На 91-му р. пішов у Засвіти наш високоповажний колега, колишній ректор, завідувач кафедри Анатолій Костянтинович Тичина. Мінялися назви кафедри, оновлювався склад, а Анатолій Костянтинович залишався незмінним її очільником. Був мудрим порадником з безлічі питань, від наукових, робочих до особистих, і навіть побутових.
Під його керівництвом вихована плеяда висококваліфікованих істориків, які плідно працюють у різних куточках України.
Значний внесок зробив Анатолій Костянтинович у вивчення історії рідного краю. Не боявся торкатися спірних питань, наполегливо відстоював власну точку зору. Молоді науковці нерідко побоювалися, що в історичній науці вже все вивчене, написане, досліджене, на що у Анатолія Костянтиновича завжди була відповідь: «Вони писали, і ми напишемо».
Назавжди в пам’яті залишаться «святкові» засідання кафедри, зустрічі «без краваток», коли можна було поспілкуватися, пошуткувати й послухати задушевну пісню. Як же гарно співав А.К. Тичина!
Скільки філіжанок кави випито за сумісну роботу!
За все дякуємо! В наших душах Ви полишили незабутній слід.
З великою пошаною і вдячністю Ваші учні й Ваші кафедрали.
Найщиріші співчуття висловлюємо родині Анатолія Костянтиновича.
Від колег-істориків та учнів,
Ада Дізанова
