Ізмаїльський державний гуманітарний університет Новини | Ізмаїльський державний гуманітарний університет - Part 40

Державна атестаційна комісія ІДГУ оцінила випускників хореографічного відділення

30 червня в університеті відбулося останнє засідання державної атестаційної комісії. І тримали відповідь перед нею випускники-хореографи. Немов на десерт, завершити навчальний рік було заплановано най видовищним із видів мистецтв, які вивчаються в ІДГУ.

Як і в інших представників творчих спеціальностей, у майбутніх майстрів танцю один із трьох державних іспитів – Хореографія та методика її викладання – складався з двох частин: теоретичної та практичної. І якщо в першій частині все проходило в аудиторії за звичайною схемою: білети – підготовка – відповіді, то другу частину випускницям хореографічного відділення довелося відпрацювати на сцені актового залу.

Відчувалося хвилювання, навіть не дивлячись на те, що всі дівчата до цього десятки разів тут і на інших майданчиках виходили на публіку під час різних концертів. Адже увага до них з боку атестаційної комісії, котру очолювала кандидат педагогічних наук, доцент Наталя Миколаївна Боднар, була дуже пильною та професійною. Крім того, треба було демонструвати не тільки цільні танцювальні композиції, але й найпростіші типові рухи, що більше притаманні довгим репетиціям.

Спочатку під акомпанемент студентки одночасно показували свої академічні вміння. Тут оцінювалася виконавська майстерність кожної: граціозність, координація, відчуття ритму, чіткість виконання елементів. Потім члени комісії переглядали короткі групові танцювальні постановки, що були результатом творчих задумів кожної з випускниць.

Почутим в аудиторії і побаченим на сцені вся комісія була задоволена. Особливо треба відзначити випускницю відділення Ірину Карайванську, яка за виявленими упродовж усього періоду навчання показувала блискучі знання й відмінні навички удостоєна диплома з відзнакою. Вцілому, викладачеві кафедри музичного та образотворчого мистецтв Діні Сергіївні Сарвіловій у черговий раз вдалося виховати групу майбутніх хореографів, котрі гарним умінням, великим бажанням і наполегливістю будуть займатися улюбленою справою – танцювати  й навчати танцям дітей.

Валерій Пейков, викладач кафедри соціальної роботи,
соціальної педагогіки та фізичної культури

Підсумкова конференція з діалектологічної та фольклорної практик в ІДГУ

22 червня студенти філологічних спеціальностей (014 Середня освіта Українська мова і література, Мова і література: болгарська, румунська, російська) разом з виконавцями спільного з Національною академією наук України наукового проекту, керівниками діалектологічної та фольклорної практик (доц. Делюсто М. С., доц. Гончар Н. М., доц. Колесникова Л. В., доц. Соколова А. В., ст. викл. Кісеолар П. Д.) провели підсумкову конференцію, на якій обговорили результати проведених експедицій та перспективи дослідження мовного та культурного розмаїття Південної Бессарабії.

У звітах студентів факультету української філології та соціальних наук  і факультету іноземних мов були представлені результати польових досліджень, лінгвістичні (фонозаписи, транскрибовані тексти, аналіз говіркового мовлення) та фольклорні матеріали, зокрема зафіксовані на світлинах предмети матеріальної культури – рушники, елементи національного одягу українців, болгар, молдован та ін., а також незабутні враження, позитивні емоції від безпосереднього спілкування з мешканцями Південної Бессарабії.

На основі теоретичних курсів «Діалектологія», «Діалекти межиріччя Дністра і Дунаю», «Діалектологія болгарської мови», «Діалектологія російської мови», «Румунські діалекти», «Фольклор» студенти закріпили, розширили і поглибили знання про територіальне варіювання української, російської, болгарської, румунської мов, з етнографії та фольклористики, їхньої методології, що у свою чергу дозволило повніше розкрити мовну та етнічну специфіку традиційно-побутової культури українців та її локальну (ареал межиріччя Дністра і Дунаю) своєрідність за історико-етнографічними районами півдня України, а також простежити сучасні тенденції розвитку національних мов і культур етносів України (українців, росіян, болгар, гагаузів, молдован).

