23 лютого 2021 року кафедрою української мови і літератури ІДГУ було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію з нагоди Міжнародного дня рідної мови та на відзначення 30-ї річниці незалежності України «Українська мова як фактор єдності незалежної України: стан і проблеми удержавлення». У конференції взяли участь філологи: доктори наук, професори, кандидати наук, доценти, викладачі, представники адміністрацій національних та державних вишів з різних регіонів України (Києва, Ужгорода, Житомира, Умані, Одеси, Камʼянця-Подільського, Глухова, Ізмаїла), а також студенти філологічних спеціальностей та вчителі-практики.
Відкрив пленарне засідання доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України (м. Київ) – Павло Юхимович Гриценко із доповіддю «Удержавлення української мови: проблеми сьогодення», в якій наголосив на незадовільному стані удержавлення української мови, необхідності захисту державної національної мови від політики русифікації, яка продовжує провадитися країною-агресором, окресливши алгоритм дій в цьому напрямку свідомих філологів-україністів.
Своєрідним продовженням ідей, висловлених Павлом Юхимовичем, став виступ декана філологічного факультету Ужгородського національного університету, кандидата філологічних наук, доцента кафедри журналістики, активного громадського діяча, захисника державної мови Галини Василівни Шумицької «Актуалізація ролі державної мови як фактора національної безпеки у прикордонних регіонах». Вона акцентувала увагу на непослідовності і хаотичності дій влади як одній з причин неефективності мовної політики від самих початків незалежності України, на тому, що остання була радше в риториці, ніж у реальних політичних діях. Аналізуючи мовну ситуацію в полілінгвальному закарпатському регіоні, пані Шумицька відзначила, що такі поліетнічні прикордонні регіони України стають плацдармом для різноманітних маніпулятивних (на ґрунті етномовного питання) і деструктивних стратегій з боку сусідніх держав, що чинять опір мовній політиці України, метою якої є захист української мови як засобу спілкування її громадян в усіх сферах.
Виступ доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Андрія Олександровича Колесникова «Етномовна ситуація в межиріччі Дністра і Дунаю: проблеми удержавлення української мови» розвинув теми попередніх доповідачів, зосередивши їх на проблемах удержавлення української мови на теренах багатомовної Південної Бессарабії. Було наголошено, що порівняно із загальнонаціональною картиною та навіть Закарпаттям, українська мова в цьому регіоні – ще слабша, а відтак – потребує пильної уваги та підтримки з боку держави, ще більшого захисту.
Доповіді літературознавців також були присвячені відбиттю мовного питання, але в художніх текстах (Кіраль Сидір Степанович – доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу національної бібліографії (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, м. Київ) виступив із доповіддю «Мовне питання в епістолярному діалозі Івана Дзюби та Івана Чендея»), а також висвітленню результатів діяльності науковців Ізмаїла за проєктом «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Подунав’я як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму», ДР – 0119U100996 (Шевчук Тетяна Станіславівна – доктор філологічних наук, професор, завкафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури виголосила доповідь «Патріотичні сюжети в сучасному живописі південної Одещини», а Райбедюк Галина Богданівна – кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури – «Національна ідентичність поетів Придунав’я: індивідуальні модуси творчої репрезентації»).
Роботу конференції продовжили секційні засідання: «Українські діалекти як жива народна форма української мови», «Літературний стандарт української мови: проблеми нормування та кодифікації», «Удержавлення української мови в полілінгвальних регіонах: стан і проблеми», «Пасіонарна енергетика національного художнього досвіду: загальні тенденції та індивідуальні творчі наративи», «Українськомовне поетичне слово в літературному ландшафті поліетнічного регіону».
Загалом учасники конференції виявили солідарність щодо того, що позиція вишів, особливо в полімовних прикордонних регіонах, має бути однозначно патріотичною, проукраїнською, україноцентричною. Філологи-україністи, та й усі прогресивні, патріотично налаштовані викладачі латеральних регіонів, перебуваючи в епіцентрі зіткнення протилежних щодо такої позиції мовнополітичних стратегій, мають стати форпостом захисту і збереження української мови, літератури, культури. Адже освітня політика є важливим складником мовної політики держави, мовного будівництва, спрямованого на утвердження української мови як фактора єдності незалежної України в усіх функціях, в усіх сферах спілкування її громадян.
Делюсто М. С., к.філол.н., доцент
