Панельна дискусія

 «Євромайдан: чи досягла Революція Гідності поставлених цілей?»

29 листопада, в рамках тижня до 5- річниці  Революції  Гідності та Свободи,   була проведена панельна дискусія  «Євромайдан: чи досягла Революція Гідності поставлених цілей?».

Організували та провели  дискусію фахівці Центру громадянської освіти ІДГУ.

На  захід були запрошені: Олена Аршинова, голова  громадської організації «Центр Реабілітації ветеранів АТО”,  Марченко Петро Олександрович, ветеран збройних сил України.

 

Привітав гостей та студентів ректор ІДГУ професор Я. В. Кічук.

«П’ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. У той листопадовий четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти раптового скасування колишньою владою наміру підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери», – наголосив ректор.

 

Розглядалися питання:

Чи можна вважати, що Євромайдан переміг? Які з його цілей були досягнуті, а які – ні? Погляд українських експертів.

Що з-поміж наслідків Євромайдану є позитивним, а що – негативним?

П’ять років після початку Революції Гідності: які основні уроки для громадян, політиків, громадських діячів?

Чи можливий третій Майдан? Що може збурити протестні настрої населення?

 

Під час дискусії Петро Марченко зазначив: «До Дня гідності та свободи експерти оцінили головні наслідки Євромайдану  та дали свою оцінку подіям та їхнім наслідкам.  Вони переважно характеризують Євромайдан як Революцію гідності – революцію за демократизацію та європейський вибір. Другим найбільш поширеним серед опитаних експертів визначенням подій Майдану є те, що це були масові протести і виступи проти скомпрометованої влади.

Серед головних цілей Майдану, які були досягнуті, експерти назвали підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання “безвізу”, повалення влади Януковича та його соратників, початок реформування країни та успіхи в окремих реформах, а також активізацію громадянського суспільства і посилення впливу громадян на владу».

 

Водночас, за словами Олени Аршинової, серед негативних наслідків Майдану експерти визначили те,що  з часу Євромайдану українцям не вдалося побороти корупцію. Також, на думку експертів, поки що недосяжним в Україні є справедливий суд. Окрім того, система влади не була повністю “перезавантажена”, винні у злочинах проти учасників Євромайдану не покарані, а олігархи досі опосердковано керують державою.

 

Негативними наслідками Євромайдану  є російська анексія Криму та окупація частини Донбасу, тривалий військовий конфлікт на Сході України, а також погіршення матеріального становища населення.

 

«Революція Гідності виявилася надзвичайно трансформаційним і драматичним рухом для України, що призвів до загибелі 107 учасників акції протесту, названих “Небесною сотнею”, втечі корумпованого президента та його уряду, анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі. Майдан став також вирішальним кроком у процесі десовєтізації України, тривалого і болісного процесу трансформації посттоталітарного суспільства та спрямування його до демократичного майбутнього», – підкреслила Світлана Кравченко.

«Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише у Європі, але і в глобальному масштабі. Він незворотньо спрямував країну на шлях до Європи, спричинив війну із сусідньою Росією, призвів до відновлення холодної війни між Росією та Заходом, а також вплинув на перебіг політичних подій на Близькому Сході та в країнах басейну Тихого океану. Майбутні історики та політологи напишуть томи із цього питання, досліджуючи його під широким кутом зору, – додала Наталія Рябова.

Директор Центру громадянської освіти ІДГУ Наталія Будзило намагалася донести до молоді  важливість громадянської позиції кожного українця: «Те, що ми не відчуваємо  змін в державі, пояснюється одним: ми надто ще наближені до тих подій, надто емоційно сприймаємо їх. І за окремими деревами, як кажуть, не бачимо лісу. З кожною новою річницею Майдану ми маємо змогу осягнути більш повну картину того, що сталося. Але, щоб пазл склався повністю, має пройти ще чимало часу».

 

Молодь  намагалася висловлювати свої думки, дискутувати, робити висновки та припущення: «Зараз конче треба  побороти корумповану  систему. І тут кожен повинен почати з себе. Якщо хочемо європейського благополуччя, європейського рівня життя, то маємо жити і працювати як європейці: віддавати державі більше, ніж брати та вимагати з неї. І щодня пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за кращу Україну — за таку Україну, про яку усі ми мріємо…».

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти