«Новi Дiти – Нова Школа» і «Практика Гуманної Педагогiки в сiм’ї»
(частина 2)
Одеса, 28-29 жовтня 2019 р. У казкові дні прощання з теплим і комфортним для душі жовтнем концертний хол «Одеса» привітно приймав гостей з різних куточків України та Грузії. Модерновий інтер’єр космічної зали для глядачів в одну мить перетворився у реально-віртуальний комунікативний простір для дітей, батьків і педагогів закладів дошкільної, початкової, вищої, позашкільної й альтернативної освіти. Тон дружнього, неспішно-повільно-миттєвого спілкування для всіх присутніх задавали Шалва Олексадрович Амонашвілі (відомий педагог, доктор психологічних наук, професор, Почесний президент Міжнародного центру гуманної педагогіки, Почесний доктор Софійського університету імені Св. Клімента Охридського, співавтор маніфесту вчителів-новаторів «Педагогіки співпраці» і «Маніфесту гуманної педагогіки») та Паата Шалвович Амонашвілі (президент Міжнародної асоціації суспільних об’єднань «Міжнародний центр гуманної педагогіки», доктор психологічних наук, соціолог, письменник).
Реєстрація тривала… Водночас, шикарно облаштована антикварними меблями ультрасучасна сцена-еліпс вже «робила свою справу» з тими гостями, які опинилися поки що в порожній залі. Відчувалося, що тут давно вже всіх чекають і знають десь років 100, не менше. З цифрового екрана доносилася музика джерельної води та дитячих посмішок із далекого й одночасно близького задушевного літа великої одеської родини у сімейній садибі Амонашвілі в Бушеті (до речі, садиба стала відкритим освітнім простором для гармонійного відпочинку та натхненної спільної роботи її гостинних господарів, батьків і дітей).
Саме в такому елітному стилі відчувався обережно-атмосферний, прискіпливо продуманий педагогами-гуманістами зачин двох наступних семінарів «Новi Дiти – Нова Школа» і «Практика Гуманної Педагогіки в сім’ї». У ці дні в семінарі взяли участь фахівці та партнери ІДГУ: професор кафедри загальної педагогіки, дошкільної, початкової та спеціальної освіти Біла О.О., директор навчально-консультаційного центру «Веліцей», к.ф.н. Баранов В.В. (м. Одеса), магістр соціальної педагогіки приватної загальноосвітньої школи «Вєда» Максимова Ю. (м. Одеса).
Неспішний щирий роздум вголос про Нових Дітей Шалва Олександрович розпочав зі слів: «В один день я прийшов у школу і … (тривала пауза) … відчув себе Людиною». Далі наступив такий момент, коли одночасно хочеться нескінченно слухати, писати найважливіші у своєму житті конспекти з педагогіки та, звичайно, саморефлексувати. Ішлося про витончене бачення вчителем суб’єктивного світу учня; персоніфікований образ учителя з особливим духовним простором і з безцінним скарбом Віри та Довіри к тим, з ким він взаємодіє; застосування специфічних мисленнєвих інструментів для вимірювання «ваги» знань школярів, які сприяють її «збільшенню»; народження уроків у серці та їх уміле втілення в Новій початковій школі (з реальною демонстрацією на сцені в імпровізованому класі); авторську інтерпретацію перспектив самовдосконалення вчителя, учня та батьків на шляху спільного пошуку та осягнення Смислів, творення Краси та випромінювання Любові.
Спільна подорож в органічний світ педагогічної психології – «психології згоди» між вчителями, учнями та батьками стала для нас безцінним дарунком від доброї енергетики Паати Шалвовича Амонашвілі. «Якщо у вчителя відсутній особливий внутрішній стан, його зовнішні впливи не працюють», – розпочав спікер. За допомогою яскравих прикладів він довів, що стан гуманного (або, навпаки, авторитарного) учителя віддзеркалюється на трьох рівнях: на рівні раціонального мислення – «умонастрою» («прийняття» – «погодження» («неприйняття» – «незгоди») з природою дитини, з самим собою, зі світом у цілому); на почуттєвому рівні – через відчуття безмежної вдячності та радості від щоденної взаємодії з учнями та батьками, або їх антиподи; на духовному рівні – через віру та прояв безумовної любові до особистості дитини (або, навпаки, упередження та забобони по відношенню до учнів і батьків).
Достатньо інформативним став для нас й презентований Паатою Шалвовичем практикум з Гуманної Педагогіки в сім’ї. Після його завершення ще довго тривала жвава дискусія з небайдужими батьками сучасних дітей.
Приємним подарунком для багатьох учасників семінарів стала книжкова виставка-продаж. Це дало змогу поповнити бібліотеку нашої кафедри книгою з підписом Ш.О. Амонашвілі «Мистецтво сімейного виховання. Педагогічне есе» і книгою, написаною П.А. Амонашвілі у новому жанрі духовної фантастики «Послання у майбутнє»… Послання у майбутнє від великої людини з минулого – Яна Амоса Коменського.
Останній день семінару закінчився, але відчуття осяяння та бажання знову почути щиру розповідь від педагога-гуманіста Шалви Олександровича Амонашвілі присутнє: «Одного разу в нашу школу прийшла вчителька Варвара Варгіашвілі, славний педагог», «Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог. Кожен твій Учитель!», «Учитель – це той, хто дарує Світло. А учень – душа, яка шукає світло», «Виховання дитини розпочинається з виховання себе», «Ваш урок – це ваш дарунок для дитини», «Якщо ви самі будете вчитися протягом свого уроку – ваші учні далеко підуть, обіцяю», «Вона сказала: «У тебе, хлопчику, особливий, поетичний погляд… Дома я придивляюся у дзеркало та думаю: «І що то за погляд такий? Може в мене вірші вийдуть?».
Доктор педагогічних наук, професор Біла О.О.
