Сьогодні, як ніколи, ці слова українського пасіонарія, світового засягу інтелектуала не просто на часі… Націєзбережувальна енергія Його постаті, вітальна сила Його Українського Духу вражає. Життя Василя Стуса довжиною Шевченкових 47-ми літ – стражденних за Україну, її свободу – нині вкотре на кону національної історії.
Почуймо голос Поета-Пророка! Українці ніколи не житимуть у неволі!.. Відтак у жорстокій боротьбі з поневолювачами потрібно не просто вистояти, а стояти до остаточного Переможного подиху за нашу свободу, за ту сакральну планету, що її своїм життям захищав ВАСИЛЬ СТУС, і за цю свободу в ніч з третього на четверте вересня 1985 року биття Його серця снинив той комуно-радянський молох, який сьогодні з чорною сатанинською літерою «Z» зазіхає на Україну. В кожному слові Його поезії, в кожній миті Його життя, в кожному рядку Його одкровень, на жаль, опублікованих уже після офіційного визнання величі українського Поета-патріота, як і в Шевченковому слові – Україна, що боліла Йому «кожним нервом, кожною краплиною крови» (Іван Франко)…
Міра присутності Василя Стуса в українському сьогоденні як «людини морального абсолюту» (Іван Дзюба) та «святого патріотизму» (Ніла Зборовська) – це міра нашого національного самоусвідомлення, нашої гідності й стійкості, розуміння й відчуття свого місця у світовому просторі, міра істинної сутності кожного з нас, це, власне, міцна запорука нашої ПЕРЕМОГИ!.. І свята Перемога неодмінно настане, коли кожен із нас дієво усвідомить сакральне Стусове: «Довіку не буде із мене раба, / Душа поневажить полони…!».
Все буде Україна!
Професор Галина Райбедюк
