«Кожному мила своя сторона…» (Г. Сковорода): Новий науковий проект ІДГУ

Українське Придунав’я є унікальним культурним ландшафтом і в художньому часопросторі оприявнює вельми цікавий мистецький феномен. Цей мальовничий сонячний куточок півдня України багатий не тільки неповторним колоритом надзвичайно красивих краєвидів, що буяють пахощами Буджацького степу, могуттям голубого Дунаю, дивовижною красою сивих лиманів, зелених верб, високих осокорів… «Придунай журавлиний» (М. Василюк) славен дивовижно неординарним культурним надбанням, у якому багатогранно пломеніють неповторними фарбами живописні полотна, поліфонічно й гармонійно звучить мелодія слова та пісні багатьох народів (українців, болгар, гагаузів, росіян, албанців, німців та ін.), котрі упродовж століть мирно й дружно живуть і трудяться на цій благословенній землі.

 

Важливим і першорядним завданням митців, науковців та освітян Придунав’я бачиться не тільки збереження, але й ненастанна популяризація створених нашими краянами літературно-мистецьких перлин, роль і значення яких неоціненні в загальнонаціональному духовному просторі. І саме проект Ізмаїльського державного гуманітарного університету «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Придунав’я як засіб формування колективної ідентичності регіонального соціуму»
(керівник – д. філол. н. проф. Шевчук Т. С., відповідальний виконавець – к. філол. н., проф. Райбедюк Г. Б.), фінансований за рахунок коштів державного бюджету (наказ МОН України № 1466 від 28. 12. 2018), значною мірою зможе реалізувати вагому низку означених культурно-освітніх завдань Півдня України на сучасному етапі державотворення. Офіційна презентація проекту відбулася 24 січня в ІДГУ. На ній були присутні викладачі, студенти, представники місцевих ЗМІ.

 

У своєму вітальному слові ректор університету професор Кічук Я. В. наголосив на вагомій ролі презентованого проекту в усебічному охопленні ключових проблем культурологічного, освітньо-наукового, громадсько-політичного життя Українського Придунав’я. Специфіка нашого багатонаціонального регіону вимагає своєрідних підходів до реалізації відповідних статей Конституції України, Закону про мови, інших чинних документів, що забезпечують правовий статус української мови як державної та мов і культур національних меншин. Отже, незаперечною, за словами Ярослава Валерійовича, є роль проекту у вирішенні питань загальнодержавного значення. Адже толерантні взаємовідносини різних етносів, котрі мирно мешкають сьогодні в Україні, є вельми важливою складовою загальнонаціональної державницької доктрини.

 

Проректор з наукової роботи університету професор Циганенко Л. Ф. як один із активних модераторів та авторів проекту вирізнила кілька його важливих аспектів: висока наукова вага в контексті сучасних дослідницьких програм, посутнє значення для загального рівня культури Бессарабії, актуалізація багатьох питань історії, матеріальної та духовної культури Півдня України. Цьому сприятиме ґрунтовне вивчення ще не досліджених на сьогодні історичних матеріалів, яскравої панорами творів літератури й живопису бессарабських митців у їх найяскравіших проявах.

 

Перший проректор університету доцент Кольцун Н. М. підкреслила особливу роль майбутнього проекту в реалізації багатьох освітніх завдань та його значення для навчального процесу й виховання учнів загальноосвітніх шкіл регіону в патріотичному дусі, формування у них культури толерантних взаємостосунків між етносами, котрі здавна мешкають в Українському Придунав’ї. Вирішенню цих завдань великою мірою посприяють уроки літератури рідного краю, здатні прилучати школярів до надбань національної культури в її етнічному багатстві та розмаїтті.

 

Професор Шевчук Т. С. як керівник проекту ознайомила присутніх з його ідеєю, структурою, метою та основними завданнями. Серед них найвагомішими є: розгляд літератури, фольклору та живопису півдня Одещини як ефективного засобу культурного полілогу регіонального соціуму; створення на базі університету Регіонального естетичного центру з функціями дослідницької лабораторії для вчителів Одещини та творчої майстерні для студентів як цільової аудиторії; підготовка науково-методичних матеріалів за темою проекту (монографія, навчально-методичний посібник «Література рідного краю», наукові публікації в українських і закордонних часописах, навчальні дисципліни вільного вибору студентів, польові дослідження фольклору, проведення наукових конференцій і творчих виставок живопису тощо); здійснення таких видань: «Антологія сучасної поезії Буджака», «Хрестоматія прозового доробку письменників Південної Одещини», каталог «Буджак у часі й просторі», енциклопедія «Митці Буджака». Тетяна Станіславівна зауважила, що міждисциплінарна основа проекту обумовила об’єднання в ньому фахівців різних гуманітарних напрямів.

 

Професор Райбедюк Г. Б. зазначила, що вже сьогодні за літературознавчими й методичними працями науковців університету в школах Бессарабії вивчають творчість придунайських митців слова, використовують поодинокі збірки, котрі побачили світ за сприяння викладачів нашого вишу. В умовах полікультурності особливого значення набуває висвітлення історико-краєзнавчих і літературно-мистецьких аспектів програмового матеріалу з української та світової літератур, а також міждисциплінарних зв’язків (література-живопис-музика). Ця робота потребує продовження та урізноманітнення, чому, власне, й слугуватиме проект.

 

Доцент Соколова А. В. (один із співавторів проекту) поділилась зі своїми міркуваннями про потребу наукової діяльності в ракурсі вивчення й популяризації культурних досягнень придунайських талантів та методичної адаптації результатів дослідження. Особливу увагу вона акцентувала на аспектах вивчення фольклору Придунав’я, узагальнила дотеперішні досягнення його студіювання, окреслила подальші наукові перспективи.

 

Презентації магістрантів (Марини Коваль, Інни Усатенко), читання студентами віршів придунайських митців слова, цікаві повідомлення, багата книжкова виставка, відеоінтерв’ю (Т. Кібкало), «живий» голос поета (В. Сімейко) – ці та інші складові заходу не тільки уяскравили, але й переконливо довели резонність ідеї проекту, потвердили потребу його практичного втілення.

 

У кінцевому підсумку варто зазначити, що успішна реалізація завдань запропонованого викладачами Ізмаїльського державного гуманітарного університету наукового проекту сприятиме не тільки навчально-виховному процесу в школах регіону, але й утвердженню та примноженню іміджу Українського Придунав’я в очах усієї європейської культурної спільноти.

Професор Галина Райбедюк