14 березня 2018 року в Ізмаїльській картинній галереї відбувся захід до Дня українського добровольця з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Організаторами стали представники Центру громадянської освіти ІДГУ і волонтер, мати добровольця, Кальчева Наталія Юріївна.
На захід були запрошені учні ЗОШ №2 міста Ізмаїл, студенти ІДГУ, добровольці, волонтери та активісти.
Кальчева Наталія Юріївна привітала усіх присутніх та наголосила, що історичний екскурс свідчить – феномен добровольства здавна притаманний українцям. «Одним із перших прикладів добровольства можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини, Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС», – зазначила Наталія Юріївна.
Також привітати добровольців прийшла учениця недільної школи “Българска светлица” ІДГУ Людмила Маркова, яка прочитала вірш Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий”.
Студенти ІДГУ взяли активну участь у заході та виступили із доповідями про історичний розвиток добровольчого та волонтерського рухів:
1. «Від козаків до кіборгів» (Кожухаренко Людмила, аспірантка факультету української філології і суспільних наук).
2. «Вони для нас виборюють життя» (Литвинова Марія, голова студентської ради ІДГУ).
3. «Волонтерський рух в Україні» (Шевчук Анастасія, студентка ІІ курсу педагогічного факультету).
Голова волонтерського руху «Ізмаїл» Альона Аршинова представила трофеї добровольців від російської агресії на Сході України та бойовий прапор ізмаїльських добровольців. Діти ставили запитання і слухали відповіді молодого «військового експерта» Олексія ЗОШ №2.
Варто зауважити, що в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух. Місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки.
Також відмітили, що 15 березня 1939 року в Хусті карпатські українці проголосили свою самостійну суверенну державу. Герої Карпатської України показали приклад того, як треба любити свою державу і захищати її.
Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист Вітчизни. Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних українських громадян самоорганізувалися в батальйони й вирушали на Схід. Саме завдяки добровольцям, їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів.
І сьогодні наші захисники продовжують боронити нашу землю від ворога. Ставши на захист Батьківщини, вони назавжди стали добровольцями, на їх прикладах будуть зростати і гартуватися нові покоління вільних українців.
Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти
