Наш Ізмаїльський виш – не тільки освітній заклад. Він є центром духовного життя Українського багатонаціонального Придунав’я. В його затишних стінах народжуються справжні таланти. Саме тут викарбовується й відгранюється фахівцями-філологами Слово тутешніх митців – про любов і добро, про мир і красу, про рідну землю – її тривожне сьогодення й омріяне щасливе майбутнє.
Одним із таких знакових митців був відомий нині ізмаїльський поет-пісняр Михайло Василюк, творчість якого здобулася на реальне життя саме завдяки нашому університету, зокрема, зібраними викладачами-ентузіастами під «один дах» і виданими збіркою «Серце на долоні бандури» його віршами… Проте головнішим тут є унікальність таланту Поета. Пасіонарна енергетика слова Василюка цими днями панувала в просторі камерного звучання його слова у студентських аудиторіях університету в дні пам’яті співця «Придунаю журавлиного», котрий наближав соборність України в нашому краї – і пристрасним словом, і полум’яною піснею, і реальними державотворчими справами… Він відійшов у позасвіти тридцять років тому, 11 вересня 1991 року. Унікальний поет, композитор, бандурист, неординарна особистість, активний громадський діяч, щедро обдарований Усевішнім багатьма талантами. Михайло Василюк надзвичайно любив життя, світ, людей… Та особливою його любов’ю, щемною та глибокою, щирою та незрадливою була Україна і її сонячний придунайський край. Дуже прикро, що Василюка не стало саме тоді, коли над нашою землею залопотіло на усевітрах жовто-блакитне знамено, сповіщаючи світові, що справдились поетові мрії про Незалежність… Не судилось… Зозуля накувала іншу долю… Проте залишилась світла пам’ять про митця, котра провіщає сьогодні у пристрасному Слові й проникливій Пісні його полум’яним серцем, що «на долоні бандури цвіло».
Зупинімось на мить, згадаймо поета, дослухаймося до його заповітів, до магічного чар-слова істинного патріота-пасіонарія, якому без України «не дихалось беззастережно». Пам’ять про нього живе й у спогадах його однодумців, у трепетних рядках Валерія Виходцева, Таміли Кібкало, вміщених на сторінках збірки «Поміж Дунаєм і Дністром», названої рядком однієї з ліричних блискіток Михайла Василюка.
Професор Галина Райбедюк
