Ізмаїльський державний гуманітарний університет Новини | Ізмаїльський державний гуманітарний університет - Part 29

Підсумок педагогічної практики студентів педагогічного факультету
Підсумкові конференції за результатами проходження педагогічної практики в освітніх закладах студентами 3 і 4 курсів педагогічного факультету

21 і 22 березня в ІДГУ відбулись підсумкові конференції за результатами проходження педагогічної практики в освітніх закладах студентами 3 і 4 курсів педагогічного факультету. Цей етап навчання передбачав чотири тижні протягом лютого і березня. Практику пройшли усі 189 студентів двох старших курсів факультету. Базами практик стали загальноосвітні школи, дошкільні навчальні залади, інтернати, спортивні школи міст Ізмаїл, Рені, Болград, Кілія, Арциз, Татарбунари, Білгород-Дністровський, Одеса та багатьох сіл районів півдня Одеської області.

 

На конференціях, які відкривала декан педагогічного факультету, доктор педагогічних наук, професор Надія Василівна Кічук, виступили всі керівники практики від ІДГУ, окресливши її завдання та загальні досягнення студентів під час її проходження.

 

Основна увага на конференціях приділялась доповідям студентів за підсумками педагогічної практики. Кожна академічна група за спеціальностями навчання на основі фотоматеріалів підготувала яскраві, змістовні презентації, які ілюстрували проходження студентами педагогічної практики в різних освітніх закладах, проведення уроків, змагань, спілкування з учнями шкіл та вихованцями дитячих садків.

 

За визначенням керівників практики та декану педагогічного факультету мета практики була досягнена, завдання в цілому виконані. Усі студенти отримали необхідні навички практичної роботи в навчально-виховних закладах.

 

Валерій Пейков, викладач кафедри соціальної роботи,
соціальної педагогіки та фізичної культури

Академічна мобільність в ІДГУ
Олександр Гецан

20 березня 2018 р. Ізмаїльський державний гуманітарний університет відвідав Олександр Гецан – аспірант факультету історії та філософії Державного університету Молдови, який прибув до Ізмаїлу в рамках пошукової роботи в Ізмаїльському архіві. Олександр працює над дисертацією доктора філософії на тему: «Система охорони здоров’я в Бессарабії у міжвоєнний період (1918-1925 рр.)».

 

Під час зустрічі з ректором ІДГУ проф. Кічук Я. В. були обговорені перспективи співробітництва між університетами Ізмаїла та Кишинева. Зокрема, пролонгація угоди про співробітництво, яка має на меті конкретну реалізацію програм академічної мобільності для українських і молдовських студентів й аспірантів, дослідницьких візитів до Ізмаїла і Кишинева, спільної участі в конференціях, а також проведення наукових досліджень під подвійною егідою університетів України та Молдови.

 

Олександр поділився з нами яскравими враженнями від знайомства з Ізмаїлом та університетом. Зазначив, що йому приємно бачити місто, яке розвивається, відбудовується, але при цьому не забуває про своє історичне минуле. О.Гецан відмітив високу мобільність та комунікабельність Ярослава Валерійовича по відношенню до студентів і гостей університету та звернув увагу на важливе стратегічне значення ІДГУ як єдиного державного закладу вищої освіти в Південній Бессарабії. Сподіваємося, що це не остання наша зустріч і вже влітку розпочнуться спільні україно-молдовські студентські практики з історії.

 

Волканова Н. В.,
старший інспектор науково-педагогічного відділу ІДГУ

Поезія об’єднує серця
Літературно-музичне свято в ІДГУ з нагоди відзначення Всесвітнього дня поезії

З нагоди відзначення Всесвітнього дня поезії 21 березня в ІДГУ було проведено ряд святкових заходів.

 

На факультеті української філології та соціальних наук, в якому найактивніше живе поезією філологічна душа, в літературній вітальні відбулося свято «Поезія – це завжди неповторність…» (Л. Костенко).

