповідання “Ілонка”) Ольги Горбонос – кандидата філологічних наук, доцента кафедри англійської філології та зарубіжної літератури імені професора О. Мішукова Херсонського державного університету; «Поетонімія роману Олеся Гончара “Собор”» Алли Соколової – кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету; «Осмислення постаті Олеся Гончара у циклі радіопередач “На полі Слова” Наталки Нікуліної» Світлани Мартинової – старшого наукового співробітника музею «Літературне Придніпров’я» Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького та ін.
Незабутнє враження на присутніх справила презентація пізнавального документально-художнього фільму режисерки Катерини Стрельченко «Олесь Гончар. Слово як зброя» (сценарист Антон Базелінський; оператор Дмитро Панков), глядачами якого стали здобувачі вищої освіти різних вишів України, у тім числі й студенти Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Щиро дякуємо організаторам конференції, особисто модераторці Ганні Радько, кандидату філологічних наук, доценту кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, а також усім учасникам наукового дійства за розкіш інтелектуального спілкування, а головне – за надану можливість наблизитись до істинних глибин багатогранного доробку й національної душі Олеся Гончара, осягнення орбіт його потужного Слова.
Доцент кафедри української мови і літератури
Ізмаїльського державного гуманітарного університету
Алла Соколова
