28 вересня в конференц-залі ІДГУ була проведена студентська наукова конференція «Бабин Яр: без права на забуття».
Учасниками стали представники закладів освіти м. Ізмаїл:
Ізмаїльський центр професійно-технічної освіти,
Ізмаїльське медичне училище,
Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства,
Ізмаїльський військово-морський ліцей,
Міжрегіональна Академія управління персоналом.
МЕТА: розкрити зміст і наслідки трагедії Бабиного Яру, її вплив на долю людства, на історичну пам’ять сучасників, викрити людиноненависницьку політику нацизму, формувати розуміння того, що мир, життя і злагода людей – найвищі цінності на землі; виховувати гордість за співвітчизників, які віддали життя заради інших, продовжити формування культури у суспільстві.
Організували та провели захід фахівці Центру громадянської освіти ІДГУ Світлана Кравченко і Наталія Рябова.
На першому І етапі конференції студенти, учні та ліцеїсти виступали з доповідями та презентаціями:
1. Нямцу Роман – «Бабин Яр : мовою документів», Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства.
2. Татару Андрій – «Бабин Яр в літературі та музиці», Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства.
3. Картелян Юлія, Стоматова Світлана – «Трагедія Бабиного Яру», Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства.
Наукові керівники: Недосєкіна Л.Ф., Кокош А.М., Ніколаєва Г.О.
4. Смелік Ірина – «Спогади очевидців щодо трагедії в Бабиному яру», Ізмаїльський війсково-морський ліцей. Науковий керівник Стогнієнко Н. В.
5. Брузгіна Дар’я, Степанова Ельвіра – «Військові злочини нацизму (Богданівка, Дробицький Яр)», Ізмаїльське медичне училище.
Науковий керівник Рябова Н.А.
6. Масленікова Анастасія, Іванова Діана – «Гетто в Ізмаїлі», Ізмаїльський ЦПТО. Науковий керівник Зорічева В.І.
7. Іваненко Катерина, Бондаренко Дар’я – «Бабин Яр очима художників», Міжрегіональна Академія управління персоналом. Науковий керівник Тишик Ірина Сергіївна і Балицький Олексій Юрійович.
Перед учасниками конференції стояло завдання показати, яким є актуальний стан досліджень про події у Бабиному Яру, а також створити можливість обміну думками для усіх учасників.
Довгий час широка громадськість нічого не знала про масові вбивства у Бабиному Яру. Але що конкретно відбулося з цим місцем після закінчення війни? Як трактували цю тему в радянський час? Коли з′явилася інформація про масові вбивства євреїв? Як змінилася ситуація після здобуття Україною незалежності? Всі ці питання намагалася освітити студентська та учнівська молодь.
На ІІ другому етапі зустрічі пройшов конкурс віршів до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру «Бабин Яр – пам’ять на тлі історії».
Художники, письменники, прозаїки і поети продовжують шукати у своїх творах ту незриму грань, за якою можуть бути хоч деякі відповіді на безліч поставлених трагедією Бабиного Яру питань. Тему відлуння Бабиного Яру в поезії продемонстрували студенти різних спеціальностей. Вірші були дуже проникливі та змістовні.
У світі, де прекрасне у мистецтві завжди виглядає правдивим, а правдиве не завжди виглядає прекрасним, таку складність митці долають не лише творами, а й паузами. Трепетні паузи виникали сьогодні поміж тонів і кольорів, поміж слів і мовчання. Як і в усіх інших вимірах, осмислення трагедії Бабиного Яру триває болісно і сумно.
Конкурс оцінювали такі члени журі:
Лілія Фоміна, к.ф.н, доцент кафедри української мови і літератури;
Марина Делюсто, доцент кафедри української мови і літератури;
Жанна Шевченко, керівник практики ІДГУ.
В результаті місця розподілилися наступним чином:
І місце зайняла Світлана Стоматова (ІТМЕСГ).
ІІ місце – Анастасія Попазова (ІЦПТО).
ІІІ місце – Нона Пурикіна (ІМУ).
Гран-прі дістався студенту ІТМЕСГ Вячеславу Масюкевичу.
Сьогодні наше покоління повинне акцентувати увагу не лише на страхіттях Бабиного Яру. Ми не можемо його відчути всім єством, як ті, хто вижив у страшні лихоліття. Ми повинні винести уроки. Уроки життя в тоталітарній системі, щоб не повторити їх у майбутньому. Результатами цього є і розвиток демократії як головної сили, що дозволяє еволюційно розвиватися українському суспільству, і право на свободу слова як основної демократичної цінності, що дає змогу контролювати дії влади, не допускаючи ознак авторитаризму, і відповідальність за дії, пов’язані з бажанням змінити суспільство. І саме ми можемо допомогти суспільству стати відповідальним за події, що відбувалися в ті роки. І саме ми донесемо наступним поколінням правду про трагедію Бабиного Яру.
Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти
