Щорічно 2 червня болгарська громада, а разом з нею і ми, студенти та викладачі Ізмаїльського державного гуманітарного університету, віддаємо данину пам’яті одному з найшанованіших болгарських поетів Христо Ботеву. В день загибелі видатного болгарського революціонера згадуємо і його побратимів – тих, хто загинув за свободу і незалежність Болгарії.
Напередодні представники університетської громади біля бюсту Христо Ботеву згадували його героїчне життя. Викладачі університету відвідали с. Задунаївка, в якому Христо Ботев працював вчителем. Ректор ІДГУ професор Ярослав Кічук виступив з ініціативою відкриття музею українсько-болгарської дружби в університеті та встановлення пам’ятника Христо Ботеву в центрі Ізмаїлу біля навчального корпусу № 2 Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Життя Христо Ботева – цієї видатної особистості – барвисте і насичене суперечливими подіями від народження до смерті. Поет і бунтар, ревний охоронець національних ідей, він залишив помітний слід у національно-визвольній боротьбі болгарського народу проти поневолювачів. Христо Ботев прожив лише 28 років, але й зараз його життя і творчість продовжують бентежити розум та серця поколінь болгар.
Христо Ботев народився в багатодітній сім’ї знаного вчителя Ботьо Петкова, який доклав багато зусиль для того, щоб його старший син отримав освіту та продовжив батьківську справу. Довгий час Ботьо Петков намагався відправити сина вчитися в Росію за допомогою Найдена Герова. Восени 1863 року Христо Ботев отримав стипендію від російського уряду і поїхав до Одеси, де був зарахований до Другої одеської гімназії як «вільний слухач». Не минуло й двох років, як енергійного хлопця виключили з гімназії через відсутність інтересу до навчальної програми. Ще деякий час Ботев залишався в Одесі, заробляючи на життя приватними уроками. Щоб забезпечити себе, майбутній революціонер почав працювати вчителем у бессарабському селі Задунаївці, населеному болгарами. Короткий час Христо Ботев мешкав і викладав у нашому місті. Зараз на будівлі Ізмаїльського політехнічного ліцею на згадку про поета розміщено меморіальну дошку.
Після Росії та короткого повернення до Болгарії Ботев обрав своїм місцем проживання Румунію, де присвятив весь час діяльності болгарської революційної організації та виданню газет. У Румунії він познайомився з іншим видатним сином болгарського народу Апостолом Свободи Василем Левським, спільно з яким здолав багато труднощів. Єдина донька Ботева народилася теж в Бухаресті. Маленькій Іванці виповнився місяць, коли вона назавжди розлучилась з батьком.
Поворотним моментом у житті поета стала звістка про початок квітневого повстання в 1876 році. Вирішивши допомогти співвітчизникам, Ботев зібрав загін однодумців і 16 травня того ж року на кораблі «Радецький» покинув румунську землю, щоб назавжди залишитись на рідній болгарській землі. Після кількох боїв з турками Христо Ботев впав, скошений пулею біля підніжжя Врачанських Балкан. Інші повстанці також загинули у нерівному бою.
«Тоз, който падне в бой за свобода, той не умира» – рядки з відомої балади навіть не потребують перекладу. Вони зрозумілі і проникливі, а ще –вони як вічна епітафія у всесвіті, що загубив свого великого сина.
Всяка година на 2 юни българската общност, а заедно с нея и ние, студенти и преподаватели от Измаилския държавен хуманитарен университет, отдаваме почит на един от най-тачените български поети Христо Ботев.
В деня на смъртта на изтъкнатия български революционер си спомняме и неговите другари – загиналите за свободата и независимостта на България. В навечерието на този ден пред бюста на Христо Ботев представители на университетската общност споменаха за неговия героичен живот. Преподавателите от Университета посетиха село Задунаевка, където Христо Ботев е работил като учител. Ректорът на ИДХУ, проф. Ярослав Кичук инициира откриване на Музея на украинско-българската дружба в университета и издигане на паметник на Христо Ботев в центъра на гр. Измаил близо до 2-та сграда на Измаилския държавен хуманитарен университет.
Животът на Христо Ботев – тази изключителна личност – е пъстър и пълен с противоречиви събития от раждането до смъртта. Поет и бунтар, ревностен пазител на националните идеи, той оставя забележима следа в националноосвободителната борба на българския народ срещу потисниците. Христо Ботев е живял само 28 години, но и сега животът и делото му продължават да владеят умовете и сърцата на поколения българи.
Олена Берестецька, викладач кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури
