Душа без страху

18 вересня Центр громадянської освіти ІДГУ провів для студентів І курсу відеолекторій «Монументальне життя Алли Горської».

В цей день українській  художниці і правозахисниці Аллі Горській виповнилося б  90 років.

 

Українське шістдесятництво торкнуло різні сторони мистецького й інтелектуального життя.

Є імена, магнетична притягальність яких із роками не поменшується, а, навпаки, стократно збільшується. Таким є ім’я Алли Горської.

 

Алла Горська – українська художниця, дисидентка, убита у 1970 році.

В історії української культури ХХ століття вона займає особливе місце, задаючи вектор не тільки модерним мистецьким пошукам, а й вектор громадянської зрілості, мужності митця в умовах тоталітарної системи.

По-звірячому вбита, вона, фактично, стала моральним вироком самій системі, що у такий спосіб продемонструвала страх перед людьми цілісними, послідовними, цілеспрямованими, яких неможливо було залякати – їх можна було тільки цинічно знищити.

 

Алла Горська, невмируща у часі та в історії української державності, стала енергетично потужним символом національного сумління й почуття людської гідності.

Горську вбила с и с т е м а. Як вбила вона Василя Стуса, Василя Симоненка, вбила Івасюка, як замордувала Валерія Марченка і багатьох інших в’язнів сумління. Однак залишилися її роботи, її листи, зрештою, пам’ять про неї – у спогадах її сучасників, у роздумах нащадків. На могилі Алли — пам’ятний хрест, на якому викарбувані слова: «Непокірна квітка. Дочка матері – України». Сказано про Аллу. Точно і навіки.

 

Наш захід – це  не данина поважній даті, а втілення потреби думати про цю дивовижну людину.

Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України –
а ти шукай червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай (В. Стус після поховання Алли Горської).

Світлана Кравченко, директор Центру громадянської освіти ІДГУ