«Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це ж лиш рупор мас,
І вже менш за все – “Кобзар Тарас”,
Він, ким зайнялось і запалало…»
(Євген Маланюк)
«Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний». Ці справедливі слова Івана Дзюби переконливо довели Всеукраїнські студентські наукові читання, котрі було проведено в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті 13 березня в межах відзначення 205-х роковин від дня народження Кобзаря.
Мета наукових читань – вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка, піднесення авторитету національної культури та її інтеграція до загальносвітового культурного процесу, консолідація наукового потенціалу студентської молоді. Організаторами заходу стали факультет української філології та історії спільно з факультетом іноземних мов. Кафедрами української мови і літератури та загального мовознавства, слов’янських мов і світової літератури було закладено загальну концепцію наукових підходів до осягнення феномена Шевченка як національного генія та світоча уселюдської культури.
Науковий захід об’єднав багатьох прихильників і поціновувачів творчості Т. Г. Шевченка – студентів і викладачів усіх факультетів університету, фахівців центру громадянської освіти Бузило Н. О. та Кравченко С. П. Відрадно, що учасниками дійства стали й школярі. Про місце та роль Кобзаря в історичному поступі України пристрасно говорила у вітальному слові декан факультету української філології та історії доц. Чорна Л. В., відзначивши потребу в подібних заходах як оптимальному шляху підступів до справжнього Шевченка – поза міфами й фальсифікаціями. Декан факультету іноземних мов доц. Дзіковська Л. М. у своєму привітанні образно й колоритно представила цікавий екскурс в ретроспективу європейських та вітчизняних версій поетового слова, наголошуючи в унісон із І. Франком, що для відтворення Шевченкового слова іншими мовами потрібні «золотарі з дуже делікатним струменем і дуже ніжною рукою». Завідувач кафедри української мови і літератури проф. Колесников А. О. підкреслив важливість студентських наукових читань як органічної ланки у низці проведених кафедрою заходів щодо відзначення ювілейних роковин Шевченка як національного поета, основоположника української літературної мови, митця світової величі. Слово про належне місце Кобзаря в пантеоні вселюдської культури, серед її велетів, геніїв непроминальної слави пролунало у зверненні до присутніх завідувача кафедри загального мовознавства, слов’янських мов і світової літератури проф. Шевчук Т. С. Вітаючи учасників і гостей наукового форуму, декан педагогічного факультету проф. Кічук Н. В. акцентувала увагу на важливій ролі спадщини Тараса Шевченка як визначного поета, мислителя, відомого усьому світові гуманіста, окреслила соціально-педагогічні абриси його творчості в умовах освітніх викликів сьогодення. Надія Василівна щиро подякувала організаторам читань за науково-творчі підходи до їх проведення, побажала плідних дискусій і нових дослідницьких ідей усім учасникам.
Вельми цікавим та інформативно насиченим став формат читань, спроектований його модераторами – професором Райбедюк Г. Б. та доцентом Соколовою А. В. Стрижневою ідейно-змістовою лінією заходу стали образні імперативи Івана Драча: «Скиньте з Шевченка шапку. / Та отого … кожуха. / Відкрийте в нім академіка…». Науковим дискусіям з окресленої програмою проблематики передували цікаві презентації, котрі представили Тараса Шевченка в багатогранних іпостасях: книжкова виставка «Нове слово про Тараса Шевченка»; віртуальна екскурсія «Вираження творчого духу Тараса Шевченка через живопис»; читання творів Тараса Шевченка різними мовами та авторських віршів про митця студентами університету, учнями ЗОШ № 4 м. Ізмаїл; презентація авторських музичних версій ліричних творів українських митців слова студентки педагогічного факультету Вікторії Катриченко; Шевченківський випуск актуальних нотаток ІДГУ «Територія слова». Особливий інтерес викликала в аудиторії тематична авторська виставка ізмаїльської майстрині декоративно-вжиткової творчості Тамари Затинченко та її зворушлива розповідь про особистий шлях до Шевченка.
Науковим доповідям студентів передував виступ проф. Шевчук Т. С., що його цілком справедливо можна назвати майстер-класом для молодих дослідників. Тетяна Станіславівна представила власну інтерпретаційну модель компаративного дослідження на тему: «Прийом сугестії у вірші «Минають дні…» Тараса Шевченка та «Осіння мелодія» Поля Верлена. Коло проблем, порушених і обговорених під час наукових студентських читань, у багатьох аспектах співзвучне з проблематикою шевченкознавства: Сучасне шевченкознавство: теорія, методологія (Юлія Бочковар); художня та науково-критична рецепція життя і творчості Т. Г. Шевченка (Уляна Лисицька); Т. Г. Шевченко та літературний процес: національний і світовий контекст (Юлія Карпова); інтерпретація Шевченкового тексту (Наталя Дундукова); Т. Г. Шевченко і фольклор (Маріанна Ященко); Творчість Т. Г. Шевченка: компаративний та інтертекстуальний простір (Катерина Дрібноход, Інна Усатенко); перекладацькі константи шевченківського дискурсу (Аліна Панагія); Т. Г. Шевченко та українська мова (Ганна Гайдут); Лірика Т. Г. Шевченка в контексті взаємодії літератури та мистецтва (Марина Коваль, Аліна Кирилова, Валентина Титаренко); Т. Г. Шевченко в історичному дискурсі (Андрій Шеремет); шкільне шевченкознавство: стан, перспективи (Тетяна Чорна, Антоніна Павлова) та ін. Учасниками наукових читань стали студенти багатьох вишів України: Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ), Київського університету імені Бориса Грінченка, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Херсонського державного університету. Дякуємо усім учасникам наукових студентських читань (очної та дистанційної форм)!
Підводячи підсумки наукових студентських читань, знову ж таки можна вдатись до мудрих узагальнень академіка Івана Дзюби: «Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті». Саме в таких іпостасях вияскравилась у наукових доповідях і дискусіях молодих дослідників багатогранна постать Тараса Шевченка – національного поета-пророка, художника, філософа, етнографа, фольклориста, ерудита, що «… вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» (Іван Франко).
Доцент кафедри української мови і літератури Погорєлова А. Д.