За активну участь у державному науковому проекті «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов та діалектів» (НДР № 0116U004158), що реалізується під керівництвом д. філол. н., проф., директора Інституту української мови НАН України П. Ю. Гриценка та відповідального виконавця від ІДГУ д. філол. н. А. О. Колесникова, студенти були нагороджені грамотами, які від імені ректора ІДГУ вручила проректор з науково-педагогічної роботи д. іст. н., проф. Циганенко Л. Ф.

Матеріал підготували:
Доц. Соколова А. В.
Проф. Колесников А. О.

Випускники творчих спеціальностей ІДГУ склали державні іспити
Під час презентації творчих робіт

Червень в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті завжди дуже напружений. Кожен день проходять іспити й заліки, коли студенти показують результати своєї роботи за минулий навчальний рік. Найбільша увага в цей період приділяється, звичайно ж, випускникам ВНЗ, яких заслуховують на засіданнях спеціально створених державних атестаційних комісій.

Серед усього розмаїття іспитів з усіх напрямів навчання завжди особливо виділяються підсумкові звіти й огляди випускників творчих спеціальностей, об’єднаних «під крилом» кафедри музичного та образотворчого мистецтв педагогічного факультету. В цьому році вони пройшли особливо яскраво та змістовно.

Державний іспит з музичного мистецтва та методики його навчання є комплексним. Він складається з теоретичної частини, де випускники – вокалісти та інструменталісти показують знання основ музичного мистецтва, а також з практичної частини, коли новоспечені педагоги демонструють свої навички, отримані за чотири роки в музичній сфері. Наприклад, 15 червня атестаційна комісія, яку очолювала доцент Ольга Дмитрівна Замашкіна, прослуховувала програму хорових творів у виконанні хору університету. Суть того, що відбувалося на сцені, полягала в тому, що випускники по черзі виступали як диригенти хору. Такі виходи на сцену завжди хвилюючі, адже багато що залежить не тільки від правильності дій самого випускника, але й від усіх, хто виконує твір, а це студенти різних груп і курсів музичного відділення.

Виступи на сцені були чудовими. Багатоголосся виконавців, розмаїття творів та напрямів вокального мистецтва, помітні особливості диригентських стилів перетворилися в повноцінний, солідний концерт. Звичайно тут за кадром залишилися заняття, репетиції та копітка робота всіх викладачів музичного відділення, завідувача кафедри – кандидата педагогічних наук, доцента Жанни Єрофіївни Сироткіної, а також керівника університетського хору Людмили Іванівни Чеботар.

В цей же день проходив кваліфікаційний іспит з образотворчого мистецтва з методикою навчання для випускників художнього відділення кафедри. Державна атестаційна комісія тут теж окремо оцінювала рівень теоретичної підготовки студентів, які отримують кваліфікацію педагогів образотворчого мистецтва, і результат написання ними художніх творів. Творча частина, а точніше презентація робіт молодих художниць, відбулася в одній із аудиторій – майстерень. Комісія в складі голови Ольги Дмитрівни Замашкіної, доцента Івана Васильовича Пастиря, заступника декана доцента Лариси Дмитрівни Банкул у присутності декана педагогічного факультету, професора Надії Василівни Кічук, викладача кафедри Олександра Дмитровича Кари оглянули полотна випускниць відділення, дізналися, що стало натхненням для авторів кожного із творів, виконаних у техніці живопису маслом, поділилися думками про представлені роботи.

Побаченим і прослуханих у цей день члени комісій залишилися задоволені. Колектив кафедри музичного та образотворчого мистецтв вкотре підтвердив, що здатний давати своїм випускникам міцні знання й необхідні навички для того, щоб молоде покоління педагогів несло дітям радість пізнання краси й оволодіння мистецтвами, розвивало в них творчі здібності.

Валерій Пейков, викладач кафедри соціальної роботи,
соціальної педагогіки та фізичної культури

В ІДГУ відбулося відкриття кабінету інтерактивного вивчення іноземних мов

13 червня 2017 року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулося відкриття кабінету інтерактивного вивчення іноземних мов.

Урочисту місію перерізання червоної стрічки було надано почесному гостю свята – Надзвичайному і Уповноваженому послу Республіки Болгарія в Україні Красимиру Мінчеву та ректору Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярославу Кічуку.