 

Свято було ініційоване професором кафедри української мови та літератури Райбедюк Г. Б. і студентами-філологами 4 курсу (Т. Зінченко, М. Коваль, А. Кутовою, Л. Лелюк, Г. Павленко, Л. Титаренко, І. Усатенко та ін.). Воно зібрало втаємничених у красу й магію художнього слова багатьох його шанувальників – викладачів і студентів факультетів української філології та соціальних наук, іноземних мов та педагогічного факультету. Захід розпочався цікавою презентацію історії Всесвітнього дня поезії. Після привітання декана факультету української філології та історії доц. Чорної Л. В. та завідувача кафедри проф. Колесникова А. О. студенти на високих емоційних регістрах читали поезії Л. Костенко, котра відзначила Святодень своєї долі 19 березня, віддавши шану її творчості як вершинному явищу української та світової літератури. Артистично прочитаний студентом першого курсу Д. Дарчуком знаковий вірш поетеси «Доля» спонукав учасників і гостей замислитись над власним життям…

 

З неабияким інтересом прослухали присутні інформацію І. Усатенко про цьогорічну лауреатку Національної премії імені Тараса Шевченка Емму Андієвську, яка з 1943 року й понині мешкає в Мюнхені. Її творчі надбання уславлюють українську культуру у світовому духовному просторі.

 

Цікавим мікросюжетом літературної гостини стало представлення творчого набутку митців «Придунаю журавлиного». Екскурс у поетичний світ М. Василюка, поданий доц. Томчуком О. Ф., емоційно доповнили декламуванням віршів нашого талановитого краянина студенти першого курсу (В. Кирмиза, Є. Коваль, У. Лисицька, І. Петрова,  В. Завгородня). Зворушливо прозвучали авторські проникливі рядки Л. Титаренко. Кандидат філологічних наук Романюк І. В., привітавши усіх зі святом високого духу, ознайомила творчу молодь із сучасними літературними конкурсами, побажала здобутків і перемог у мистецькій царині. Проф. Шевчук Т. С. привернула увагу аудиторії до ліричного слова болгарських поетів Бессарабії, презентованого підготовленою колективом науковців ІДГУ монографією «Культурний простір бессарабських болгар» (2018). Важливу інформацію щодо повнішого ознайомлення з художнім світом придунайських поетів почерпнули студенти із виступу доц. Соколової А. В., яка ознайомила їх із низкою дисциплін, пов’язаних із літературою рідного краю.

 

Особливою задушевністю зачарувала присутніх своєю ліричністю й сердечним теплом поетеса Таміла Кібкало. До глибини душі зворушило усіх природне й щире слово, котре прозвучало в калейдоскопі її віршів. Його підготувала доц. Погорєлова А. Д. зі своїми вихованцями – студентами педагогічного факультету (О. Бошковою, О. Павловою, І. Пец, І. Ростовцевою, К. Тангер). Своєрідним фоном літературного дійства стали ошатно видані збірки поезії, музичний супровід, аудіо- та відеоматеріали.

 

Завершилась літературна гостина «голосом душі» (назва однієї зі збірок Т. Кібкало) й зверненням до сучасників і нащадків геніальної Л. Костенко:

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

 

Також з нагоди відзначення Всесвітнього дня поезії 21 березня в ІДГУ відбулось літературно-музичне свято «Поезія об’єднує серця».

 

Його організаторами стали: Урсу Наталія (Інформаційний центр Румунії) і Світлана Кравченко (Центр громадянської освіти). Захід пройшов за участі викладачів університету, студентів, учнів загальноосвітніх шкіл, учнів недільної школи «Българска светлица». Гості свята говорили про поезію як мистецтво, що відкрите для кожного, читали улюблені вірші.

 

Зі словами вдячності та підтримки до учасників звернувся ректор ІДГУ, професор Ярослав Кічук, наголосивши, що поетична мова необхідна для гармонійної взаємодії людей в суспільстві, що вона є засобом самоствердження, дієвим важелем прогресу, а також загального розвитку молодої особистості, зокрема, майбутнього вчителя.

 

На святі були присутні почесні гості: Олександр Гецан, аспірант факультету історії та філософії Державного університету Молдови, Анка Редукан, викладач Галацького університету «Дунеря де жос»(Румунія), Валентина Радкіна, завідувач кафедри романо-германських мов факультету іноземних мов ІДГУ та викладачі кафедри романо-германських мов Олена Голованова і Валентина Шевчук.

 

Студентська та учнівська молодь подарувала неповторний світ поетичної сповіді, що вчить співчувати, тонко сприймати красу, осмислювати навколишній світ. Сподіваємось, що вірші, які читали учасники заходу, збагатили присутніх духовно і дозволили всім відчути настрій та творчі вподобання один одного.

