«Не стерти з памяті той спомин про війну»

(до 74-річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників)

01 листопада, в рамках тижня до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників, в Центрі громадянської освіти ІДГУ, проведено історичну екскурсію «НЕ СТЕРТИ З ПАМЯТІ ТОЙ СПОМИН ПРО ВІЙНУ».

Організували та провели захід фахівці Центру громадянської освіти.

Мета: закріпити знання студентів про події ІІ світової війни та про визволення України від німецько-фашистських загарбників, вшанувати пам’ять загиблих визволителів, сприяти формуванню усвідомлення студентами значущості перемоги для українського народу, величину вкладу кожного українця  для здобуття перемоги у даній війні, виховувати любов до країни, в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Учасники: викладач кафедри загальної та практичної психології Прокоф’єва Людмила Олександрівна зі студентами 41 групи (психологи) та викладач кафедри української і всесвітньої історії та культури Долголєнко Ірина Анатоліївна зі студентами 22 та 32 груп (українські філологи та історики).

 

Гостем зустрічі став Олексій Ільїн, молодший науковий співробітник Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав′я, який розповів студентам про бойові дії Дунайської морської флотилії у червні-липні 1941 року. Олексій Іванович показав на карті як і де  Дунайська річкова флотилія висадила десант та його значення. «Дунайський десант був першим, здійсненим радянськими військами в перебігу нацистсько-радянської війни; в ідеологічно коректованій радянській літературі йому приписувалося перебільшено серйозне значення — мало що дії на плацдармі не зірвали румунський наступ узбережжям Чорного моря на Одесу. Насправді дії десантів мали тактичне значення — припинилися обстріли прибережних міст та головної бази флотилії, збереження майна та матеріальної частини флотилії, відтягування на себе значних сил противника», – зауважив Олексій Ільїн.

 

Після теоретичної частини історичного матеріалу студенти переглянули кадри з фільму про визволення Ізмаїлу. Відеоматеріал наданий із особистого архіву Світлани Кравченко, фахівця Центру громадянської освіти. Під час бесіди студенти дізналися важливі факти про Україну в ті буремні часи. «У розпал глобального протистояння на території України обидві сторони провели майже половину всіх стратегічних оборонних і наступальних операцій. Зазначалось, що понад 9 мільйонів вихідців з України стали на бій з ворогом у складі Червоної армії. Ще мільйони українців воювали з нацистами та їх союзниками у складі УПА, у лавах радянських партизанських з’єднань, в рядах Війська Польського, американської, австралійської, британської, канадської армій, загонах французького, югославського та словацького опору», – підкреслила важливість боїв на території України у визначенні подальшої долі світу Наталія Будзило, директор ЦГО.

 

Також говорили про визволення Києва від німецько-фашистських загарбників.«Як відомо, під час Другої світової війни в Україні проходили битви, багато з яких мали особливо важливе значення і безпосереднім чином впливали на хід війни.«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніпра. Командування вермахту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Київська наступальна операція завершила корінний перелом у ході Другої світової війни й мала надзвичайний вплив на весь наступний характер воєнних дій», – додала Наталія Рябова, фахівець Центру громадянської освіти.

 

«Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом діяльності якого стали масові репресії та депортації, смерть від масового голоду сотень тисяч мешканців України у 1946—1947 роках. Український визвольний рух, не вважав вигнання німецьких окупантів визволенням, продовжував боротьбу за незалежність України, яка тривала ще майже десятиліття. Переслідування інакодумців не припинялося до розпаду СРСР. Справжні волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям державної незалежності», – зауважила Світлана Кравченко.

 

Український народ зробив величезний внесок у перемогу над Німеччиною та її союзниками. Але не треба закриватися від цієї страхітливої правди, кажучи, що все давно минуло!

Ні, ця правда повинна залишитися як повсякчасне нагадування українцям про тернистий шлях до своєї незалежності.

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти ІДГУ