На відкритті були присутні заступник міського голови м. Ізмаїл Сергій Баткілін, начальник відділу міжнародних зв’язків ІДГУ Микола Каплієнко, голова Ізмаїльського болгарського товариства ім. Святої Софії Микола Іванов, лідер Асоціації сімей бессарабських болгар «Роднини» Марія Корчагіна, директор Обласного центру національних культур Георгій Чилік, в. о. директора Ізмаїльського Центру ПТО Інна Ільченко.

Інтерактивний кабінет з вивчення іноземних мов входить  до числа шести проектів, реалізованих болгарським урядом на території України. На виділені Болгарією кошти були придбані комп’ютери, інтерактивна дошка, проектор, сервер.

Ректор ІДГУ Ярослав Валерійович Кічук подякував в особі Красимира Мінчева болгарському урядові за підтримку й надану допомогу. Ректор університету підкреслив, що ІДГУ є єдиним у Придунав’ї державним  вищим навчальним закладом, який підтримує тісну співпрацю з посольством Болгарії.

Ректор повідомив про плани закладу збільшити чисельність студентів, які вивчають болгарську філологію. На завершення виступу ректор сказав: «Сподіваюся, що в цьому році ми зможемо відкрити інформаційно-культурний центр Болгарії, який сприятиме розвитку ініціатив бессарабських болгар, наших громадських організацій, гармонізувати й активізувати українсько-болгарські відносини».

Надзвичайний і повноважний посол Болгарії Красимир Мінчев поділився з присутніми інформацією про посильну допомогу, що надається урядом Болгарії Україні. Так, півтора роки тому Болгарський уряд виділив кошти в сумі 100 тисяч євро, які були розподілені в Одеську, Донецьку та Луганську області.

Протягом останніх трьох років Болгарія оздоровила на морських курортах близько 250 українських дітей, чиї батьки постраждали під час війни.

Почесні консули Болгарії в Україні та України в Болгарії сприяють здійсненню реабілітації воїнів, які отримали поранення від російської агресії. Вони відновлюються як в Україні, так і в Болгарії в спеціальних реабілітаційних центрах.

Крім того, уряд Болгарії піклується не тільки про членів болгарської громади, але й про всіх українців. Наочний доказ тому – щойно відкритий кабінет.

«Це дуже потужний кабінет, – сказав посол. – Він дає можливість як студентам, так і викладачам удосконалити свої мовні навички. Мені дуже приємно, що Ярослав Валерійович прийняв до серця нашу ініціативу і ми змогли реалізувати цей центр в Ізмаїлі».

Заступник міського голови Сергій Баткілін підкреслив, що Ізмаїл – це багатонаціональне місто, і співіснування в ньому національних громад має виключно мирний характер. Ізмаїл підтримує теплі дружні відносини з сусідніми країнами – з Румунією, Болгарією, Молдовою.

Сергій Львович повідомив, що в ході зустрічі пана Мінчева з губернатором Одещини Максимом Степановим йшлося про створення болгарсько-українських класів і навіть шкіл на території Одеської області.

Помічник народного депутата України Олександра Урбанського Філіп Лук’яненко подякував урядові Болгарії в особі Красимира Мінчева за допомогу, яку вони надають молодим людям в Україні: «Все, що зроблено в цьому кабінеті, – це гідне вкладення в майбутнє України. Щиро Дякую. Хочеться цієї ініціативи побажати довгого продовження».

Зі словами подяки за чудовий кабінет, за турботу про студентів виступила і кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури ІДГУ, болгарист Наталя Гончар та студенти.

Після завершення офіційної частини представники болгарських організацій мали можливість поспілкуватися з послом Болгарії Красимиром Мінчевим, з ректором ІДГУ Ярославом Кічуком, обговорити питання підготовки фахівців європейського рівня у сфері освіти, культури, туризму та отримали від посла навчальну літературу.

Завершилася зустріч екскурсією по Ізмаїлу та музичними подарунками від студентів ІДГУ Альони Дімової, Євгенії Морошану та співучої пташки, гордості Ізмаїла Олесі Кічук.

