Громадянська освіта крізь призму впровадження Української Хартії вільної людини в освітній процес

13 вересня  2018 року в конферец-залі ІДГУ відбувся  просвітницький захід (з елементами тренінгу) «Життя людини – найвища цінність», який організували та провели  фахівці Центру громадянської освіти ІДГУ  Світлана Кравченко і Наталія Рябова.

 

Мета заходу: формування та  усвідомлення розуміння поняття “життя”, його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості, спонукання студентів до роздумів над важливими життєвими проблемами, виховання дбайливого ставлення до власного життя і здоров’я та життя інших людей, як до найвищої цінності. Привернути увагу педагогів  до застосування в закладах освіти системи духовних та моральних цінностей, які пропонує Українська Хартія вільної людини (УХВЛ).

 Учасниками стали студенти  педагогічного факультету, факультету української філології та соціальних наук.

 

Відповідь на питання про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.  Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого; вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо. Ми бачили багато потрясінь: могутність і занепад тоталітарних ідеологій та створених ними імперій, політичні засліплення і прозріння, масові захоплення і розчарування.

Ми стали свідками піднесення демократичних ідей, переконань і мрій.

Але романтичні сподівання, зіштовхнувшись із реальністю, швидко перетворились на ілюзії. Слова знецінились.

У нашій країні, де Радянський Союз було подолано фізично, його спадщина і досі зберігається морально і ментально. Виявилося, що люди далі й дедалі більше сподіваються на чужу ласку, а не на власні сили. Ми знову бачимо по всьому світу рух до смислу, який має стати духовним орієнтиром для сучасної людини.

 

З важливістю навчання і виховання у правді, свободі, любові виступила Світлана Кравченко. Особливості вивчення та застосування УХВЛ як системи формування духовних та моральних цінностей сучасної молоді  розкрила Наталія Рябова. Учасники заходу розглянули  важливе питання – «Бути вільною людиною – це..».

 

Впродовж заходу були проведені практичні тренінгові вправи «Асоціація» і «Займи позицію», де студенти висловлювали свою точку зору щодо «цінності життя». Також було запропоновано студентам  написати на аркуші думки з приводу «свободи» та «вільної  людини».

 

Учасники відмітили, що відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе. Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності і цінності людському життю. Однак,  найвищий вимір свободи – це свобода внутрішня, а не зовнішня.

«Все можна відняти у людини , за винятком одного : останньої частинки людської свободи – свободи вибирати свій  погляд у  будь-яких даних умовах, вибирати свій власний шлях», – В.Франкл.

 

Свій шлях до свободи вибрав й український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст, лауреат Шевченківської премії, політичний в’язень у Російській Федерації, Олег Сенцов. 10 травня 2014 року він був затриманий у Сімферополі російськими силовими структурами й 25 серпня 2015 засуджений за звинуваченням у тероризмі до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму.

З 13 листопада 2017 Олег Сенцов перебуває у виправній колонії № 8 «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ) Росія.

14 травня 2018 р. Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити 64 українських політв’язнів.

Сьогодні рівно 123 дні голодування Олега.

 

Ми  теж маємо зробити свій вибір – підтримати  Олега Сенцова та інших українських політв’язнів, які  не здалися, бо вони  вільні  по духу, прагнуть справедливості  та  людської гідності.

Наприкінці заходу студенти провели флешмоб з вимогою звільнити Олега Сенцова та 64 українських політв’язнів.

 

Ми всі називаємо себе вільними. Але варто задуматись над двома різними напрямками, розмірковування над якими породжує це запитання: «Вільний від чого?» чи «Вільний для чого?».

Світлана Кравченко, фахівець Центру громадянської освіти