У нинішній ситуації численних викликів і ризиків, у яких опинилась наша держава у зв’язку із загарбницькою експансією московії з її дикою й ординською сваволею та фарисейським цинізмом щодо України й усього українського, загострюється проблема національної єдності народу, чіткої кристалізації націєцентричної позиції кожного громадянина країни. Збереження української ідентичності, відродження історичної пам’яті, утвердження української мови в усіх сферах життєвого простору, вочевидь, стали наріжними питаннями національної безпеки України, міцною запорукою нашої Перемоги.
І в цьому сенсі надзвичайно потужною і реальною націєохоронною силою виступає українська мова, усеприсутність якої у війську й політиці, в науці й освіті, в культурі, літературі й мистецтві, в побутовому щоденні не залишають російському агресору жодних шансів. Тож цілком переконливими є чітка позиція головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, що «українська мова – мова Перемоги над росією». Цей імператив прозвучав у заключному слові ґрунтовної доповіді «Українська мова сьогодні: виклики і моделі чину» доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України Павла Юхимовича Гриценка, якою розпочав роботу присвячений Міжнародному дню рідної мови онлайн-вебінар, що відбувся на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України 15 лютого 2023 року.
Тематика цьогорічного вебінару засвідчила надзвичайно широкий спектр насущних проблем нинішнього національного буття, з-посеред яких доповідачі та учасники дискусії виокремлювали такі питання: націєохоронна та державотворча місія української мови загалом і в умовах воєнного часу зосібна, функціонування української мови та освіти за кордоном, українськоцентричність учителя (викладача) української мови та літератури, українська література як навчальна дисципліна і дієвий чинник національної ідентичності. Йшлося про потребу активізації на інформаційному фронті боротьби з усіма проявами імперської ворожої пропаганди як настанови науковцям, освітянам, письменникам, культурним діячам, учнівській і студентській молоді.
Означені й інші архіважливі питання були висвітлені в доповідях спікерів вебінару: Філіпчука Георгія Георгійовича – доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Гальченка Сергія Анастасійовича – кандидата філологічних наук, заступника директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, лауреата Державної Премії в галузі освіти; Ключковської Ірини Михайлівни – заслуженого працівника освіти, доцента, кандидата педагогічних наук, почесного професора «Львівської політехніки», директорки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська Політехніка»; Кіріної Олександри Євгенівни – в. о. директора Державного ліцею «Міжнародна українська школа»; Райбедюк Галини Богданівни – кандидата філологічних наук, професора кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, лауреатки премії імені Ірини Калинець. Особливій місії учителя української мови та літератури в непростих умовах сучасної війни присвятила своє емоційне слово методист гімназії-інтернату № 13 м. Київ, кандидат педагогічних наук, поетка Ходацька Ольга Миколаївна.
Ретрансляторами мовних і літературних традицій, речниками ідей Шевченка-пророка, його настанови «поставить слово» на сторожі нації найчастіше виступають гуманітарії. Тож як філолог я щиросердно дякую організаторам за запросини, а відтак і за можливість представити досвід і позицію науковців та освітян Ізмаїльського вишу щодо обговорюваних питань. Окреме спасибі незмінному модераторові щорічного вебінару «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства» – доктору педагогічних наук, професору, завідувачці відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, члену Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Мирославі Петрівні Вовк.
На початку роботи вебінару прозвучали імперативні слова Дмитра Павличка як застереження від загроження вітальності рідної мови, від «винародовлення» (Іван Огієнко) нації: «Ти не молися мовою чужою, / бо на колінах стоячи помреш!». Тож істинний патріотизм кожного українця сьогодні – не лише національна гордість, не тільки «сентимент» (Іван Франко). Як молитву щодня маємо повторювати «Рідномовні обов’язки», задекларовані Іваном Огієнком. Але найперше їх виконувати – щоденно, ретельно, самовіддано, одержимо… «Хай вороги жорстокі і лукаві – / Стіною стань і мову захисти!» (М. Лотоцький).
І тоді невпокійлива жива дія кожного з нас у царині збереження й употужнення української мови, безумовно, внесе реальну часточку у наближення великої Перемоги, у відродження нашого Українського Дому.
Професор Галина Райбедюк