 

Підтримка та допомога болгарського уряду відкриває українській молоді дорогу до Європи, адже Україна ось уже третій день, як отримала безвізовий режим.

Cтуденти і викладачі ІДГУ в діалектологічних експедиціях: праця за науковим проектом і відновлення традицій ВНЗ

З 8 по 11 червня група студентів-філологів факультету української філології та соціальних наук разом з викладачами кафедри української мови і літератури Колесниковим А. О. та Делюсто М. С. здійснили діалектологічні експедиції до м. Вилкове, сіл Ліски та Десантне Кілійського району.

Упродовж чотирьох днів під час діалектологічної практики учасники державного наукового проекту ІДГУ «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов та діалектів» (НДР № 0116U004158), що реалізується під керівництвом доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України Павла Юхимовича Гриценка, збирали діалектний матеріал до «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра і Дунаю». Студенти мали змогу ознайомитися не лише з мовними, а й культурними та етнографічними особливостями бессарабських українців, відвідали чимало пам’ятних місць та принад краю. У результаті експедицій зібрано понад 30 годин якісних фонозаписів діалектного мовлення, що увійдуть до національного фонофонду НАН України.

За давньою традицією дослідники зупинилися у спортивно-оздоровчому таборі ІДГУ «Івушка», який гостинно зустрів практикантів.

Від імені учасників групи висловлюємо щиру подяку за підтримку в організації поїздки ректору ІДГУ проф. Кічуку Я.В., проректору з науково-педагогічної роботи проф. Циганенко Л.Ф., за теплий прийом – директору табору «Івушка» Мельничуку І.П., адміністрації Десантненської та Лісківської сільських рад, працівникам інших осередків культури баз практики, діалектоносіям, всім, хто сприяв збору діалектного матеріалу, окремо – художньому керівникові будинку культури с. Десантне Афанасенко Наталії Прокопівні.

 

 

Делюсто М.С., доцент
Фото:
Олена Генова,
Катерина Дакі,
Надія Кравченко
студенти 241 групи

Запрошення до країни «Стихляндії»

У четвер, 25 травня, відбулася зустріч студентів ІДГУ з відомою ізмаїльською дитячою поетесою Любов’ю Олейніковою, де була презентована збірка віршів «Острів «Стихляндія».

Любов Олейнікова – Людина з великої літери, поетеса за покликанням. Своїми яскравими і барвистими поезіями Любов Вікторівна дає можливість поглянути на дитячий світ зовсім іншими очима. Тематика віршів різноманітна: про осінь і зиму, весну і літо, про тварин і про іграшки, про подружок, бабусь і мам…

У рамках зустрічі Любов Олейнікова трохи розповіла про своє життя, яке, на жаль, у поетеси було не з легких. Вона зачитала декілька найбільш відомих своїх віршів, у яких йдеться і про перше кохання, і про дитячі радощі.

Варто відзначити, що не тільки автор представляв свої вірші, але й студенти також із задоволенням декламували творіння поетеси.

Зустріч пройшла в теплій атмосфері, адже вірші Любові Олейнікової випромінюють тепло, ніжність, любов і пам’ять про дитинство.

Організаторами цього заходу виступили представники бібліотеки ІДГУ – завідувач бібліотеки Ольга Гармаш, завідувач читального залу Ольга Колесникова і бібліотекар Раїса Малєрова.

Анастасія Шишман
Джерело: The Izmail Times

Тиждень психології в ІДГУ

В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті на факультеті української філології та соціальних наук  пройшов Тиждень психології, метою якого було підвищення психологічної компетентності студентів, рівня довіри між учасниками освітнього процесу, а також сприяння розвитку їх особистості. Щорічні заходи, організовані спільними зусиллями викладачів кафедри загальної та практичної психології і студентів – майбутніх психологів  (І – V курсів), вже стали доброю традицією для нашого університету. Заявлених у цьому році заходів стало набагато більше.

Серед тижневих заходів стартапом став тренінговий марафон, тобто ряд ігрових психологічних тренінгів, що були проведені психологами другого і третього курсів для студентів різних факультетів з урахуванням їх спеціалізації.

