25 лютого в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті в межах наукового проекту «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Придунав’я як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму» було проведено літературно-музичну вітальню «Рідне слово в мистецькому гроні Придунав’я». Вона стала завершальним акордом у низці заходів, підготовлених з нагоди Міжнародного дня рідної мови. Учасниками дійства були викладачі та студенти факультету української філології та соціальних наук і факультету іноземних мов, працівники бібліотеки. Приємною несподіванкою для усіх стала присутність почесного голови Болгарської асоціації досліджень та розробок Ніколи Караіванова та ізмаїльського живописця, графіка, аквареліста, члена Національної спілки художників України, автора поезій про рідну мову Михайла Пейкова. Модерували захід члени наукового проекту професор Райбедюк Г. Б. та доцент Соколова А. В.
Емоційне налаштування аудиторії сформувала багата книжкова виставка художніх досягнень поетів Буджака (збірок віршів різними мовами) із символічно назвою: «Рідна мова – Всесвіту основа!». На початку дійства його учасники з неабияким інтересом переглянули чергове число актуальних нотаток «Територія слова». Літературно-музичну вітальню було розпочато проникливим звучанням у відеозаписі пісні «Рідна мова» на слова румунського поета Григорія Вієру (музика українського композитора й співака Павла Дворського). Нікого не залишило байдужим глибоко ліричне читання Уляною Лисецькою вірша «Рідна мова» Івана Багряного.
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор університету, доктор педагогічних наук, професор Кічук Я. В. Він, зокрема, підкреслив вагомість самого проекту й проведених у його межах подібних заходів щодо вирішення наукових і освітніх завдань загальнодержавного значення, формування толерантних взаємовідносин між різними етносами Бессарабії. Керівник проекту професор Шевчук Т. С. зазначила, що нинішня літературно-музична вітальня є важливою ланкою у низці передбачених проектом завдань щодо реалізації культурного полілогу в нашому регіоні, ознайомила присутніх із наявними здобутками й найближчими перспективами наукового пошуку означеного кола питань. Завідувач кафедри української мови і літератури доктор філологічних наук Колесников А. О. підкреслив, що сьогоднішній захід, як і проект у цілому, робить суттєвий внесок в утвердження української мови в регіоні не лише як державної, але й як рідної для понад 40 відсотків бессарабців.
Особливе пожвавлення аудиторії викликав колоритний виступ Ніколи Караіванова про звичаєвість болгарського народу. Він щиро подякував за щирі запросини й за подаровану професором Шевчук Т. С. колективну монографію «Культурний простір бессарабських болгар». Зворушливим був виступ Михайла Пейкова – етнічного албанця, якого цілком справедливо називають «співцем бессарабської землі». Він полонив присутніх щирими одкровеннями про культуру свого народу. Щемними нотами любові до рідних пракоренів, до «Придунаю журавлиного» прозвучали рядки «грона» добре знаних у Бессарабії україномовних митців слова, значну частину віршів яких покладено на музику (М. Василюка, В. Виходцева, Т. Кібкало, В. Реви, В. Сімейка). Справжнім святом душі став вінок поезій мовами Буджака, що їх подарували присутнім студенти обох факультетів: Євгенія Коваль («До мови» О. Ткача), Валерія Завгородня («Приезжайте в Бессарабию» Є. Томші), Уляна Лисецька («Бессарабия, край мой родной» К. Анреєвої), Катерина Дрібноход («Български език» Т. Стоянова), Аміра Ангелова («Българският език» І. Вазова), Ольга Гребінник («Limba noastră cea română» Г. Вієру), Ліна Запорожан («În limba ta» Г. Вієру), Аліна Панагія («Limba noastră-i o comoară» А. Матеєвіч).
Варто відзначити особливу атмосферу, яка панувала впродовж усього заходу – довірливу, теплу, зворушливу, родинну… Про своє розуміння поняття «рідна мова» відверто зізнавалися усі бажаючі. Окремим мікросюжетом літературно-музичної вітальні були представлені студентами (Оленою Геновою, Катериною Дакі, Мариною Соловйовою, Інною Усатенко) фрагменти власних есеїстичних візій на тему: «Рідна мова – це частина мого Я». Не обійшлося й тут без несподіванок – блискіток особистих поезій Надії Кравченко, Любові та Валентини Титаренко. Як підсумок дійства прозвучали заклики любити й шанувати рідну мову. На серце лягли звернення до аудиторії українською (Райбедюк Г. Б.), болгарською (Берестецька О. П.), румунською (Голованова О. М.), албанською (Пейков М. П.) мовами. Оптимістичне звучання у відеозаписі відомої пісні у виконанні Наталі Бучинської стало логічним завершенням літературно-музичної вітальні, переконавши вкотре, що «мова єднання – це українська» й що «у кожному серці рідна мова б’ється». У глибинах пам’яті усіх присутніх надовго залишиться незабутня іскорка вражень від усього почутого й пережитого…
Магістрантка Інна Усатенко
