«Історія — свідок часу, світло істини, життя пам’яті, вчителька життя, вісниця старовини…». Такою уявляв історію Марк Тулій Цицерон у своєму творі «Про оратора» у I столітті до нашої ери. Чи щось змінилося з тих давніх часів?
Як і кожна наука, історія важлива. Із цим твердження не варто сперечатися й голосно або ж голослівно дискутувати. Зауважу лише одну важливу річ. Будь-яка деталь нашого суспільного життя — держава, нація, народ або ж лише одна особа й один факт із її життя — є справою рук істориків. Вони вигадують певні уявні конструкції, послуговуючись своєрідними метафорами, які з часом сприймаються як такі, що були споконвічно притаманні на певній території для конкретної групи людей.
Чи просто бути істориком?
Так, легко, якщо ти це любиш. Але й надзвичайно важко з огляду на те, що у тебе постійно працює голова в режимі 7/24/365/…Історію можна вивчати по-різному, але передумовою є любов до самого фаху. Адже треба мати наснагу прочитувати величезну кількість книжок з оповідями про минуле людства. Власний досвід є мірилом усього того, що ми знаємо про світ, у якому живемо.
Центр громадянської освіти ІДГУ вітає викладачів історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Ваш високий професіоналізм, самовідданість і надалі сприятимуть розвитку духовності, підвищенню рівня освіченості студентської молоді, утвердженню гуманістичних ідей у суспільному житті.
Успіхів і нових відкриттів, унікальних фактів і знахідок, цікавих домислів і припущень, захоплюючих подорожей по сторінкам минулих років!
Бажаємо Вам успішного року пізнання себе та інших, року терпеливої роботи та плідних зв’язків.
«Історія – це пройдене життя,
Та без минулого немає майбуття.
Для того ми історію й вивчали,
Щоб краще рідну землю нашу знали».
Світлана Кравченко, директор Центру громадянської освіти ІДГУ