Однією з яскравіших акцій була «Метелик мрії», в ході якої студентам на великому плакаті у формі метелика пропонувалося написати свої мрії. Відзначимо, що метелик обрано не випадково, адже він є символом душі, відродження, гармонії, благополуччя. На Сході вважають, що побачити у себе вдома метелика – на щастя. Давня легенда говорить: своє бажання треба так тихо прошепотіти метелику, щоб для всіх земних істот воно залишилося таємницею, і відпустити його. Метелики не вміють говорити, тому на своїх крильцях вони доставлять прохання прямо на небеса, і бажання обов’язково збудеться.

Головним заходом Тижня психології стало проведення круглого столу  «Актуальні проблеми загальної та практичної психології», в рамках якого відбулося обговорення наукових доробок учасників проблемних груп. З вітальним словом на відкритті круглого столу виступили проректор з науково-педагогічної роботи доктор історичних наук, професор Л.Ф.Циганенко, перший проректор кандидат філологічних наук, доцент Н.М.Кольцун, декан факультету української філології та соціальних наук кандидат історичних наук, доцент Л.В.Чорна.

На кафедрі загальної та практичної психології працюють дві проблемні групи. Першу із них «Проблема формування полікультурної особистості в закладах освіти» (керівник – викладач Л.О. Прокоф’єва) представляли Корся В. (ФУФСН, 21 група) з доповіддю «Інтолерантність як проблема полікультурного населення Подунав’я»; Рошкан Р. (ФУФСН, 31 група) з доповіддю «Полікультурна освіта як невід’ємна частина підготовки курсантів морських навчальних закладів».

Особливо слід відзначити, що Корся В. зі своїми науковими напрацюваннями під керівництвом Л.О. Прокоф’євої взяла участь у ІІ Міжнародній студентській конференції «Геополітика. Історія та населення Східної Європи. Нові напрями досліджень у галузі  соціальних, гуманітарних і політичних наук» на базі Галацького університету «Дунеря де Жос» (Румунія).

Другу проблемну групу «Новітні психотехнології» (керівник – С.П.Жоха) представляли М. Чернобай (ФУФСН, 31 група) з доповіддю «Техніки гештальттерапії у роботі практикуючого психолога»; Е. Волошина (ФУФСН, 31 група) з доповіддю «Робота зі сновидіннями у класичному психоаналізі»; О.Урсол (ФУФСН, 31 група) з доповіддю «Арттерапія у сучасному психологічному просторі»; О.Фурніка (ФУФСН, 21 група) з доповіддю «Робота практичного психолога із захисними механізмами дітей»; А. Андріянов (педагогічний факультет, 11 група) з доповіддю про участь у Всеукраїнській олімпіаді з психології у м. Одеса.

Крім того, на круглому столі виступили зі своїми науковими доробками студент V курсу В. Хитров – «Групова згуртованість» (керівник – доц. О.А.Васильєва) та студентка ІV курсу К. Мартинюк – «Креативність як чинник розвитку професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів» (керівник – доц. І.С. Мазоха).

Завершилося засідання круглого столу в ліричній формі. Студенти 31 групи В. Васильєва, М. Решетникова, С. Савченко представили авторські вірші, які торкнулися душі кожного.

Упродовж усього Тижня психології студентами і викладачами кафедри загальної та практичної психології було реалізовано ряд профорієнтаційних заходів у м. Ізмаїл та м. Болград.

Проведення Тижня психології вийшло ніби «двошаровим», що містить фігуру і фон. Фігури – центральні заходи дня, а фоном виступили «наскрізні» форми роботи, наприклад, психологічні газети, оформлення аудиторій та холів поверхів.

Л.О. Прокоф’єва, викладач кафедри
загальної та практичної психології;
Фото: О.Проданова, М.Решетнікова

«Діалектологічна практика – 2017» – черговий етап реалізації спільного державного наукового проекту ІДГУ і НАН України

24 травня з нагоди Дня філолога відбулося урочисте засідання учасників державного наукового проекту ІДГУ «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю – нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов та діалектів» (НДР № 0116U004158), що реалізується під керівництвом доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України Павла Юхимовича Гриценка.

