Із Київським університетом імені Бориса Грінченка Ізмаїльський виш пов’язують тривалі й близькі науково-творчі взаємини. І щоразу ці «перехресні стежки» занурюють в атмосферу нового, незвіданого, несподіваного, цікавого, неперебутнього… Тож, і нинішня конференція «ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: (АВТО-) БІОГРАФІЯ, НАРАТИВ, ІДЕНТИЧНІСТЬ», у якій випало щастя взяти участь, представивши рідний виш, вкотре подивувала неординарністю її проведення в усіх моментах – від самої організації, вітального проникливого слова директора Інституту філології професора Ірини Руснак і до розмаїтої літературознавчої проблематики, унікальних фігурантів – і господарів-модераторів, і гостей-учасників з України та зарубіжжя, загальновизнаних науковців і поки менш відомих доповідачів. Кожен виступ – власний погляд на проблему, оригінальні підходи до її висвітлення, своє, ніким більше не мовлене слово… А ще – високий дух цього інтелектуального спілкування, легкість і жвавість діалогів, шляхетні й толерантні полеміки, коректні взаємодоповнення, якесь дивовижне розкошування у слові, в думці, в позиції…Тож цілком закономірно, що абсолютно не відчувались кордони, відстані, тим паче обмеження віртуального простору. «Як неперервний науковий ланцюжок – кожна тема органічно “чіпляється” за наступну», – слушно зауважила професор Олена Бондарєва. А як приємно було почути щирі вітання Ізмаїльському вишу з ювілеєм!.. «Зі святом вас й усе товариство вашого ВНЗ» – щемні зичення Артура Брацкі (Україна-Польща) й багатьох- багатьох конференціянтів, надіслані у чат, звучали природно й зворушливо… Кажуть, що в імені людини закладено програму її життя, особливості характеру, справжню сутність… Мене не покидає гадка, що цей славний виш невипадково наречений іменем того українського пасіонарія, про якого ходили й ходять легенди щодо його дивовижної невтомності в ненастанних пошуках все нового й нового… «Він більше працював, ніж жив…» – це про Бориса Грінченка… Викладачі-науковці університету Його високого імені у своїх щоденних освітньо-наукових клопотах і високих вершинних здобутках усі разом і кожен окремо гідні цього звання… Воістину лідер високої корпоративної культури, інноваційної освіти, актуальної науки, постійного прагнення досконалості. Міцного Вам ґрунту й потужних крил, дорогі колеги, у сяганні нових висот.
Галина Райбедюк, професор
