Прогресивна ідея наукового державного проекту «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Придунав’я як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму» знаходить усе більше прихильників серед творчих людей, поступово збагачується інноваційними підходами щодо його реалізації та отримує нові вектори свого наукового розвитку. Одним із них є залучення до вивчення літературних скарбів півдня Одещини досвіду міжнародної діяльності факультету іноземних мов та результатів наукової роботи його науково-педагогічних працівників.
Широкому читацькому загалу сам факт існування літературних творів німецьких колоністів, які змушені були виїхати з Бессарабії в 1940 році, залишається маловідомим. Між тим, освоєння ними буджакського степу тривало понад століття і залишило важливі свідчення їх матеріальної культури в багатьох селищах, розташованих на території сучасних Ізмаїльського, Татарбунарського, Тарутинського, Арцизського, Саратського, Білгород-Дністровського районів Одеської області. Цілком природно, що серед освічених переселенців були й ті, котрі зверталися до художньої рефлексії, залишивши цікаві з історико-культурної точки зору взірці поезії та прози, у центрі яких перебуває наш регіон.
В процесі роботи над антологією творчості бессарабських поетів в рамках наукового проекту, який стартував у січні 2018 року, ми отримали пропозицію від нашої колеги, доцента Головіної Наталії Борисівни про співпрацю з метою популяризації літературної спадщини німецьких колоністів Бессарабії (1814-1940) як частини її яскравого культурного багатства.
В останні роки наукові інтереси Н. Б. Головіної тісно пов’язані з лінгвістичними дослідженням мовно-культурної спадщини бессарабських німців у колоністському дискурсі, детальне вивчення якого вона проводить у поєднанні з філологічним та лінгвокультурологічним аналізом оригінальних текстів німецьких переселенців та їх нащадків. Особливу увагу вона приділяє лінгвальним маркерам самобутньої культури бессарабських німців: географічним, сільськогосподарським, кулінарним, побутовим, ритуальним та багатьом іншим назвам, а також ролі міжкультурних зв’язків у полімовному регіоні.
У 2013 р. за ініціативи та під керівництвом ученої в межах наукової роботи факультету іноземних мов ІДГУ був реалізований проект перекладів окремих оповідань бессарабських німців українською мовою, здійснених студентами спеціальності “Німецька мова”, серед яких: О. Дьомова, В. Коцюруба, О. Александрова, А. Галацан, В. Курдогло, Ж. Спинова, Д. Рзаєва, А. Василенко, А. Єрьоменко, А. Слатвінський. Переклади коротких оповідань «У джерела», «Загадковий пацієнт», «Білий камінь» за редагуванням Н. Б. Головіної були опубліковані у ювілейному збірнику наукових праць «Філологічна освіта у поліетнічному просторі: регіональний досвід» (2013), підготовленого з нагоди 50-річчя факультету іноземних мов. З них дізнаємося про вигляд спустошених степів Буджака на початку ХІХ ст.; перші враження і сподівання виснажених далеким переїздом переселенців; про розбійничу банду Топельтока, що орудувала в Саратському районі; доктора Лютце, який один обслуговував десятки віддалених населених пунктів, ризикуючи своїм життям та інші цікаві подробиці повсякденного життя німецьких колоністів в степах Бессарабії.
За три роки Наталія Борисівна значно збагатила свій науковий пошук новими прогресивними формами вивчення історії бессарабських німців завдяки партнерській роботі з громадськими та науково-освітніми закладами Німеччини та України: Асоціацією бессарабських німців (м. Штутгарт, Німеччина), Вільним Університетом Берліна (м. Берлін, Німеччина), Науково-дослідницьким центром DiMOS Університету Регенсбург (м. Регенсбург, Німеччина), Німецьким культурним товариством “Бессарабський дім” (смт. Тарутино), а також дякуючи особистим зв’язкам з Г. Фосслером, У. Шмідт, Д. Везелі, С. Навотним, М. Зальцером, С. В. Крук, О. Т. Лапшиною, О. В. Юнгмайстером, В. В. Кубякиним, С. В. Павалукою, Г. Шойрингером, зокрема з місцевими краєзнавцями, керівниками шкільних та сільських музеїв, директорами благодійних фондів, представниками районних органів влади, сучасними жителями колишніх німецьких колоній, тобто тими, хто береже історію нашого краю та воліє передати її молоді.
З 2016 р. вона є координатором щорічних міжнародних молодіжних німецько-українських культурно-освітніх проектів, організованих за ініціативи голови Асоціації бессарабських німців п. Гюнтера Фосслера, які були присвячені темам: “Походження та Батьківщина: Історична пам’ять – майбутнє Європи” (2016), “Буджак: культура, традиції та перспективи розвитку” (2017), “Ландшафт та людина” (2018). Результатами своїх досліджень Н. Б. Головіна охоче ділиться з широким колом науковців та студентів на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях в Україні, Німеччині, Молдові, Румунії, а також публікує свої статті українською, німецькою, російською мовами у вітчизняних та зарубіжних збірниках наукових праць.
А кілька днів назад, у газеті «Знамя труда» від 22 лютого 2019 р. у статті Володимира Кубякина “Мне повезло рожденным быть в степи”, краєзнавця, заступника голови Німецького культурного товариства “Бессарабський дім”, автора книги “Сочинение на заданную тему или Откуда есть пошло местечко Тарутино в Буджаке”, був опублікований вірш Іммануеля Манске (1893-1966) «Моїй Батьківщині Бессарабії» у перекладі Н. Б. Головіної. Автор вірша працював шкільним учителем в колонії Ейгенхайм (сьогодні – с. Зеленівка Білгород-Дністровського району) та був позаштатним кореспондентом німецькомовних газет Бессарабії. Ліричний герой І. Манске зізнається, що побувавши у різних прекрасних і екзотичних місцях земної кулі, він ніде не зустрічав такої простої, величавої і плодючої природи, як на своїй Батьківщині, в Бессарабії:
…
Її не вкривають зелені ліси
Ти тут не побачиш високії гори,
Натомість почуєш долин голоси.
Ніякого шуму від водоспаду,
І вічного льоду не знайдеш в краю.
У тиші річок ти відчуєш відраду,
І будеш щасливий, неначе в раю.
У світі немає більш жодного місця,
Куди б так постійно тягнуло мене,
Навіки забрало собі моє серце,
Даруючи щиро життя неземне.
Чи знаєш ти край, де сади винограду?
Той край, що відомий вином.
Череди тварин там живуть без огради,
І вітер гуляє з млином.
Чи знаєш ти річку, що живить рослини
та до Бугазу тече?
З холодного краю прозорі краплини
До Чорного моря несе.
Ти знаєш поля з золотою пшеницей?
Важкими колоссями аж до землі,
Де дрохва ховає свої таємниці
Від хижого птаха, що бачить вночі.
Під сонцем зоріють арбузи і дині,
У жовтого соняха зріють плоди,
Ховрах до нори своїй тягне стеблину,
Степова гадюка шепоче в траві.
Чи знаєш ставок в комишах болотяних?
Де короп пливе в глибині,
Там чапля лякає пронизливим криком
І крякви панують в тіні.
…
Автори проекту щиро вітають Наталію Борисівну Головіну з науковими успіхами і сподіваються на плідну співпрацю. Найближчим часом на зацікавленого читача чекають художні переклади літературних творів бессарабських німців А. Целлера, Е. Зігмундс, Ф. Штромаєра й ін.
професор Тетяна Шевчук,
доцент Наталія Головіна