Напередодні діалектологічної практики викладачі-учасники проекту ознайомили студентів філологічних спеціальностей (014 Середня освіта Українська мова і література, Мова і література (болгарська, румунська, російська)) факультету іноземних мов та української філології і соціальних наук з особливостями польової роботи, провели майстер-клас з методів і прийомів збору й дослідження діалектного матеріалу. Зокрема, д. філол. н. Колесников А. О. презентував і детально висвітлив специфіку структури спеціально укладеного питальника для збору інформації до першого в Європі «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра і Дунаю», створення якого було передбачено в межах проекту. К. філол. н. Кісеолар П. Д. звернула увагу на особливості комунікації з діалектоносіями різних вікових груп, фіксації фонозаписів, к. філол. н. Колесникова Л. В. наголосила на сучасних аспектах вивчення українських, російських, болгарських, румунських та гагаузьких говірок межиріччя Дністра і Дунаю, к. філол. н. Гончар Н. М. схарактеризувала зміст та складові звітів з практики, к. філол. н. Делюсто М. С. ознайомила з правилами безпеки під час проходження практики.

Сподіваємося, що проведені в червні польові експедиції будуть традиційно плідними, принесуть чимало цікавого лінгвістичного матеріалу для «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра і Дунаю», незабутніх вражень від етнічного і мовного розмаїття Південної Бессарабії, внаслідок чого постануть нові наукові та навчально-методичні праці.

Доц. Делюсто М.С.

Презентація творчого проекту О.Затинченка на вірші Т.Кібкало «Весна на Дунаї»

25 травня кафедра музичного та образотворчого мистецтв ІДГУ провела презентацію збірки пісень на вірші відомої ізмаїльської поетеси Т.Кібкало «Весна на Дунаї».

У цьому творчому проекті взяли участь студенти 2 курсу педагогічного факультету В.Катриченко, І.Фуфаєв, О.Галкіна, які створили пісні на вірші Т.Кібкало з гітарним та фортепіанним виконанням, а також доценти кафедри О.Затинченко і О.Бухнієва. Крім музичних та літературних текстів, проект містить чудові образотворчі роботи художників кафедри музичного та образотворчого мистецтв доцентів І.Пастиря та О.Кари, старших викладачів І.Шишмана і В.Корінька.

Відкрила презентацію декан педагогічного факультету професор Н.В.Кічук, яка висловила думку про те, що цей проект виходить за рамки кафедри, факультету та вишу, оскільки має велику значимість у нашому дуже складному сьогоденні.

Загалом, ця збірка стала інтегрованим твором різних видів мистецтв – поезії, музики і художнього мистецтва. Літературним редактором збірки виступила професор кафедри української мови та літератури ІДГУ Г.Б.Райбедюк, музичним упорядником – доцент кафедри музичного та образотворчого мистецтв О.А.Бухнієва. Збірку підготовлено на честь 80-річчя знаного композитора нашої сучасності – О.М.Затинченка.

фото: Юрій Берлінський
джерело: “The Izmail Times”

ІІІ Дунайські наукові читання

Ізмаїльський державний гуманітарний університет спільно з Інститутом історії України НАН України, Національною спілкою краєзнавців України під патронатом Міністерства освіти і науки України 18-19 травня 2017 р провів Міжнародну науково-практичну конференцію III Дунайські наукові читання «Голод 1946-1947 рр.: історичні, філософсько-психологічні та педагогічні аспекти».

Міністерство освіти і науки України підтримало ініціативу вишу про проведення заходу, присвяченого 70-й річниці голоду 1946-1947 рр. Ці трагічні події унесли сотні тисяч невинних життів, негативно вплинули на морально-психологічне та соціокультурне становище населення. При цьому голод 1946-1947 рр. став об’єктом свідомого замовчування з боку радянської влади, а факти масового голодування та голодних смертей умисно приховувалися. Лише із завоюванням незалежності України громадськість дізналася про злочинні дії сталінського керівництва в повоєнні роки. Однак маловивченими залишаються причини й наслідки голоду 1946-1947 рр. в Ізмаїльській області УРСР, яка найбільше постраждала від цього повоєнного лихоліття. Саме тому проведення міжнародної конференції, приуроченої цим трагічним подіям, на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету має важливе наукове й суспільне значення. Вона стала точкою відліку для нових наукових напрацювань із цієї проблематики та поширення історичної правди серед громадськості регіону.