 

Під час світа лунали пісні про кохання у виконанні студентів ІДГУ Сергія Нєйчева, Катерини Тангер, Івана Нівні і Анастасії Мірчевій. У виконанні Анастасії Желясковой, Ганни Ніколаєвой, Ганни Алексєєнко, Ірини Алайбовой, Тамари Дорошенко, Анастасії Шишман, Валерії Білокуренко, Дарині Наню, Али Наню, Марині Івановій, Вероникі Булгару, Любові Бурлаку, Олени Куртєвой звучали прекрасні вірші українською, румунською, болгарською, німецькою і французською мовами. Поетичні рядки про кохання, боротьбу за незалежність, любов до матері, Батьківщину мелодійно, ніжно, ніби самі переливались у музику. Поетичний калейдоскоп супроводжувався мальовничим відеорядом та музичним оформленням.

 

До уваги учасників була розгорнута книжкова виставка «Поезія – то серце мови», яку підготувала бібліотекар ІДГУ Світлана Сова і Ольга Колесник. Шанувальники поетичного слова знайшли тут збірки класиків української літератури Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Степана Руданського, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Бориса Олійника, ознайомились з виданнями поетів Бессарабії та творчим доробком молодих авторів нашого краю.

 

Змінюються часи і влада, змінюється життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.

 

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти

Молоді паростки науки
Тематичне розширене засідання проблемних груп на тему: «Шевченкознавство: стан і перспективи»

Заключним акордом відзначення шевченківських днів на факультеті української філології та соціальних наук стало тематичне розширене засідання проблемних груп на тему: «Шевченкознавство: стан і перспективи» (наукові керівники: к. філол. н., проф. Райбедюк Г. Б., к. філол. н., доц. Томчук О. Ф., к. філол. н., доц. Соколова А. В.).

 

У вступному слові проф. Райбедюк Г. Б. окреслила основні магістральні лінії сучасного шевченкознавства, привітала першокурсників із входженням до сфери наукових студій.

 

Доц. Соколова А. В у своєму виступі звернула увагу присутніх на особливості шевченківського тексту в художньо-естетичному дискурсі української літератури, зосередилась на монографічних дослідженнях Г. Клочека («Шевченкове Слово: спроби наближення») та Л. Генералюк («Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва»).

 

Уперше до наукових дискусій були залучені студенти першого курсу (14 гр.), котрі представили інформацію про наукове шевченкознавство київських неокласиків (Дарчук Д., Завгородня В., Коваль Є., Лисицька У., Петрова І.). Їхні повідомлення узагальнив і доповнив доц.  Томчук О. Ф., ідентифікуючи проекти радянського / нерадянського шевченкознавства ХХ століття.

 

Логічним продовженням наукового діалогу стали доповіді студентів четвертого (Зенчинко Т., Кутова А., Лелюк Л., Павленко А., Пирожкова В., Титаренко Л., Усатенко І.) та шостого (Петрова Г.) курсів, присвячені парадигмі сучасного шевченкознавства, характеристиці найактуальніших рецептивних його моделей. Об’єкт обговорення становили такі методи сучасного шевченкознавства, як філософсько-антропологічний, герменевтичний, компаративний тощо.

 

Другу частину засідання проблемних груп визначила презентація шевченкознавчих праць знакових сучасних дослідників: Ю. Барабаша, О. Бороня, І. Дзюби, В. Дудка, Г. Клочека, Є. Нахліка, О. Слободяна та ін.

 

Після жвавого та цікавого обговорення всі учасники засідання дійшли висновку, що його можна афористично сформулювати словами відомого еміграційного шевченкознавця Євгена Маланюка: «Наше знайомство з поетом щойно почалося».

Матеріал підготувала доц. Соколова А. В.,
світлини Марини Коваль

УПА — відповідь нескореного народу
Пересувна виставка «УПА — відповідь нескореного народу»

21 березня 2018 року в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я була відкрита пересувна виставка «УПА — відповідь нескореного народу», створена у співпраці Українського інституту національної пам’яті з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького», Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

 

Центром громадянської освіти ІДГУ для студентів педагогічного факультету було організовано похід до музею з метою ознайомлення із трагічними сторінками історії українського народу.

 

На виставці були присутні й прикордонники, курсанти   Дунайського факультету морського та річкового транспорту, громадські діячі.

 

Інформаційно-просвітницькі плакати пересувної виставки розповідають про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби українського народу. На 24 стендах у фотографіях, документах, картах та інфографіках представлено цілісну картину протистояння Організації українських націоналістів та Української повстанської армії з нацистським і комуністичним тоталітарними режимами під час Другої світової війни та в повоєнний час.

