Здобувачі наукового ступеня доктора філософії Ізмаїльського державного гуманітарного університету в рамках «Марафону доброчесності» взяли активну участь у двох важливих заходах, спрямованих на розвиток культури академічної доброчесності, усвідомленого використання новітніх технологій та підвищення якості наукової діяльності – вебінарі «Академічна доброчесність у науковій діяльності: як захистити себе від академічного шахрайства» та воркшопі «Доброчесне використання технологій ШІ в науковій, науково-технічній, інноваційній діяльності».

Вебінар «Академічна доброчесність у науковій діяльності: як захистити себе від академічного шахрайства», який провів Віктор Дроздов – доцент кафедри історії та методики її навчання, начальник навчально-методичного відділу забезпечення якості вищої освіти, ліцензування та акредитації ІДГУ, було присвячено темі етичних аспектів наукової роботи. Спікер детально розкрив поняття академічної доброчесності, навів приклади типових видів наукової неправомірної поведінки, таких як фабрикація, фальсифікація, плагіат, самоплагіат, маніпулювання результатами, сумнівні дослідницькі практики та інші порушення, що шкодять репутації дослідників і знижують довіру до науки загалом.

Особливу увагу було приділено питанням публікаційної етики – зокрема, проблемі «хижацьких» журналів, які використовують нечесні схеми заробітку, пропонуючи публікації без належного рецензування, а також явищу торгівлі авторством і діяльності так званих «паперових фабрик», що масово продукують фіктивні статті. Учасники вебінару дізналися, як перевіряти наукові видання перед поданням статей, користуватися офіційними базами даних Scopus, Web of Science, ThinkCheckSubmit, щоб уникнути співпраці з шахрайськими видавцями. Також були розглянуті ознаки сумнівних журналів: агресивні спам-розсилки, приховані комісії, фальшиві редакційні ради, відсутність прозорості в роботі редакційних колегій, а також неправдиві твердження про імпакт-фактори.

Під час заходу учасники отримали низку практичних порад щодо запобігання плагіату, уникнення порушень авторського права, коректного цитування джерел, оформлення бібліографічних посилань і правильного посилання на власні попередні публікації. Було наголошено, що академічна доброчесність – це не лише дотримання правил цитування, а насамперед культура наукової чесності, взаємоповаги, прозорості та відповідальності за результати досліджень.

Воркшоп «Доброчесне використання технологій ШІ в науковій, науково-технічній, інноваційній діяльності» провів тренер-фасилітатор Олександр Доренський – експерт з академічної доброчесності освітньої українсько-польської фундації IIASC, координатор освітніх проєктів з дослідницької доброчесності громадської організації «Інноваційний університет», координатор-секретар робочої групи «Доброчесність та антикорупція для педагогічних працівників» НАЗК, доцент кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення Центральноукраїнського національного технічного університету.

Під час воркшопу здобувачі наукового ступеня доктора філософії обговорювали сучасні тенденції розвитку технологій штучного інтелекту та їхній вплив на наукові дослідження, освітній процес і професійну етику науковців. Особливу увагу було приділено питанням етичного використання ШІ у підготовці наукових текстів, аналізі даних, написанні аналітичних звітів і дисертаційних робіт. Було наголошено, що технології штучного інтелекту відкривають нові можливості для вдосконалення академічної роботи – зокрема, дозволяють швидше обробляти великі обсяги інформації, формувати структуровані бази даних, створювати аналітичні візуалізації та прогнозні моделі. Водночас учасники воркшопу дійшли висновку, що використання таких інструментів потребує високого рівня відповідальності, оскільки безконтрольне або неусвідомлене застосування ШІ може призвести до порушення принципів академічної доброчесності, викривлення результатів або навіть фабрикації даних.

Здобувачі третього освітньо-наукового рівня вищої освіти обговорили конкретні приклади використання ШІ у різних галузях – від гуманітарних досліджень до технічних наук, а також проблеми авторства, інтелектуальної власності та необхідність дотримання міжнародних стандартів академічної етики. Особливий інтерес викликала дискусія про те, що штучний інтелект може виступати не лише як інструмент для полегшення роботи дослідника, а й як виклик для розвитку критичного мислення, оскільки вимагає від науковця чіткого усвідомлення власного внеску у створений контент і здатності відрізняти оригінальний науковий результат від автоматично згенерованого матеріалу.

Участь у вебінарі та воркшопі дозволила здобувачам ступеня доктора філософії не лише поглибити свої знання з питань академічної етики, а й сформувати практичні навички, необхідні для якісного проведення досліджень і публікацій у доброчесний спосіб. Такі заходи сприяють підвищенню рівня академічної культури в університеті, формуванню у молодих науковців внутрішньої мотивації до дотримання етичних стандартів, розвитку критичного мислення та відповідальності за наукові результати.

Проведення подібних освітніх ініціатив є надзвичайно важливим у сучасних умовах, коли цифровізація та поява нових технологій створюють як великі можливості, так і потенційні загрози для науки. Підвищення обізнаності здобувачів щодо академічної доброчесності є запорукою формування відповідальної наукової спільноти, заснованої на довірі, чесності, прозорості та взаємній повазі. Участь аспірантів ІДГУ у таких заходах засвідчує їх прагнення розвивати власний науковий потенціал, діяти відповідально, етично й доброчесно, роблячи свій внесок у становлення високих стандартів сучасної української науки.

Валентина Нідельчу,
здобувачка Ізмаїльського державного гуманітарного університету,
освітнього ступеня доктор філософії,
ІІІ рік навчання, спеціальність 051 Економіка