Щороку в третю неділю травня по всій Україні  відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менш як 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937-1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВC СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВС (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВС. Традиційно викладачі та студенти ІДГУ відвідують локації Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

В цей пам’ятний день учасники студентського наукового гуртка ІДГУ «Усноісторичні дослідження. Студії пам’яті» організували засідання круглого столу (в онлайн форматі). Доповіді були присвячені аналізу нормативно-правових актів, якими влада намагалась надати чинності репресивній політиці; висвітленню задіюваних форм і методів репресій; розкриттю наслідків комуністичного терору в Україні, як-от: знищення політичної, наукової та мистецької еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Здобувачі університету ініціювали встановлення на території  Ізмаїльського державного гуманітарного університету пам’ятника жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Бережімо пам’ять про загиблих і борімося за свободу, гідність і майбутнє нашої держави.

Наталія Гончарова,
доцент,
керівник наукового гуртка
«Усноісторичні дослідження. Студії пам’яті»