 

Відкрила виставку директор Ізмаїльського  історико-краєзнавчого музея Придунав’я Ольга Тірон: «Ця виставка про УПА демонструє всі етапи репресій радянської влади проти родин членів ОУН і УПА, які розгорнулися на Західній Україні з лютого 1944 року. Згадуються долі десятків тисяч примусових виселенців на чужину. Окремою сторінкою у виставці розкрито продовження боротьби членів ОУН і УПА у радянських концтаборах. В експозиції розповідається про тих повстанців, що організовували найбільші повстання політичних в’язнів ГУЛАГу в Норильську, Воркуті та Кенгірі. Результатом цієї боротьби став крах тоталітарної системи та розвал СРСР”

 

Провела історичний екскурс часів окупації науковий співробітник музею Марія Вакуленко.

«Активно антинацистський фронт проявився у лютому-березні 1943 року, коли УПА звільняла цілі населені пункти на Рівненщині та Волині, а також коли було на значній території створено Колківську республіку. Окрім вигнання нацистів, УПА вступала в сутички з червоними партизанами, які мали завдання від НКВД воювати проти повстанців. Була боротьба і проти польської Армії Крайової, яка теж претендувала на українську територію», – зауважила історик.

 

Н. Ю. Кальчева – одна з тих, хто постраждав від комуністичного та нацистського режимів. Вона презентувала  літературу про історію боротьби УПА, а також  зазначила, що свобода – це такий скарб, заради якого будь-які жертви не є жертвами. Тому бійці УПА віддавали своє життя заради вільної України. Ми повинні знати історію своєї держави, шанувати загиблих та боротися сьогодні заради  майбутнього свого народу.

 

Навколо тематики та проблематики історії УПА здійснюють дуже багато маніпуляцій. Тому ця виставка допомагає детальніше розкрити багато невідомих аспектів про діяльність повстанців.

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти ІДГУ

Тарас Шевченко і сучасність: крізьчасовий діалог
Відкрита лекція «Феномен Тараса Шевченка у культурному та гуманітарному просторі України і світу»

Саме такі асоціації виникли у студентів та викладачів під час відкритої лекції «Феномен Тараса Шевченка у культурному та гуманітарному просторі України і світу». Її традиційно у межах шевченківських днів провела 14 березня 2018 року к. філол. н., доцент кафедри української мови і літератури Соколова А. В.

 

Оригінальність цього заняття в тому, що крім чіткої дидактичної мети й навчальних завдань, викладачем було поставлено низку архіважливих для сьогодення освітньо-виховних проблем. Сприйняття та поцінування Тараса Шевченка як світоча української нації та феномена світової культури визначило маргінальну проблему, довкола якої зав’язався жвавий і цікавий діалог. На ефективність об’єктивного сприйняття поета були спрямовані ключові позиції заняття: презентація найновіших шевченкознавчих праць, фактологічних джерел, аналіз і декламація знакових творів митця, використання відео- та аудіоматеріалів.

 

Підсумком крізьчасового діалогу Кобзаря та присутніх стали слова Івана Дзюби, котрі промовисто й переконливо передають усю вагу його феномена: «Великий подвиг Тараса Шевченка полягав передусім у тому, що він вивищивши поняття про свій народ – повернувши цьому поняттю його споконвічну гідність, – водночас підніс до загальнолюдського рівня і відроджувану літературу цього народу».

Томчук О. Ф., доцент кафедри української мови і літератури

Кафедра романо-германської філології посилила профорієнтаційну роботу із випускниками ЗОШ регіону
Профорієнтаційна робота кафедри романо-германської філології

З метою формування контингенту студентів з числа професійно орієнтованої молоді викладачами кафедри романо-германської філології були проведені інформаційні заходи щодо висвітлення умов прийому абітурієнтів на спеціальності кафедри.

 

Основне завдання профорієнтаційної роботи – забезпечення належного рівня інформації про спеціальності, які надає кафедра романо-германської філології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр».
Розроблено нові рекламні матеріали, які містять повну та об’єктивну інформацію про кафедру романо-германської філології та дають можливість вступникам краще обміркувати переваги вступу. Ознайомитись з буклетами можна за посиланнями:

 

Для більш активного залучення абітурієнтів за спеціальністю 035 Романські мови та літератури (переклад включно) та за спеціальністю 014 Середня освіта «Мова і література (французька, румунська) викладачами кафедри романо-германської філології (Шевчук В.Д., Кудіновою О.І., Головановою О.М. разом із завідувачем кафедри Радкіною В.Ф.) була проведена профорієнтаційна робота у 14 загальноосвітніх школах регіону: Ренійський район – с. Новосільське, с. Орлівка, с. Долинське, с. Лиманське, м. Рені – ЗОШ №1 та ЗОШ №4; Ізмаїльський район – с. Озерне, с. Утконосівка, с. Кислиця, с. Першотравневе, с. Кам’янка, м. Ізмаїл – ЗОШ №8, ЗОШ №11, №14. З метою висвітлення умов вступу на вищезазначені спеціальності викладачі кафедри взяли участь у батьківських зборах в ЗОШ №8 м.Ізмаїл та в ЗОШ с. Каменка та с. Лиманське.