В роботі конференції взяли участь понад сто науковців з України, Молдови, Румунії, Польщі, Чехії, Греції, Іспанії, Болгарії, серед яких 30 докторів наук, 50 кандидатів наук. Про інтерес до конференції свідчить участь дослідників із Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського університету ім. Б. Грінченка, Київського національного лінгвістичного університету, Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Одеського національного морського університету, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Ушинського, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського, Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Сумського державного педагогічного університету ім. А. Макаренка, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського та ін.

У перший день конференції відбулося пленарне засідання, яке відкрили ректор ІДГУ проф. Ярослав Кічук і проректор з наукової роботи, модератор заходу проф. Лілія Циганенко. На пленарному засіданні були зачитані привітання від Одеської обласної ради, Ізмаїльської міської ради, Інституту історії України НАН України, Науково-дослідного Інституту українознавства, Одеського відділення Національної спілки краєзнавців України, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», Мережі про європейських організацій України, Державного архіву Одеської області, Агентства транскордонного співробітництва Єврорегіон «Нижній Дунай», Центру громадських ініціатив.

Значний інтерес учасників і гостей пленарного засідання викликали доповіді Володимира Молчанова (Інститут історії України НАН України), Лідії Педуряк (Бєльський державний університет ім. Алеко Руссо, Молдова), Тетяни Шевчук (Ізмаїльський держаний гуманітарний університет, Ізмаїл), Артура Тулуша (Університет «Dunărea de Jos», Румунія), Іона Гелецького (Державний університет ім. Б.П. Хаждеу, Молдова), Віктора Дроздова (Ізмаїльський держаний гуманітарний університет, Ізмаїл) та ін. Доповідачі підкреслили необхідність вивчення регіонального виміру голоду 1946-1947 рр., залучення широкого кола джерел, у тому числі матеріалів усної історії, літературних і художніх пам’яток. Про важливість висвітлення трагічних наслідків голоду як з боку науковців, так і збоку митців наголосила під час скайп-привітання художниця Іона Тукусер (Болгарія), авторка картин про голод в Бессарабії.

Яскравим акцентом конференції став студентський перфоманс «Україна і хліб», а також презентація картин і малюнків студентів педагогічного факультету, виставки книг.

Після перерви були відкриті секційні засідання, котрі працювали в таких напрямах: голод 1946-1947 рр.: наслідки великої трагедії; усна історія як джерело вивчення голоду; історія країн Південно-Східної Європи у повоєнне десятиліття; проблеми повоєнного розвитку УРСР як об’єкт психолого-педагогічних та методичних досліджень; проблеми повоєнного розвитку як об’єкт філософських,  мовознавчих та літературознавчих  досліджень.

Проведення даного заходу є підтвердженням інтересу наукової громадськості до історії голоду 1946-1947 рр. Організатори міжнародної науково-практичної конференції «Голод 1946-1947 рр.: історичні, філософсько-психологічні та педагогічні аспекти» впевнені, що ця наукова зустріч дозволила об’єктивно розглянути актуальні аспекти заявленої наукової проблеми, розширити її фактологічну основу, перш за все, за рахунок регіональних досліджень. Учені у своїх виступах змогли уникнути формального підходу, віддавши данину поваги до трагічної сторінки нашої історії.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції, її учасники висловилися за необхідність посилення наукової роботи в цьому напрямі, популяризації матеріалів конференції в засобах масової інформації, активізацію пошуку, вивчення та публікації нових джерел про причини й наслідки голоду 1946-1947 рр., а також залучення до вивчення різних аспектів цієї проблематики молодих дослідників і студентів.

19 травня наукове дійство продовжила студентська науково-практична конференції «Пріоритетні напрямки європейського наукового простору: пошук студента», присвячена Дню науки і Дню Європи. У роботі конференції взяли участь близько 400 студентів, які виступили зі своїми доповідями в 20 секціях. У рамках заходу свої наукові розвідки представили 30 студентів-гостей, зокрема з Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Білгород-Дністровського педагогічного училища. В кожній секції були визначені переможці, яких адміністрація вишу преміювала цінними призами та сертифікатами на безкоштовний відпочинок на базі ІДГУ «Івушка».