Київський університет імені Бориса Грінченка – воістину лідер високої корпоративної культури, інноваційної освіти, актуальної науки, постійного прагнення досконалості – 8 жовтня став тим науковим майданчиком, на якому зійшлися «перехресні стежки» (І. Франко) науковців України на її позамежжя. Активна присутність на цих «перехресних стежках» гуманітаріїв Ізмаїльського державного гуманітарного університету визнана модераторами науково-творчих взаємин наших університетів.
Онлайн-конференція «ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: МЕЖІ ТОЛЕРАНТНОСТІ» проводилась у межах традиційних наукових форумів, приурочених річниці від дня народження унікального українського пасіонарія, чиїм іменем наречено цей університет. Нинішня конференція вкотре засвідчила її високий рівень – від самої організації, вітального проникливого слова директора Інституту філології професора Ірини Руснак та заступника директора з наукової роботи і міжнародних проєктів Людмили Овсієнко, модераторів – професора Грінченкового вишу Олени Бондарєвої та професора Гданського університету Артура Себастьяна Брацкі й до цікавих і запальних дискусій на 5-ти наукових лінійках відомих науковців і, що дуже важливо, молодих паростів української філологічної науки. Загальна атмосфера наукового полілогу, тон якій задав своєю доповіддю «Толерантність у Біблії» на пленарному засіданні доцент Микола Луцюк, відповідала заявленій темі, зокрема, толерантності не тільки у літературознавстві, але й у всіх сферах нашого життя. «Межі толарентності» визначили й спосіб ведення наукових дискусій.
Мені особисто випала щаслива нагода представляти Ізмаїльський державний гуманітарний університет, поділившись із колегами-науковцями своїми спостереженнями над поетикою видатної Українки, правозахисниці, талановитої мисткині слова Ірини Калинець у секції «Нові критерії художності: теоретичні концепції, жанри, стилі, манера письма, літературно-критичні підходи». Генераційна проблематика в сучасному літературному процесі, довкола якої велись цікаві наукові діалоги/полілоги, дала можливість по-справжньому зануритись в атмосферу нового, незвіданого, почасти й несподіваного ракурсу бачення та оцінки того, чим живе не тільки сучасна гуманітаристика, але й усе українське суспільство сьогодення, якому, на жаль, так бракує отого біблійного імперативу – коректних меж толерантності…
Щире СПАСИ-БІ й модераторам, і учасникам конференції. Міцного Вам ґрунту й потужних крил, дорогі колеги, у сяганні нових висот, здоров’я Вам і Вашим родинам, щедрих ужинків у царині науки та освіти під мирним небом України. Будьмо й надалі!
Професор Галина Райбедюк