 

Зустрічі викладачів кафедри з учнями шкіл дозволяють відповісти на численні питання випускників, зацікавити їх яскравими прикладами майбутньої професії, можливістю отримання паралельно другої вищої освіти та диплома Європейського зразка, ознайомити з історією університету та кафедри, їх традиціями та досягненнями, основними напрямками діяльності кафедри романо-германської філології.

 

Профорієнтаційна діяльність кафедри романо-германської філології проводиться комплексно. Була налагоджена співпраця із загальноосвітніми навчальними закладами, зокрема в бесідах з директорами шкіл було отримане усне погодження на введення французької мови як другої іноземної згідно Закону України «Про освіту». З метою популяризації вищезазначеної європейської мови викладачами кафедри романо-германської філології організовується свято шкільних французьких театрів. До участі у цьому захоплюючому та неординарному заході запрошуються учні шкіл регіону з театральними виставами на французькій мові. Профорієнтаційна робота також представлена «Днями відкритих дверей університету», які проводяться щомісяця з метою організації зустрічей випускників шкіл та адміністрації ВНЗ, викладачів.

 

Вся вищезазначена інформація для майбутніх абітурієнтів пропонується на сторінці Вступ до ІДГУ та на сторінці кафедри романо-германської філології.

Магістри ФУАІД отримали дипломи
Урочисте вручення дипломів магістра на факультеті управління, адміністрування та інформаційної діяльності

15 березня 2018 року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулась урочиста церемонія вручення дипломів випускникам – магістрам денної форми навчання факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності. З’явилася нова генерація дипломованих фахівців, які будуть працювати на благо України.

 

У цьому році успішно завершили навчання і отримали диплом про вищу освіту: 8 магістрів трудового навчання та технологій, технічної та комп’ютерної графіки; 10 магістрів економіки підприємства; 16 магістрів менеджерів з управління навчальним закладом. Варто відмітити, що з 34 випускників дев’ять отримали диплом з відзнакою.

 

З вітальним словом до випускників та гостей свята звернувся  ректор ІДГУ, професор Ярослав Валерійович Кічук: «Сьогодні ви, на одній із найважливіших церемоній у вашому житті. І я хочу привітати ваших батьків, рідних і близьких із нею. Бажаю всім нових творчих звершень, мудрих рішень, впевненості у своїх силах та рішучості до дій,  кар’єрного зростання та високих професійних досягнень!»

 

Теплі настанови магістрам і побажання успіхів у подальшій професійній самореалізації пролунали від декана факультету доцента Вікторії Анатоліївни Мізюк: «Нехай диплом випускника ІДГУ стане для вас не просто документом про вищу освіту, але й надійним провідником на професійному шляху, предметом гордості і знаком приналежності до багатотисячної родини факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності».

 

Привітали випускників із важливим у їх житті днем голова атестаційної комісії професор Л. Б. Куліненко, завідувач кафедри управління підприємницькою та туристичною діяльністю доцент Л. М. Сорока, куратор групи О. М. Букатова, куратор академічної мобільності доцент О. І. Яковенко.

 

Слова подяки пролунали від магістра спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», володарки «червоного» диплому А. Калиманової, магістрів спеціальності «Менеджмент» М. Топалова, Є. Абросимова, Г. Захарова, К. Малайрева, а також магістрів спеціальності 74 групи.

 

Після привітань усі випускники прийняли Клятву студента-випускника 2018 року. На згадку про роки навчання в ІДГУ, випускники отримали значки із логотипом ФУАІД та фірмові блокноти. Кульмінацією свята стала церемонія прощання із студентськими роками – кожен студент випустив у небо кульки студентського життя.

 

Побажаємо випускникам успіхів в усіх справах, наполегливості, невичерпної енергії та завзяття!

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти ІДГУ

Шановні колеги!
Journal of Danubian Studies and Research

Науковий відділ університету «Данубіус» (Галац, Румунія) запрошує професорсько-викладацький склад Ізмаїльського держаного гуманітарного університету взяти участь у роботі 8-ї міжнародної наукової конференції «Дунай – стрижень європейської ідентичності», яка відбудеться в міжнародний день Дунаю – 29 червня 2018 р. та опублікувати результати своїх досліджень в науковому журналі “Journal of Danubian Studies and Research”, зареєстрованому у провідних наукометричних базах Index Copernicus, EBSCO, DOAJ.

 

Умови участі у конференції та вимоги до оформлення публікації.

  1. Подання заявки на ел. адресу: shevchuktat2@gmail.com до 25 травня 2018 р. Вимоги до оформлення заявки (Додаток 1).
  2. Подання публікації до 10 червня 2018 р. Вимоги до оформлення публікації (Додаток 2).
  3. Тематика доповідей та публікацій має мати відношення до регіональних студій, або бути пов’язаною з актуальними науковими розвідками у річищі гуманітарної проблематики, пов’язаної з розвитком країн Дунайського ареалу.

Напрямки роботи конференції:

  • Дунайська економіка і річне законодавство;
  • регіональні реалії і перспективи європейської інтеграції (європейство і європеїзм);
  • розвиток місцевих громад в країнах Дунайського ареалу;
  • регіональна історія, ментальність, імагологія;
  • регіональні національні стереотипи і образи;
  • літературний процес країн Дунайського ареалу;
  • міждисциплінарність у сучасній науці: методологічні аспекти;
  • Estudentiana (науковий пошук студента у річищі заявленої проблематики).
  1. Робочі мови: англійська, французька, румунська, російська.
  2. Публікація безкоштовна для викладачів ІДГУ. Для науковців інших вузів України – 70 євро. Учасники конференції, які їдуть до Румунії, сплачують оргвнесок у розмірі 30 євро. Заочна участь у конференції безкоштовна.
У ПОЛОНІ КОБЗАРЕВОГО СЛОВА: про цьогорічного лауреата Шевченківської премії
Шевченківська премія

Щороку березневі дні приносять звістку про нагороджених найпрестижнішою в Україні державною відзнакою чільних представників красного письменства. Цю відзнаку – Національну премію України імені Тараса Шевченка (Шевченківську премію) – засновано 1961 року з метою поцінування найвидатніших творів літератури і мистецтва, публіцистики та журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Першими Диплом і Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина й Олесь Гончар у галузі літератури та Платон Майборода в галузі музичного мистецтва.

 

Цьогорічним лауреатом Шевченківської премії у номінації «Література» стала українка, котра мешкає в Мюнхені, Емма Андієвська. Вона народилася в Донецьку, який тоді, в 1931 році, ще називався Сталіно. 1937 року з родиною переїхала спочатку до Вишгорода, а згодом (1939 р.) до Києва, де її батька стратили енкаведисти. Під час Другої світової війни разом із матірю емігрувала до Німеччини і прожила там майже все життя. Проте ні на хвилину письменниця не забувала про Україну, якій присвятила усю свою багатогранну творчість.

 

Шевченківський комітет обрав Емму Андієвську лауреатом за п’ять книг: «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи». Але це лише невеличка дещиця її доробку. Вона – авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин. Емма Андієвська творить власний світ, має свій мистецький упізнаваний сюрреалістичний стиль, тобто стиль Андієвської. Її відносять до представників модернізму в українській літературі другої половини ХХ століття. Хоча сама вона вважає, що не поєднує себе з жодним мистецьким напрямом. Письменниці цікавий сучасний світ, його проблеми. Її творчість модерна, філософська, містична, духовна.

 

Емма Андієвська – одна з неординарних постатей, яку час зберіг для нас, аби продемонструвати, що людина не має права загубитися в чужому світі, коли вже судилося покинути свій. Для неї характерні бездоганна українська мова й автентичний український дух. «Я поклялась собі, якщо буду одна у світі українка, то змушу існувати Україну, залишусь українкою», – пише Емма Андієвська.

 

Безмежна віра в людину, в український народ, його сили й можливості рельєфно означують не лише художньо-естетичний, але й моральний образ художньо-мистецького світу лауреатки високої відзнаки, формують сакральне поле національної ідентичності письменниці, життя й творчість якої триває в полоні Кобзаревого Слова – від перших проб пера й до сьогодення.

Райбедюк Г. Б., професор кафедри української мови і літератури